Постанова

від 15.05.2019 по справі 179/128/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1816/19 Справа № 179/128/18 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудівка" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

ВСТАНОВИЛА:

24 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "СП "Дудківка" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі. Просила розірвати Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ СП "Дудівка" 04.01.2011 року, зареєстрований 17.07.2012 Магдалинівським відділом Дніппропетровського державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №122230004002463. Стягнути з ТОВ СП "Дудівка" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 53395, 00 грн. (а.с.2-4).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Договір оренди земельної ділянки від 04.01.2011 р., укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Сільгосппідприємство Дудківка , зареєстрований - 17.07.2012 року Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області за № 122230004002463 - розірвано. Стягнуто з ТОВ Сільгосппідприємство Дудківка на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 17405 грн. 44 коп., судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с. 110-114).

Не погодившись з рішенням, ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка", звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат (а.с.121-131).

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, що передбачена договором. Жодні зміни до умов договору не вносились, орендар приймав орендну плату та не заперечував щодо її розміру та форми оплати.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує рішення суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, розміром 6,450 га, розміщена на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 12 березня 2009 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2 , кадастровий НОМЕР_3 , належить позивачеві на праві приватної власності (а.с. 10).

04 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки розміром 6,450 га (кадастровий НОМЕР_3 ), який зареєстровано 17.07.2012 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 122230004002463 (а.с. 7-9).

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі: - натуральна - пшениця - 500 кг., фуражне зерно - 1500 кг., сонях - 200 кг., цукор - 75 кг., один візок соломи; - відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п. 2.2. Договору за умови їх обов`язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар за погодженням з Орендодавцем може виконати своє зобов`язання з виплати орендної плати як у грошовій так і у натуральній або у відробітковій без внесення змін до даного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами не було погодження щодо виплати орендної плати тільки у натуральній та відробітковій формі.

Позивач зверталася до відповідача із письмовою пропозицією перегляду орендної плати (а.с. 14), однак відповіді не отримала. Вказані обставини не заперечувалися представником відповідача в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись Указом Президента України від 02 лютого 2002 р. "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", виходив з їх обґрунтованості та доведеності, прийшовши до висновку, що орендар не в повному обсязі сплачував орендну плату, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, а саме за період з 2015 року по 2016 рік, та є підставою для розірвання договору оренди.

Однак, колегія суддів погодитися з такими висновками суду не може, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі , оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно матеріалів справи, відповідач належним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки, вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату.

У 2014 році позивачу було нараховано та сплачено орендної плати в натуральній та відробітковій формі: пшениця - 500 кг; фуражне зерно - 2500 кг (ячмінь - 1250 кг, кукурудза - 1250 кг.); соняшник - 300 кг; цукор - 75 кг; солома -1 візок. Крім того, відповідачем надані послуги з обробітку присадибної земельної ділянки позивача: оранка-0,30 га, культивація - 0,26 га.

У 2015 році позивачу було нараховано та сплачено орендної плати в натуральній та відробітковій формі: пшениця - 500 кг; фуражне зерно - 2500 кг; соняшник - 300 кг; цукор - 75 кг; солома - 1 візок. Надані послуги з обробітку присадибної ділянки: оранка - 0,30 га; культивація - 0,30 га.

У 2016 році позивачу було нараховано та сплачено орендної плати в натуральній та відробітковій формі: пшениця - 400 кг; фуражне зерно - 2250 кг; соняшник - 200 кг; цукор - 75 кг; солома - 1 візок. Надані послуги з обробітку присадибної ділянки: оранка - 0,30 га, культивація - 0,30 га.

Судом встановлено, що орендарем сплачувалась орендна плата відповідно до п.2.2Договору.

Вказані обставини підтверджуються довідкою про нарахування та виплату орендної плати ТОВ СП Дутківка , первинними бухгалтерськими документами (відомостями, списками, накладними), довідкою про перерахування відповідачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб (а.с.43-70), а також самим позивачем, яка підтвердила факт виплати їй орендної плати у натуральній та відробітковій формі своєчасно та в зазначеному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 22 Закону України Про оренду землі за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (а.с.17), відповідачем окрім іншого в 2012-2016 роках, наданих позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, останньому було нараховано та сплачено суму доходу (дохід та податок) від надання в оренду майна (земельної ділянки) в наступному розмірі (в перерахунку на грошову форму): за 2012 рік - 7569,08 грн. (6 581,81 грн. + 987,27 грн.); за 2013 рік - 6378,26 грн. (5546,31 грн. + 831,95 грн.); за 2014 рік - 8753,59 грн. (7596,18 грн. + 1139,41 грн.); за 2015 рік - 13233,09 грн. (11507,04 грн. + 1726,05 грн.); за 2016 рік - 14190,92 грн. (12026,21 грн. + 2164,71 грн.).

Отже відповідач, в перерахунку на ринкові ціни на видану натуроплату, фактично сплатив позивачу за 2012 - 2016 роки орендну плату в сумі 50106,94 грн.

Як зазначалося вище, розмір орендної плати залежить від нормативної грошової оцінки землі в кожному конкретному році. За договором оренди землі загальна сума орендної плати в грошовому еквіваленті повинна становити не менше 1,5 % він нормативної грошової оцінки землі.

Такі умови договору відповідають п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, згідно з яким для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

При цьому позивачем беззаперечно приймалася орендна плата у наданій відповідачем формі та сторони фактично не припиняли виконання своїх зобов`язань за договором оренди.

Разом з тим, ОСОБА_1 в своїй позовній заяві зазначає, що орендодавець мала право на отримання орендної плати в більшому розмірі, посилаючись на те, що в редакції станом на дату реєстрації договору оренди - 10.12.2009 року Указу Президента України від 2 лютого 2002 р. Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) встановлено плату за оренду земельних ділянок в розмірі не менше 3 % від вартості земельної ділянки.

Однак зазначений нормативно-правовий акт не надає орендодавцю права для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 %, а є лише підставою для можливого перегляду розміру орендної плати.

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно п. 3.3.2 Договору, сторони мають право вносити зміни в Договір за згодою обох сторін у письмовій формі.

Всупереч вищезазначеним положенням законодавства та умовам договору, матеріали справи не містять додаткової угоди або інших відомостей щодо внесення узгоджених змін до договору щодо розміру орендної плати.

Посилання орендодавця на те, що орендарем було залишено без відповіді його пропозиції щодо перегляду орендної плати, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку, згідно положень ст. 651 ЦК України та ст. 30 Закону України "Про оренду землі". Проте своїм правом на внесення змін та доповнень до Договору оренди в судовому порядку орендодавець не скористався.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значної мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Проте відповідач - ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" належним чином виконував свої обов`язки, передбачені Договором, що підтверджується доказами прийняття орендарем виплат орендної плати за договором у натуральній та відробітковій формі, яка відповідає чинному пункту 2.2 Договору оренди, що свідчить про відсутність ознак критерію істотності порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, тому підстав для розірвання договору на вимогу позивача колегія суддів не вбачає.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2114,40 грн (а.с.120).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" - задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі скасувати та відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка"судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2114,41 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: