Рішення

від 15.05.2019 по справі 759/14397/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14397/17

пр. № 2/759/682/19

15 травня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

за участю: представника відповідача Юшка Д.О.,

представника третьої особи Пархоменка О . О .,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_3 до Державного підприємства Сетам , Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО-ВЕЛВАРТ , Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк про визнання недійсними електронних торгів по реалізації земельної ділянки, визнання протиправними та скасування протоколу електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визнати недійсними електронні торги від 04.09.2017 по лоту №232618 з примусової реалізації предмета іпотеки земельної ділянки площею 0.1011 га (код № НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 власником якої станом на 26.09.2016 все ще є власником ОСОБА_3 ; визнати протиправними та скасувати протокол проведення електронних торгів №282934, сформований 04.09.2017 о 22:00:12 та підписаний переможцем та організатором торгів; стягнути з відповідача ДП Сетам та УДВС ГУЮ у м. Києві на користь ОСОБА_3 судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 04.09.2017 відбулися електронні торги по лоту №232618 з примусової реалізації предмета іпотеки земельної ділянки площею 0,1011 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої станом на 26.09.2016 є відповідач, однак при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження позивачем було виявлено грубі порушення чинного законодавства, які полягають у порушенні порядку письмового повідомлення державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя, та всіх осіб, що мають встановленому законом порядку права вимоги на предмет іпотеки про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна, порушено порядок письмового повідомлення позивача з висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки в межах виконавчого провадження та суттєве заниження оціночної вартості даної земельної ділянки, та порушено порядок оголошення про проведення електронних торгів шляхом здійснення публікації в засобах інформації, тому під час підготовки та проведення електронних торгів мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства, порушення ст. 1, 9 Закону УКраїни Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , що суттєво вплинуло на результати електронних торгів привели до порушення прав у законних інтересів позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача ДП Сетам у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, 02.05.2018 представником по справі було подано відзив, зазначивши, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ДП №Сетам розмістив публікації про проведення торгів за лотом №232618 у газетах Вести від 16.08.2017 №136 (1011) та Метро від 14.08.2017 №60 (464), крім того організатором торгів було повідомлено листом у тому числі боржника день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна, при цьому на організатора не покладено обов`язку надсилати зазначене повідомлення, також посилання позивача на те, що державним виконавцем було порушено порядок письмового повідомлення позивача з висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки, а також на занижену вартість об`єкта оцінки є безпідставним так як ним не надано жодного доказу на підтвердження таких тверджень.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити, з підстав зазначених у відзиві від 23.06.2018 в якому зазначив, що вказана позовна вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки розмежування між юрисдикціями на даний час відбувається не за суб`єктивним складом, а за характером правовідносин, з яких виник позов, а предметом позову є договір, укладений між суб`єктами господарювання, внаслідок чого спір належить до юрисдикції господарського суду, також зазначив, що матеріалах виконавчого провадження міститься повідомлення ДП Сетам про проведення електронних торгів за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позивачем не обґрунтовано і не доведено, яким чином зазначені на думку позивача порушення вплинули на результат проведених торгів, та як саме порушено законні права та інтереси позивача.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи ПАТ ПроКредит Банк подав заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи (а.с. 206, 210).

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 04.09.2017 проведено електронні торги відносно предмета іпотеки, а саме земельної ділянки площею 0,1011 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стартова ціна 1095400 грн 00 коп., переможцем якого став ТОВ Еко-Велварт (код ЄДРПОУ 40241342), що підтверджується протоколом №282934 (а.с. 98, 99).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнота Реєстру прав власності на нерухоме майно іпотекодержателем земельної ділянки площею 0,1011 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ЗАТ (ПАТ) ПроКредит Банк , а майновим поручителем ОСОБА_3 (а.с. 64-66).

22.02.2017 державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України Про виконавче провадження проведено опис та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить боржнику, а саме на земельну ділянку площею 0,1011 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 133-135).

22.02.2017 державним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діляьності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №33010197 (а.с. 130, 131).

Разом з тим, відповідно до п. 2 розділу VII Порядку Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

На виконання зазначених вимог ДП Сетам розміщено публікації про проведення торгів за лотом №232618 у газетах Вести від 16.08.2017 №136 (1011) та Метро від 14.08.2017 №60 (464) (а.с. 162-166).

Як вбачається із листа ДП Сетам від 09.08.2017 №79556Ї18-18-17 організатором торгів було повідомлено у тому числі боржника за адресою вказаною у заявці на реалізацію арештованого майна ( АДРЕСА_2 ) про реєстраційний номер лота 232618, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна (а.с. 160, 161).

ТОВ Еко-Велварт сплатило ДП Сетам винагороду організатора електронних торгів, що відбулися 04.09.2017 у розмірі 54770 грн 00 коп. та суму, яку необхідно перераховувати на рахунок продавця відділу ПВР УДВС ГУЮ у м. Києві у розмірі 1040630 грн 00 коп., в підтвердження чого ТОВ Еко-Велварт було отримано акт про реалізацію предмета іпотеки від 11.10.2017 (а.с. 100).

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам ч. 6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження ); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проект заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

Приватний виконавець самостійно формує та перевіряє заявку та документи щодо передачі майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому п. 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами 4-13 п. 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи віллілу пержавної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим п. 2 цього розділу Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Отже, державне підприємство Сетам розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку Організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

До того ж, як зазначено у висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові № 3-112гс14 від 23.09.2014, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-XIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 № 74/.

Законом № 606-XIV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Законом № 606-XIV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення приліюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі и оцінку та майна, на яке звернуто стягнення ст.ст. 58, 62 Закону України Про виконавче провадження , а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по- друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ б).

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N 2831/5 від 29.09.2016.

Згідно з п. 4 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу X Порядку).

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, ст. 34 Закону України Про нотаріат ).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

При цьому, в п. 1 розділу XI Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.

Що стосується порушень вимог ст. 58 Законом № 606-ХІУ, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Проаналізувавши вищезазначений правовий висновок Верховного Суду України, проходимо до висновку, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст.ст. 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил бути підставою для визнання прилюіних торгів недійсними.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12, тощо.

Разом з тим, позивач посилається на порушення, допущені виконавцем, однак дії державного виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, у правовому висновку Верховного Суду України у постанові від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15, зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Згідно ч. 3 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи, що за інформацію, зазначену у заявці несуть відповідальність посадові особи органу державної виконавчої служби, судом під час розгляду справи не встановлено, що був порушений порядок проведення електронних торгів, та не встановлено порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання електронних торгів недійсними; не встановлено, що зазначене позивачем вплинуло на результати електронних торгів, а тому суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не обгрунтовані на законі та не можуть бути задоволені.

Керуючись ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Тимчасовим положенням Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна , Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 15, 16, 203, 205, 215, 650, 655, 656 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

у позовних вимогах ОСОБА_3 до Державного підприємства Сетам , Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО-ВЕЛВАРТ , Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк про визнання недійсними електронних торгів по реалізації земельної ділянки, визнання протиправними та скасування протоколу електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 16.05.2018.