Постанова

від 15.05.2019 по справі 369/9012/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2019 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 369/9012/18

Номер провадження № 22-ц/824/6461/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Саліхова В.В., Шахової О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Вергелес О. А.

вивчивши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРАНС на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року, постановлену під головуванням судді Дубас Т. В., у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Дітранс , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним наказу, розпорядження та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним наказу Головного управління Держземаганства у Київській області від 13 січня 2014 року №КИ/3222457400:03:002/00012140 про передачу у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, площею 1,9402 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої в адміністративних межах Чабанівської селищної ради, визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 09 вересня 2017 року №552 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину України ОСОБА_5 , цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області , витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 1,7902 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої в адміністративних межах Чабанівської сільської ради, вартістю 1 665 728 грн. 11 коп., та з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0, 15 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Чабанівської селищної ради, вартістю 139 570 грн. 56 коп.

Також, просив стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір.

У лютому 2019 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 0,15 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташовану в адміністративних межах Чабанівської селищної ради, яка належить ОСОБА_1 , та земельну ділянку, площею 1,7902 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташовану в адміністративних межах Чабанівської сільської ради, яка належить ТОВ ДІТРАНС .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 0,15 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташовану в адміністративних межах Чабанівської селищної ради, яка належить ОСОБА_1 , та земельну ділянку, площею 1,7902 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташовану в адміністративних межах Чабанівської сільської ради, яка належить ТОВ ДІТРАНС .

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 11 березня 2019 року ТОВ ДІТРАНС направило апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом із неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що його ж ухвалою від 31 січня 2019 року було змінено процесуальний статус ОСОБА_4 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а ТОВ ДІТРАНС залучено до участі у справі в якості відповідача. Таким чином, суд повинен був оцінювати існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду саме відповідачем ТОВ ДІТРАНС , який є поточним власником спірної земельної ділянки.

Крім того, суд постановив оскаржувану ухвалу без повідомлення учасників справи та з очевидною недостатністю доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, не надавши можливість ТОВ ДІТРАНС надати свої заперечення та письмові докази.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано учасникам справи строк для подачі відзиву.

Учасники справи не скористались процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Прокурор Борисюк А. А., яка діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на їх необґрунтованість.

Інші відповідачі, треті особи або їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції, про що свідчать зворотні повідомлення.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 викликалась у судове засідання шляхом розміщення на офіційному веб-порталі Судова влада України оголошення про виклик до суду.

У зв`язку з вищевикладеним, керуючись ч. 1 ст. 223 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу без участі осіб, які не з`явились у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника скаржника та прокурора, які з`явились у судове засідання, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, невжиття заходу забезпечення позову надасть можливість відповідачу з метою ухилення від майбутнього виконання рішення суду відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист. Крім того, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме лише заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 149 ЦПК України визначено підстави для забезпечення позову, зокрема, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Пунктом 2 вищевказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість судового рішення визначена як одна з основних засад судочинства.

Колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки забезпечення позову в такий спосіб є співмірним стосовно заявлених позовних вимог.

Під час перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів встановлено, що земельна ділянка площею 1,7902 га з кадастровим номером НОМЕР_2 29 листопада 2017 року була відчужена на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 , а в подальшому 21 січня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу відчужена на користь ТОВ Дітранс .

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що існує реальна загроза виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірні земельні ділянки, є співмірним стосовно заявлених позовних вимог та слугує гарантією належного виконання рішення суду в майбутньому.

Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРАНС - залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 16 травня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В.В. Саліхов

О. В. Шахова