Постанова

від 24.04.2019 по справі 359/5112/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

24 квітня 2019 року м. Київ

Справа № 381/1210/18

Провадження: № 22-ц/824/2344/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Яковлєвої Л.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Інновейшн про стягнення невиплаченої заробітної плати ,

в с т а н о в и в :

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 1 листопада 2017 року його було прийнято за сумісництвом на посаду фахівця з безпеки ТОВ Гранд Інновейшен на визначений строк до 27 травня 2018 року з окладом у розмірі мінімальної заробітної плати. Після його звільнення ТОВ Гранд Інновейшен не провело виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, зокрема, не здійснило виплату заробітної плати на день звільнення.Вважає, що невиплата ТОВ Гранд Інновейшн на його користь заробітної плати у день звільнення є порушенням ст. 116 , 117 Кодексу законів про працю, ст. 21 Закону України Про оплату праці , а тому просить суд стягнути з ТОВ Гранд Інновейшен на його користь 13000, 00 грн. у рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року у задоволенні ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин, що мають істотне значення для справи, просиврішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував те, що він в позасудовому порядку 9 липня 2018 року подав до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві заяву про грубе порушення директором ТОВ Гранд Інновейшн законодавства про працю, грубе порушення угоди про працю, що призвело до невиплати заробітної плати, що стало підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження щодо протиправних дій з боку посадових осіб ТОВ Гранд Інновешн . Вважає це належним доказом порушення його трудових прав. Крім того, зазначив, що не мав змоги звернутися до відповідача про вирішення трудового спору відповідно до ст.ст. 221-230 КЗпП України, оскільки комісія по трудовим спорам не могла бути обрана через кількість штатних працівників товариства в одній особі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року відкрито апеляційнепровадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ ОСОБА_2 зазначив, що ніяких трудових відносин між товариством та позивачем немає, надані позивачем докази, зокрема, наказ № 1 від 01.11.2017 року є неналежним в силу вимог Інструкції з діловодства, а копії довіреностей не можуть слугувати доказом трудових відносин між товариством та ОСОБА_1 , вказують лише на існування цивільно-правових відносин між ними.

Частиною першою статті 274 ЦПК України справи, що виникають з трудових відносин, віднесені до таких, що підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України та ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У статті 23 Загальної Декларації з прав людини визначено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору, зміст яких полягає у сукупності суб`єктивних прав і обов`язків з виконання працівником за винагороду роботи за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та зі створенням належних умов для її виконання й оплати праці роботодавцем.

Основними ознаками наявності між сторонами трудових відносин є: укладення між сторонами трудового договору, особисте виконання працівником роботи відповідно до умов укладеного договору, підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку, створення роботодавцем належних умов праці та її відповідна оплата.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Виходячи зі змісту статті 21 КЗпП України трудовий договір спрямований на здійснення та забезпечення трудових функцій працівника.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 29 Закону України Про оплату праці при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівника з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України ) .

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що між ОСОБА_1 та відповідачем існують трудові правовідносини, оформлені наказом від 01 листопада 2017 року. В той же час позивачем не доведено належними доказами порушення його трудових прав відповідачем та не надано доказів щодо строковості укладеного договору, звернення до товариства в позасудовому порядку, що суд вважав обов`язковим, визначення заборгованості по заробітній платі, належній позивачу при звільненні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ТОВ Гранд Інновейшен існують трудові правовідносини, які оформлені Наказом № 1-кз від 01 листопада 2017 року про зарахування позивача до товариства на посаду фахівця з безпеки за сумісництвом з окладом згідно штатного розпису.

Судом також встановлено, що у періоди з 07 серпня 2017 року по 07 березня 2018 року та з 27 березня 2018 року по 27 травня 2018 року ОСОБА_1 був уповноваженим представником ТОВ Гранд Інновейшен , що посвідчується довіреностями виданими на його ім`я від 07 серпня 2017 року з терміном дії з 07 серпня 2017 року по 07 грудня 2017 року (а.с.99), від 07 серпня 2017 року з терміном дії з 07 серпня 2017 року по 07 березня 2018 року (а.с.15, 100), від 27 березня 2018 року з терміном дії з 27 березня 2018 року по 27 травня 2018 року (а.с.6, 16, 98). У період з 04 грудня 2017 року по 25 травня 2018 року ОСОБА_1 здійснював представництво ТОВ Гранд Інновейшен у кримінальному провадженні № 12017060080000933 від 08 грудня 2018 року.

Отже, строковість даних трудових відносин підтверджується виданими директором ОСОБА_4 довіреностями на уповноваження працівника ТОВ Гранд Інновешн ОСОБА_1 представляти інтереси товариства в органах досудового слідства та суді з цивільних та кримінальних справ з чітко визначеними термінами.

Як убачається із довіреності від 27 березня 2018 року директор товариства ОСОБА_4 вповноважує працівника ТОВ Гранд Інновейшн ОСОБА_1 … представляти інтереси підприємства …. , тобто, відповідач сам визначає ОСОБА_1 працівником товариства.

Заперечуючи проти позову, сторона відповідача посилається на те, що згідно табелів обліку використання робочого часу ТОВ Гранд Інновейшен з 01 серпня 2017 року по 31 грудня 2017 року, облік робочого часу на товаристві здійснювався відносно однієї особи - директора ОСОБА_4 (а. с. 56-60).

Зі звітів ТОВ Гранд Інновейшен про суми нарахованої заробітної плати у період серпень 2017- грудень 2017 років, встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників на товаристві складала одну особу. Осіб, що в зазначений періоди виконували роботи (надавали послуги) товариству за договорами цивільно-правового характеру у даних звітах не зазначено (а.с. 61-85).

Дані обставини також стали підставою для висновку суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем саме факту укладення строкового трудового договору.

Однак, колегія суддів не погоджується з такою думкою суду першої інстанції.

Згідно з п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, зазначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року за № 413 , якою визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою згідно до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення про такий прийом органу ДФС (ч. 3 ст. 24 КЗпП).

Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабміну від 17.06.2015 р. № 413 (Постанова № 413).

З аналізу вищезазначених норм трудового законодавства вбачається, що обов`язок повідомлення органу ДФС про прийняття на роботу працівників належить саме роботодавцю, тобто, в даному випадку керівникові ТОВ Гранд Інновешн , та відноситься до площини добросовісності та відповідальності роботодавця ТОВ Гранд Інновейшн щодо належного виконання обов`язків відповідно до вимог чинного трудового законодавства та не може бути доказом на спростування доводів позивача щодо строковості трудових відносин.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, прав, свобод чи інтересів шляхом звернення його до товариства у позасудовому порядку з метою врегулювання трудового спору, колегія суддів зазначає, що відповідно до Конституції України позивач не зобов`язаний звертатись до відповідача у позасудовому порядку щодо усунень порушень його трудових прав щодо невиплати чи невчасної виплати, не в повній мірі виплати заробітної плати.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов правильного висновку, що сторони перебували у трудових відносинах, однак помилився щодо недоведеності факту укладення саме строкового трудового договору.

В ході апеляційного перегляду справи встановлено, що трудові відносини між позивачем та відповідачем існували, але на момент подання позову - фактично припинені, керівник ТОВ Гранд Інновейшн на вимогу ОСОБА_1 виплатити йому заробітну плату в день звільнення відмовилась, чим порушила його передбачене конституційне право, а тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

При перевірці апеляційним судом розміру заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі з огляду на таке.

Заробітна плата позивача, яка передбачена сторонами в зазначеному Наказі № 1-КЗ від 01.11.2017 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду фахівця з безпеки ТОВ Гранд Інновейшн , складалась із розміру мінімальної заробітної плати за сумісництвом.

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ЗУ Про державний бюджет України на 2017 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила з 1 травня - 1684 грн., з 1 грудня - 1762 грн.

Відповідно до ЗУ Про державний бюджет України на 2018 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 3723 грн.

Тобто, за період роботи у ТОВ Гранд Інновейшн з листопада 2018 року по травень 2018 року ОСОБА_1 повинна бути нарахована заробітна плата у розмірі 25045 грн. (сума визначена без відрахування податків, зборів та обов`язкових платежів).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Апеляційний суд позбавлений можливості усунути допущені судом першої інстанції недоліки та не може вийти за межі заявлених позовних вимог, так як це суперечить нормам процесуальногозакону, а тому приходить до висновку про задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та стягує з ТОВ Гранд Інновейш на його користь в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 13000 грн.

Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права, при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову .

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України ).

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 , 382, 384 України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Інновейшн (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, ЄДРПОУ 40301450) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату за період з листопада 2017 року по травень 2018 року у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень (сума визначена без відрахування податків, зборів та обов`язкових платежів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Інновейшн (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, ЄДРПОУ 40301450)в дохід держави судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль