Вирок

від 16.05.2019 по справі 460/849/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/849/19

Провадження №1-кп/460/510/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2019 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019140410000019 від 25.01.2019 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маркова Богорданського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2003 р.н. та 2009 р.н., колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (п/п НОМЕР_2 ), раніше судимого 19.07.2017 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на сто годин,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою ухилитися від обов`язків військової служби 05.05.2015 року о 08 год 00 хв самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 в умовах особливого періоду та без поважних причин перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 . 04.12.2018 року обвинувачений ОСОБА_4 добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання обов`язків військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин в умовах особливого періоду, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченеч.4 ст. 407 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення суті обвинувачення, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.4ст. 407 КК Українисвою вину визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно у період з 05.05.2015 року по 04.12.2018 року у зв`язку із сімейними обставинами, був змушений самовільно залишити військову частину НОМЕР_1 та перебував у цей період за місцем свого проживання, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 407 КК Українидоведена повністю та кваліфікація його дій за ч.4ст. 407 КК Україниправильна, оскільки він, будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин в умовах особливого періоду.

При призначенні покарання обвинуваченому у даному кримінальному провадженні, суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно дост. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно дост.67КК України відсутні.

З урахуванням наведеного, а також особи обвинуваченого, який щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітніх дітей, йому слід призначити покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.4 ст.407 КК Україниу виді позбавлення волі. Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують обвинуваченому покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Речових доказів у справі немає.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 407 КК Українита призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_4 ст. 75 КК Українита звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок не може бути оскарженийв апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскарженийдо Львівського апеляційного суду через Яворівський районний судЛьвівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1