Рішення

від 06.05.2019 по справі 500/5561/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/5561/18

Провадження № 2/500/263/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

представника позивача - Арнаут А.Г.,

представника відповідача - Златєва П.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю СТОР-ЮГ про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю СТОР-ЮГ про розірвання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2703 га, що розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 , укладений 05 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Злагода та зареєстрований 07.08.2009 року в Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі вчинено запис за № 040952100158 , та стягнення судового збору, мотивуючи тим, що вона є власником вказаної земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого Ізмаїльською районною державною адміністрацією 07.05.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-08-806. Між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Злагода 05 липня 2008 року був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років з 01.01.2009 року. Договір оренди був зареєстрований 07.08.2009 року в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі вчинено запис за № 040952100158. Однак, як позивачу стало відомо, що, ТОВ Злагода зупинило обробіток належної їй земельної ділянки, а обробітком земельної ділянки займалося інша юридична особа - ТОВ СТОР-ЮГ . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.08.2018 року щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером НОМЕР_2 , 21.03.2016 року державним реєстратором зареєстровано інше речове право, що виникло на підставі договору суборенди земельної ділянки, укладеного між ТОВ Злагода та ТОВ СТОР- ЮГ 24.02.2016 року.

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту № 10-08-806 від 05.07.2008 року на території Кислицької сільської ради, а частиною 6 пункту 10.1. Договору, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися Орендарем у суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою ОСОБА_3 . Умови і строки Договору суборенди повинні обмежуватися умовами і строками Договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Тобто передача належної їй земельної ділянки в суборенду можлива тільки за її письмовою згодою, в той час як ТОВ Злагода не зверталася до позивача з метою отримання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду. У зв`язку з чим, позивач вважає, що оскільки передача належної їй земельної ділянки ТОВ Злагода в суборенду ТОВ СТОР- ЮГ була без отримання її згоди, що є невиконанням ТОВ Злагода обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону Про оренду землі та умовами договору, то вказане є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі від 05 липня 2008 року на підставі ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Згідно відзиву на позовну заяву, наданого представником ТОВ Злагода , позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, з позову вбачається, що, на думку позивача, у зв`язку з припиненням ТОВ Злагода обробітку спірної земельної ділянки та передачею її в суборенду до іншої юридичної особи, без сповіщення позивача, є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Загальні підстави для розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України та включають положення про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Умови укладеного між сторонами договору оренди землі не зобов`язують відповідача самостійно обробляти спірну земельну ділянку та не містять прямої заборони її обробітку іншими особами. Саме по собі виконання робіт з обробітку землі та доручення однієї юридичної особи іншій провести юридично значимі дії (у тому числі і сплатити кошти третім особам) є звичайною господарською діяльністю, яку суб`єкт господарювання має право здійснювати на власний розсуд, та яка не є порушенням умов договору оренди. Посилання позивача в позовній заяві на те, що для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки є, зокрема істотні порушення умов договору, а саме передача у суборенду належної їй земельної ділянки без її згоди, на нашу думку не є достатньою підставою для визнання його недійсним так як це не перешкоджає виконанню умов договорів оренди і сторони протягом певного часу виконували договори погодженим способом, тому, незгода позивача з умовами виконання договорів не є належним доводом, для визнання його права порушеним. Позивач не звертався з претензіями до орендаря щодо умов виконання договору оренди землі і, внаслідок обробітку земельної ділянки іншою юридичною особою, позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору. До того ж ТОВ Злагода повідомляло орендодавця про укладення договору суборенди з іншою особою. ТОВ Злагода (орендар) сплачував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_1 , що є підтвердженням виконання зобов`язань за договором. Договір оренди землі набрав чинності 07.08.2009 року, діяв протягом 10 років, відповідач (орендар) щороку сплачував орендну плату, позивач (орендодавець) протягом всього періоду отримував орендну плату, заперечень щодо її розміру та строку її виплати не мали, з пропозицією до ТОВ Злагода щодо внесення змін до договору оренди щодо конкретизації його положень чи внесення додаткових умов, позивач не звертався, тобто з умовами договору був згодний та умови договору сторонами виконувалися.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Згідно інформації з сайту Міністерства юстиції України, місцезнаходження ТОВ СТОР-ЮГ : Одеська область, м. Одеса, просп. Шевченка, 4-А.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

На підставі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом розірвання договору оренди у встановлених випадках.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

За нормами ст. 25 Закону "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

За змістом ч.1 ст.32 Закону "Про оренду землі" договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2703 та, що розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) НОМЕР_1 кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого Ізмаїльською районною державною адміністрацією 07.05.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-08-806.

05 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Злагода було укладено договір, зареєстрований 07.08.2009 року в Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі за № 040952100158 ,оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2703 га, що розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 .

Згідно п. 3.1. Договору оренди від 05 липня 2008 року відповідач використовує землю зі строком на 10 років з 01 січня 2009 року.

Відповідно до умов зазначеного договору орендар зобов`язався використовувати земельну ділянку згідно з цільовим призначенням (п.10.2 договору). Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою орендодавця. Умови і строки договору суборенди повинні обмежуватися умовами і строками договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (п.10.1. договору).

Однак орендар у 2016 році усунувся від виконання вимог договору щодо безпосереднього використання спірної земельної ділянки та без згоди ОСОБА_1 передав її Товариству з обмеженою відповідальністю СТОР-ЮГ на підставі договору суборенди

24.02.2016 року строком до 01.01.2019 року. Зазначений договір суборенди було зареєстровано 21.03.2016 року (а.с. 10-11).

Зміна умов договору оренди землі в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилась.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ Злагода не отримувала від позивача письмової згоди на передачу земельної ділянки у суборенду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Аналогічні положення закріплені і у ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, ТОВ Злагода у порушення положень ст. 8 Закону України Про оренду землі , ст.93 ЗК України, протягом 2016-2018 року не використовувало належні позивачу земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а передало право користування зазначеними ділянками без згоди позивача Товариству з обмеженою відповідальністю СТОР-ЮГ , що є істотним порушенням умов договорів оренди землі, прав позивача на розпорядження своєю власністю та підставою для розірвання договору оренди землі.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року № 6-161цс13 та від 19 березня 2014 року № 6-15цс14, відповідно до якої припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробки й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ст.32 Закону України Про оренду землі .

Намагання відповідача у будь-який спосіб, усупереч волевиявленню власника земельної ділянки ОСОБА_1 поновити договірні відносини з оренди землі сільськогосподарського призначення, суперечить загальним засадам цивільного судочинства щодо свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 3 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин.

З огляду на наведене вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, оскільки орендарем були порушені вимоги ст.ст. 24, 25 Закону "Про оренду землі", що відповідно до ст. 32 зазначеного Закону є підставою для розірвання укладеного договору.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю СТОР-ЮГ , про розірвання договору оренди землі підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що умови укладеного між сторонами договору оренди землі не зобов`язують відповідача самостійно обробляти спірну земельну ділянку та не містять прямої заборони обробітку земельної ділянки іншими особам не мають правого значення, оскільки у п.10.1. договору передбачено право орендаря на передачу земельної ділянки у суборенду лише за письмовою згодою орендодавця. Тому, не отримавши саме письмову згоду позивача на укладення договору суборенди, відповідач не мав права укладати договір суборенди з ТОВ СТОР-ЮГ .

Відповідно до ст.141 ЦПК України та згідно ст.9 Закону України «Про судовий збір» , з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31774735, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Вишнева, буд. 76-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю СТОР-ЮГ (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37008581, місцезнаходження: м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4А), про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2703 га, що розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 , укладений 05 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Злагода та зареєстрований 07.08.2009 року в Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі вчинено запис за № 040952100158.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода , ідентифікаційний код юридичної особи - 31774735 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 )судові витрати на сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар