Рішення

від 16.05.2019 по справі 908/769/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/62/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 Справа № 908/769/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37029549)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН" (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64, код ЄДРПОУ 41440219)

про стягнення 21 656,60 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

01.04.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (вх. №829/08-07/19 від 01.04.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН" про стягнення 21 656,60грн.

01.04.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 17.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/769/19 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 5/62/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

10.04.2019 та 24.04.2019 відповідно на адресу суду повернулась ухвала від 03.04.2019 про залишення позовної заяви без руху та ухвала від 17.04.2019 про відкриття провадження у справі, які направлені на зазначену в позовній заяві адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН" (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64) з поштовою відміткою адресат вибув .

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "МУН" (код ЄДРПОУ 41440219) місцезнаходження якого зазначено - 69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64. Саме за вказаною адресою здійснювалось листування з відповідачем.

У судовому засіданні 16.05.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 10.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МУН" (покупець) укладений договір поставки № 807КИЕ, за умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар, про що свідчать підписані з боку відповідача видаткові накладні на загальну суму 19 022,52 грн. В порушення умов договору, відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, у зв`язку з чим позивач, керуючись п. 6.6. договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3 % річних за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно на суму 645,27 грн. та пеню за період з 10.12.2017 по 15.05.2018 включно у розмірі 1 988,81 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Договір поставки № 807КИЕ від 10.08.2017, ст. ст. 193, 202, 216, 218, 224 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 6111, 625, 692 ЦК України та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 807КИЕ від 10.08.2017 у розмірі 21 656,60 грн., а саме: 19 022,52 грн. основної заборгованості, 1 988,81 грн. пені за період з 10.12.2017 по 15.05.2018 включно, 3 % річних за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 645,27 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.

Запропонований ухвалою від 26.06.2018 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами передбаченими ст. 42 ГПК України не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МУН (покупець) укладено договір поставки № 5807КИЕ (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.2. договору, поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDР (Інкотермс 2000).

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної (п. 2.3. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Ціна на товар вказуються у накладних на товар, які є невід`ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. договору, поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами вказаними у накладних (п. 5.1). Замовлення на поставку складається в усній або письмовій формі і направляється постачальнику не менш ніж за 3 (три) доби до дати поставки факсом, поштою або через представника постачальника, або в будь-якому разі способом, що дає можливість ідентифікувати покупця (п. 5.2).

Поставка здійснюється постачальником протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання замовлення (п. 5.4).

Пунктом 8.1. договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28 лютого 2018 року, якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору про бажання розірвати договір, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах за умовами підписання сторонами додаткової угоди, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 8.2. договору передбачено, що дія цього договору може бути припинена:

- за письмовою вимогою однієї із сторін, заявленою не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення дії договору за умови виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором;

- за згодою сторін, про що складається відповідна додаткова угода;

- за ініціативою постачальника (у разі якщо покупець не погоджується зі зміною ціни на товар), шляхом направлення покупцеві листа про розірвання договору. Договір вважається розірваним з моменту відправки листа.

У разі припинення дії договору взаємовідносини по даному договору вважаються припиненими, а всі обов`язки, взяті на себе сторонами в період дії договору, та остаточні взаємні розрахунки між ними мають бути виконаними в повному обсязі до моменту припинення дії цього договору (п. 8.3. договору).

Доказів припинення дії договору поставки № 5807КИЕ від 10.08.2017 сторонами не надано.

На виконання п. 2.1. договору позивач поставив відповідачу товар за період з 15.08.2017 по 12.10.2017 на загальну суму 19 022,52 грн., що підтверджується видатковою накладною № 4882 від 15.08.2017 на суму 6 566,46 грн. з ПДВ та видатковою накладною № 3878 від 12.10.2017 на суму 12 456,06 грн. з ПДВ (а.с. 15-18).

Факт прийняття відповідачем товару за вищевказаними видатковими накладними підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та печаткою підприємства на видаткових накладних .

Враховуючи умови п. 4.2. договору, кінцевим терміном оплати за видатковою накладною № 4882 від 15.08.2017 на суму 6 566,46 грн. є 14.09.2017 , за видатковою накладною № 3878 від 12.10.2017 на суму 12 456,06 грн. - 11.11.2017 відповідно.

В порушення умов договору поставки № 5807КИЕ від 10.08.2017, відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача за договором № 5807КИЕ від 10.08.2017 складає 19 022,52 грн.

Відповідно до п. 6.5. договору, у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що нарахування неустойки за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов`язань. Нарахування неустойки припиняється в день повного розрахунку за поставлений товар.

Усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами (п. 9.1).

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства (п. 9.2).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки № 5807КИЕ від 10.08.2017 в частині оплати отриманого товару, на підставі п. 6.6. договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 1 988,81 грн. , а саме: за видатковою накладною № 4882 від 15.08.2017 на суму 6 566,46 грн. за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 488,62 грн. та за видатковою накладною № 3878 від 12.10.2017 на суму 12 456,06 грн. за період з 14.11.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 1 500,19 грн. та 3 % річних на загальну суму 645,27 грн., а саме: за видатковою накладною № 4882 від 15.08.2017 на суму 6 566,46 грн. за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 243,25 грн. та за видатковою накладною № 3878 від 12.10.2017 на суму 12 456,06 грн. за період з 14.11.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 401,32 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2177/18, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом першим статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено вище, на виконання умов договору № 5807КИЕ від 10.08.2017 ТОВ Арда-Трейдинг поставило, а ТОВ МУН прийняло товар за видатковими накладними № 4882 від 15.08.2017 на суму 6 566,46 грн. та № 3878 від 12.10.2017 на суму 12 456,06 грн., а всього на загальну суму 19 022,52 грн. (а.с. 15-18).

Факт отримання товару підтверджується підписами уповноважених осіб сторін та скріплені печатками ТОВ МУН на зазначених видаткових накладних.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Проте, оплата товару, наданого позивачем на виконання умов договору № 5807КИЕ від 10.08.2017, в порушення п. 4.2. вказаного договору відповідачем не здійснена, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за отриманий товар на суму 19 022,52 грн.

Доказів погашення вказаної суми боргу за отриманий товар відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 19 022,52 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 5510570/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 6.5. договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що нарахування неустойки за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов`язань. Нарахування неустойки припиняється в день повного розрахунку за поставлений товар.

Таким чином пунктом 6.5. договору сторони збільшили період нарахування пені, обмежений частиною 6 ст. 232 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного виконання розрахунків за отриманий товар, загальна сума пені, що заявлена до стягнення становить 1 988,81 грн. та нарахована за видатковими накладними № 4882 від 15.08.2017 на суму 6 566,46 грн. за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 488,62 грн. та за видатковою накладною № 3878 від 12.10.2017 на суму 12 456,06 грн. за період з 14.11.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 1 500,19 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за видатковою накладною № 4882 від 15.08.2017 на суму 6 566,46 грн. за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно, суд зазначає, що відповідно до розрахунків за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство сума пені за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно становить 2 628,92 грн., що на 2 140,30 грн. більше ніж заявлено позивачем до стягнення.

За видатковою накладною № 3878 від 12.10.2017 на суму 12 456,06 грн. за період з 14.11.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 1 500,19 грн . , суд зазначає, що відповідно до розрахунків за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , сума пені за період з 14.11.2017 по 10.12.2018 включно становить 4 462,68 грн., що на 2 962,49 грн. більше ніж заявлено позивачем до стягнення. Контррозрахунку суми пені відповідачем не надано.

Враховуючи, що згідно з ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН" пені за договором № 5807КИЕ від 10.08.2017 за загальний період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно у розмірі 1988,81 грн. підлягає задоволенню у заявленій сумі.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 у розмірі 645,27 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство за договором № 5807КИЕ від 10.08.2017 за вказаний позивачем період, приходить до висновку, що він є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню у заявленій сумі.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН" (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64, код ЄДРПОУ 41440219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37029549) основну заборгованість за договором поставки № 5807КИЕ від 10.08.2017 у розмірі 19 022 (дев`ятнадцять тисяч двадцять дві) грн. 52 коп., пеню за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно в сумі 1 988 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 81 коп., 3 % річних за період з 15.09.2017 по 10.12.2018 включно на суму 645 (шістсот сорок п`ять) грн. 27 коп. та судові витрати у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 17.05.2019.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.