Рішення

від 10.05.2019 по справі 910/586/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2019Справа № 910/586/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКОБУД" простягнення 1 019 562, 56 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача:Міщук О.О. - в.о. керівника; від відповідача:не з`явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКОБУД" (надалі - відповідач) про стягнення 842 851,52 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору поставки № 15.02-18/П, а також 147 950,18 грн. пені, 16 014,18 грн. інфляційних втрат та 12 746,68 грн. 3% річних., нарахованих у зв`язку простроченням відповідачем строків оплати основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 відкрито провадження в справі № 910/586/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.03.2019.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 підготовче судове засідання відкладено на 12.04.2019.

Між тим, згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.2019.

У судове засідання, що відбулось 10.05.2019, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві і у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

У судовому засіданні 10.05.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОДМАРКЕТПРОМ (за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю РОКОБУД (за договором - Покупець) було укладено договір поставки за № 15.02 - 18/П (надалі -Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору), Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) Покупцю вироби металопрокату, а Покупець купити (прийняти у власність) та оплатити отриманий товар.

Умовами п. 3.3 Договору, встановлено порядок оплати за товар, де Покупець зобов`язується розрахуватися за поставлений товарі протягом 30-ти календарних днів з моменту його отримання.

Згідно п. 3.4. визначено, що розрахунки по даному Договору здійснюються шляхом перерахування Покупцем суми вартості партії Товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок Постачальника.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з видаткових накладних № 1495 від 19.03.2018 на суму 1 233, 07 грн., № 1488 від 19.03.2018 на загальну суму 500 925, 68 грн., № 1516 від 20.03.2018 на суму 478 674, 84 грн., № 1628 від 23.03.2018 на суму 511 009, 70 грн., № 1636 від 23.03.2018 року на суму 204 652,20 грн., № 1685 від 26.03.2018 року на суму 146 356,03 грн., копії яких містяться в матеріалах справи, позивач поставив товар на виконання умов Договору на загальну суму 1 842 851,52 грн.

Разом із тим, позивач вказує на те, що відповідач розрахувався за поставлений товар частково - на суму 1 000 000, 00 грн.

Відтак, позивач виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки відповідачеві товару на загальну суму 1 842 851, 52 грн., а відповідач, у свою чергу, не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати його вартості в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість в сумі 842 851,52 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості у розмірі 842 851,52 грн. відповідачем суду не надано. Також відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України відсутності підстав для виконання перед позивачем зобов`язань щодо оплати за отриманий товар.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача щодо своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару, за захистом яких позивач звернувся до суду - порушені відповідачем, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 842 851, 52 грн. є обґрунтованою та позов у даній частині вимог підлягає задоволенню.

Поряд із тим, відповідно до припису ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати товару, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування (індекс інфляції) в сумі 16014,18 грн. та 3 % річних в сумі 12 746,68 грн., по зазначеним вище видатковим накладним та за вказані періоди прострочень, що зазначені у розрахунку, наданому позивачем.

Перевіривши за допомогою системи "ЛІГА", поданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим частково, а саме, в частині інфляційних втрат - на суму 10 002, 12 грн. та в частині 3% річних - на суму 12 746, 68 грн., у зв`язку із чим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованими частково, за розрахунком позивача, який здійснений відповідно до вимог закону та відповідно - позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню частково, на вказані вище суми.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.2. Договору визначено, що у разі порушення строку оплати партії товару, Покупець зобов`язується сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати товару, позивачем на підставі п. 5.2. Договору нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 147 950,18 грн. по зазначеним вище видатковим накладним та за вказані періоди прострочень, що зазначені у розрахунку, наданому позивачем.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що даний розрахунок є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 147 950,18 грн. пені, нарахованої у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати товару, підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам Закону та умовам Договору, в межах розмір заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 178, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 179, 180, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокобуд" (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 10; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 39110327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 2/51; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 36863714) суму основного боргу в сумі 842 851, 52 грн., пеню в сумі 147 950, 18 грн., інфляційні втрати в сумі 10 002, 12 грн., 3% річних в сумі 12 746, 68 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 203, 24 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко