Рішення

від 08.05.2019 по справі 909/227/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/227/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А., секретар судового засідання Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-розважальний комплекс "Вікторія"

про стягнення 2 313,81 грн.

За участю:

від позивача: Яковійчук С.Ю., Маріяш І. М.;

від відповідача: Яковишин Д.Б.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" про стягнення 2 313,81 грн.

Позовну заяву Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви (ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2019).

Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" усунено недоліки позовної заяви, а саме 22.03.2019 надіслано суду письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (розрахунковий документ).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 09.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2019 суд постановив відкласти розгляд справи на 03.05.2019.

В судовому засіданні 03.05.2019 судом оголошено перерву до 08.05.2019, про що представників сторін повідомлено під розписку.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилаються на невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань згідно Договору про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення та Договору розтермінування боргу, внаслідок чого утворилась заборгованість. Внаслідок неналежного виконання зобов`язань нараховано пеню.

В судовому засіданні відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та заяві (додаткових поясненнях), просив суд у позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що дійсно між сторонами у справі підписані Договір надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення та Договір про розтермінування боргу, при цьому основна заборгованість сплачена повністю. Стосовно пені просив застосувати строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив наступне.

05.12.2014 між Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (виробником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" (споживачем) укладено Договір № 4231 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення та Додаток № 1 до договору (далі - Договір про надання послуг, Додаток № 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання послуг, виробник (позивач) зобов`язується надавати споживачу (відповідачу) послуги централізованого водопостачання і водовідведення у обсягах зазначених в Додатку № 1, який являється невід`ємною частиною даного договору, а споживач (відповідач) зобов`язується своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.4. Договору про надання послуг передбачено обов`язок споживача (відповідача) щомісячно надавати виробнику "Звіт про обсяги переданої споживачу питної води і прийнятих від нього стічних вод", а також одержання відповідних рахунків на оплату.

На виконання п. 3.2.4. Договору про надання послуг відповідачем надавалися позивачу "Звіт про обсяги переданої споживачу питної води і прийнятих від нього стічних вод", а позивачем в свою чергу виставлялися відповідні рахунки на оплату.

Згідно з п. 3.2.5. Договору про надання послуг, споживач (відповідач) зобов`язується здійснювати оплату послуг в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку та вносити авансовий платіж до 1-го числа місяця, за який проводиться передоплата, в розмірі вартості наданих послуг у минулому періоді.

06.12.2016 між Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" (боржником) укладено Договір розтермінування боргу № 4231-1 (далі - Договір розтермінування).

Відповідно до п. 1.2. Договору розтермінування боржник (відповідач) визнає за особою заборгованість перед кредитором (позивачем), що склалась на 05.12.2016 внаслідок не оплати за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору № 4231 від 05.12.2014 в сумі 2 459,97 грн.

Пунктом 1.2. Договору розтермінування передбачено, що кредитор (позивач) надає божнику (відповідачу) на 6 місяців розстрочку оплати заборгованості, що починається від 06.12.2016 та закінчується 06.06.2017, а боржник (відповідач) зобов`язується її сплатити згідно графіка, а саме: до 31.12.2016 - 459,97 грн, січень - 400,00 грн, лютий - 400,00 грн, березень - 400,00 грн, квітень - 400,00 грн, до 06.06.2017 - 400,00 грн.

Згідно з п. 2.2. Договору розтермінування боржник (відповідач) зобов`язується сплатити розстрочену суму боргу згідно умов п. 1.2 цього договору та своєчасно оплачувати поточні платежі згідно укладеного з кредитором (позивачем) Основного договору.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача 06.11.2018 з претензією щодо погашення заборгованості в сумі 3 164,67 грн (заборгованість станом на 06.11.2018). Докази направлення містяться в матеріалах справи.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково виходячи з наступного.

В силу ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов`язальні відносини.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме п. 1.2. Договору розтермінування відповідач визнав за собою заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору № 4231 від 05.12.2014 в сумі 2 459,97 грн (розстрочка оплати заборгованості починається 06.12.2016 та закінчується 06.06.2017).

Відповідачем частково погашено заборгованість згідно Договору розтермінування в сумі 1 260,00 грн. Станом на лютий 2019 сума заборгованості по Договору розтермінування складає 1 199,97 грн (2 459,97 грн - 1 260,00).

Крім того, відповідачем також частково сплачувались поточні платежі в сумі 4 100,00 грн. Станом на лютий 2019 сума заборгованості по Договору надання послуг складає 1 113,84 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості 1 113,84 грн складається з основного боргу в сумі 581,27 грн та пені в сумі 532,57 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період з грудня 2016 по лютий 2019. Водночас, як зазначено відповідачем та підтверджено представниками позивача, відповідачем до звернення з позовом до суду 06.03.2019 частково сплачено заборгованість в сумі 400,00 грн, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1288416296.1 із зазначенням призначення платежу Договір № 4231 від 05.12.2014. У розрахунку заборгованості оплата в сумі 400,00 грн не включена з огляду на те, що оплату здійснено 06.03.2019, а розрахунковий період визначено по лютий 2019.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 381,24 грн (1 199,97 грн заборгованості по Договору розтермінування та 181,27 грн заборгованості по Договору надання послуг), в частині стягнення заборгованості в сумі 400 грн слід відмовити.

Стосовно вимоги про стягнення пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов`язання.

Умовами Договору, зокрема, пунктом 3.2.6. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених даним Договором споживач сплачує виробнику пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Сума пені включається в наступний платіжний період.

В судовому засіданні відповідач просив застосувати строк позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Разом з тим, положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено особливості порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування пені за період з листопада 2017 по лютий 2019, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 532,57 грн слід відмовити.

За правилами, встановленими п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" про стягнення 2 313,81 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" (вул. Коновальця, 227А, м. Івано-Франківськ, 76011; р/р НОМЕР_1 в ПАТ "ВТБ БАНК" МФО 321767; ідентифікаційний код 38996612) на користь Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76011; р/р НОМЕР_2 у ОУ "Ощадбанк" МФО 336503; ідентифікаційний код 32360815) 1 381,24 грн (одна тисяча триста вісімдесят одна гривня 24 копійки) заборгованості та 1 146,75 грн (одна тисяча сто сорок шість гривень 75 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості в сумі 400 грн та пені в сумі 532,57 грн відмовити.

Судовий збір в сумі 774,25 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п.п 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.05.2019.

Суддя М.А. Шіляк