Рішення

від 16.05.2019 по справі 910/15633/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2019Справа № 910/15633/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автоберег

до публічного акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 72260,04 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Автоберег до публічного акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 72260,04 грн., з яких: 30369,52 грн. пені, 6073,74 грн. 3% річних, 35816,78 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач несвоєчасно розрахувався за поставлені позивачем автомобілі за укладеним між публічним акціонерним товариством Українська залізниця та товариством з обмеженою відповідальністю Автоберег договором № П/Т-181551/НЮ від 04.09.2018. Період прострочення становить з 05.10.2018 по 15.11.2018, за який, відповідно до п. 7.3 договору, підлягає сплаті пеня, та, відповідно до ст. 625 ЦК України, 3% річних. Понесені збитки, за твердженням позивача, є сплачені ним відсотки за кредитом, який отриманий ним внаслідок нехватки власних коштів для викупу автомобілів у дистриб`ютора для поставки відповідачу.

Суд відкрив провадження у справі № 910/15633/18, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі. Відповідач вважає недоведеним понесення позивачем збитків, оскільки кредитний договір укладено задовго до договору № П/Т-181551/НЮ і процедурі державних закупівель, яка передувала укладенню цього договору. Також відповідач вважає, що позивач не виконав свій обов`язок щодо поставки, оскільки відсутні докази передачі документів якості на поставлений товар, рахунків-фактур, дат реєстрації податкових накладних. Не погодився відповідач з визначеним позивачем періодом прострочення.

24.01.2019 позивач подав відповідь на відзив, одночасно подавши клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив. Обґрунтовуючи клопотання позивач зазначив, що отримав відзив на позов у другій половині дня 18.01.2019 (п`ятниця). У зв`язку з хворобою особи, яка надає юридичні послуги позивачу, підготувати в цей же день відповідь на відзив, щоб вкластися в строк до понеділка 21.01.2019, було неможливо.

За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). Частиною 2 статті 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України), суд вважає за необхідне задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Автоберег та поновити йому процесуальний строк для подачі відповіді на відзив.

Позивач зазначив, що збитки (відсотки за користування банківським кредитом) розрахував не з моменту залучення кредиту (серпень 2018 року), а з моменту закінчення строку для оплати транспортних засобів (з 05.10.2018). Спростовуючи доводи відповідача щодо ненадання документів якості на товар, позивач посилається на акти приймання-передачі транспортних засобів від 20.09.2018 та 21.09.2018, де вказано (п. 7 акту), що разом із транспортними засобами покупцю передані: сервісна книжка, керівництво по експлуатації на товар, копія сертифікату відповідності товару, видаткова накладна. Рахунок-фактура на оплату отриманого товару також була передана відповідачу в день передачі транспортних засобів. Оскільки цей документ призначений лише для оплати товару і не відноситься до документів, пов`язаних з експлуатацією товару та до документів щодо оприбуткування товару, він не відображений в актах приймання-передачі транспортних засобів. Податкові накладні були складені позивачем вчасно, зокрема 20 та 21 вересня 2018 р., тобто в день поставки транспортних засобів. Зареєстровані в єдиному державному реєстрі податкові накладні в установлені законодавством терміни, зокрема 24.09.2018 та 04.10.2018, що також відповідає умовам п. 4.2 договору № П/Т-181551/НЮ від 04 вересня 2018 року. Інформація щодо реєстрації податкових накладних відображається в інформаційній програмі M.E.Doc , яка використовується для реєстрації податкових накладних.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04 вересня 2018 року публічне акціонерне товариство Українська залізниця (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю Автоберег (постачальник) уклали договір № П/Т-181551/НЮ (далі - Договір), предметом якого є постачання позивачем за плату відповідачу автомобілів HYUNDAI Н-1 Comfort в кількості 2 (двох) штук, на адресу виробничого підрозділу Локомотивне депо Куп`янськ (м. Куп`янськ, вул. Красна,65Е) та виробничого підрозділу Локомотивне депо Кременчук (м. Кременчук, пров. Столярний, 30А).

Строк поставки пунктом 5.3 Договору встановлено до 20.12.2018.

За приписами п. 5.1.4 Договору, датою доставки товару вважається день підписання покупцем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару, який готується постачальником та надається одночасно з товаром покупцю.

20 вересня 2018 року автомобіль доставлений до виробничого підрозділу Локомотивне депо Кременчук та отриманий уповноваженою особою, підтвердженням чого є видаткова накладна № 4284 від 20.09.2018, акт приймання-передачі транспортного засобу від 20.09.2018, товарно-транспортна накладна № 272 від 20.09.2018.

21 вересня 2018 року другий автомобіль доставлений на адресу виробничого підрозділу Локомотивне депо Куп`янськ , підтвердженням чого є видаткова накладна № 4283 від 21.09.2018, акт приймання-передачі транспортного засобу від 21.09.2018, товарно-транспортна накладна № 271 від 20.09.2018.

Поставка транспортних засобів здійснена на загальну суму 1 851 800,00 (один мільйон вісімсот п`ятдесят одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 Договору, покупець оплачує поставлений товар постачальнику впродовж 10 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові надання постачальником рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів якості на поставлений товар, але не раніше реєстрації податкової накладної.

Позивач зареєстрував податкові накладні 24.09.2018 та 04.10.2018 (докази - в матеріалах справи).

Акти приймання-передачі транспортних засобів містять записи про те, що разом із транспортними засобами покупцю передані: сервісна книжка, керівництво по експлуатації на товар, копія сертифікату відповідності товару, видаткова накладна.

Вказане свідчить про виконання позивачем свого обов`язку передати товар покупцеві (ст. 662 ЦК України)

Рахунок-фактура на оплату отриманого товару не є первинним бухгалтерським документом, який фіксує вчинення господарської операції, а тільки містить реквізити платежу. Відповідачем оплату товару було здійснено тільки 15 листопада 2018 року, що сторонами визнається. Вказане свідчить про відсутність обставин зі сторони позивача, які б унеможливлювали своєчасну оплату відповідачем отриманих автомобілів.

Враховуючи встановлений п. 4.2 Договору строк оплати, покупець оплачує поставлений товар постачальнику впродовж 10 банківських днів з дати поставки товару, оплата автомобіля, поставленого 20 вересня 2018 року, є простроченою з 05 жовтня 2018 року, а автомобіля, поставленого 21 вересня 2018 року, - з 08 жовтня 2018 року.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

За розрахунком судом, за прострочення сплати автомобіля, поставленого 20 вересня 2018 року, підлягає стягненню 15184,76 грн. пені за період з 05 жовтня по 14 листопада 2018 року (включно), а за прострочення сплати автомобіля, поставленого 21 вересня 2018 року, підлягає стягненню 14073,68 грн. пені за період з 08 жовтня по 14 листопада 2018 року (включно). Всього пеня становить 29258,44 грн. Суд відмовляє у стягненні 1111,08 грн. пені.

Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

За розрахунком судом, за прострочення сплати автомобіля, поставленого 20 вересня 2018 року, підлягає стягненню 3120,16 грн. 3% річних за період з 05 жовтня по 14 листопада 2018 року, а за прострочення сплати автомобіля, поставленого 21 вересня 2018 року, підлягає стягненню 2891,85 грн. 3% річних за період з 08 жовтня по 14 листопада 2018 року. Суд відмовляє у стягненні 61,73 грн. 3% річних.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення збитків суд виходить з такого.

Кредитний договір № 1.18-CBD укладено між публічним акціонерним товариством Міжнародний інвестиційний банк та товариством з обмеженою відповідальністю Автоберег 22.01.2018. Кредит надано з метою поповнення обігових коштів позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов`язань - причиною.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов`язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Витрати, які позивач кваліфікує як збитки, не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням Договору (кредитний договір укладено 22.01.2018, а Договір - 04.09.2018), а тому вимога позивача про їх відшкодування є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 29258,44 грн пені, 6012,01 грн. 3% річних, а загалом 35270,45 грн. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Автоберег до публічного акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автоберег (вул. Бальзака, 7, м. Київ, 02230, код 37311783) 29258,44 грн. пені, 6012,01 грн. 3% річних, 860,04 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С. А. Ковтун