Рішення

від 16.05.2019 по справі 910/14085/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 м. Київ Справа № 910/14085/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СОС СЕРВІС УКРАЇНА";

до: приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ";

про: стягнення 47.057,66 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОС СЕРВІС УКРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" про стягнення 47.057,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором доручення від 29.12.2014 № ДД29122014, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 47.057,66 грн., з яких: 41.700,00 грн. - основна заборгованість та 5.357,66 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2018 (суддя ОСОБА_1) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14085/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 15.03.2019 № 05-23/502 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/14085/18 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 в результаті якого вказану справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2019 справу № 910/14085/18 прийнято до провадження Балац С.В. та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як повіреним та відповідачем, як довірителем, укладено договір доручення від 29.12.2014 № ДД29122014 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується виконувати частину страхової діяльності відповідача, а саме: здійснювати дії по обслуговуванню договорів страхування та врегулювання випадків, що мають ознаки страхових (асистанські послуги), які передбачені додатком № 1 до цього договору, діючи при цьому від імені відповідача (п. 2.1 Договору).

Пунктом 5.3 Договору визначено, що відповідач сплачує винагороду позивачу на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача вказаного у рахунку протягом п`яти банківських днів, з дати затвердження отриманих від позивача документів, але не пізніше ніж до 25 числа місяця, що йде за звітним.

Так, за твердженнями позивача, останній на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 50.550,00 грн. , що підтверджується актами наданих послуг, а саме:

- від 31.03.2018 № 693 на суму 17.700,00 грн.;

- від 30.04.2018 № 1068 на суму 9.700,00 грн.;

- від 31.05.2018 № 1330 на суму 10.950,00 грн.;

- від 30.06.2018 № 1663 на суму 9.450,00 грн.;

- від 09.07.2018 № 1758 на суму 2.750,00 грн.

Проте, вказана сума заборгованості відповідачем на користь позивача сплачена відповідачем частково в сумі 8.850,00 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 41.700,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 5.357,66 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що акти наданих послуг, а саме: від 30.06.2018 № 1663 на суму 9.450,00 грн. та від 09.07.2018 № 1758 на суму 2.750,00 грн. не підписані відповідачем.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 12.200,00 грн. задоволенню не підлягає.

Водночас, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги за укладеним між сторонами спору Договором на суму 38.350,00 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, підписаними сторонами та скріпленими відбитками їх печаток актами наданих послуг, а саме:

- від 31.03.2018 № 693 на суму 17.700,00 грн.;

- від 30.04.2018 № 1068 на суму 9.700,00 грн.;

- від 31.05.2018 № 1330 на суму 10.950,00 грн.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 38.350,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню в сумі 38.350,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

З умов укладеного між сторонами спору Договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов Договору в частині прострочення сплати грошових коштів за надані послуги.

Враховуючи викладене позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 5.357,66 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 37-41, ідентифікаційний код 25201716) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОС СЕРВІС УКРАЇНА" (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 40, ідентифікаційний код 32073682) основну заборгованість в сумі 38.350 (тридцять вісім тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац