Рішення

від 17.05.2019 по справі 920/130/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2019Справа № 920/130/19

За позовом Комунального автотранспортного підприємства Сумської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Укрнафтохіммонтаж"

про стягнення 19 379,87 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне автотранспортне підприємство Сумської обласної ради звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Укрнафтохіммонтаж" про стягнення 19 379,87 грн. основного боргу за Договором закупівлі автотранспортних послуг № ДГ-00038 від 06.01.2016.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 920/130/19 у порядку спрощеного провадження, враховуючи, що позивачем відповідно до даних, що містяться у Договорі закупівлі автотранспортних послуг № ДГ-00038 від 06.01.2016, зазначено місцезнаходження відповідача: 40007, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 1. Наведеною ухвалою призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.02.2019.

В судовому засіданні 27.02.2019 судом, за інформацією, що міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Укрнафтохіммонтаж" є адреса: 02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, буд. 2.

Керуючись ст.ст. 27, 31 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Сумської області постановив ухвалу від 27.02.2019 про надіслання матеріалів справи № 920/130/19 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 920/130/19 після їх надходження до Господарського суду міста Києва, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019, передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 прийнято справу № 920/130/19 до провадження судді Гумеги О.В., визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи № 920/130/19.

Зокрема, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі № 920/130/19 було направлене відповідачу за адресою 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 2, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва без вручення відповідачу.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі № 920/130/19 було надіслано за належною адресою, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач (виконавець) - Комунальне автотранспортне підприємство Сумської обласної ради на підставі Договору закупівлі автотранспортних послуг № ДГ-00038 від 06.01.2016 та згідно актів надання послуг № 62 від 31.01.2016, № 136 від 29.02.2016 надало відповідачу (замовнику) - Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Укрнафтохіммонтаж" автотранспортні послуги на загальну суму 19 379,87 грн.

Саном на час звернення з відповідним позовом до суду, відповідач не розрахувався за надані позивачем автотранспортні послуги, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі - 19 379,87 грн.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до ч.ч. 1-3статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач не розрахувався з позивачем за наданні останнім згідно умов Договору автотранспортні послуги .

Судом встановлено, що 06.01.2016 між Комунальним автотранспортним підприємством Сумської обласної ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Укрнафтохіммонтаж" (замовник) укладено Договір закупівлі автотранспортних послуг № ДГ-00038 від 06.01.2016.

Відповідно до п.1.1. Договору, виконавець бере на себе зобов`язання надати автотранспортні послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані належним чином послуги та оплатити їх.

Виконавець зобов`язується надавати послуги своєчасно в час, місце та за маршрутом визначеним замовником ( п.2.1.1. Договору).

Замовник обов`язується здійснювати з виконавцем своєчасні та в повному обсязі розрахунки за отримані від нього автотранспортні послуги згідно розділу 4 договору ( п. 2.2.3. Договору).

Виконавець має право проведення замовником розрахунків за отримані ним автотранспортні послуги згідно з розділом 4 договору ( п.3.1.3 Договру).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 19 379,87 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти надання послуг: Акт надання послуг № 62 від 31.01.2016 на суму 8 589,99 грн.; Акт надання послуг № 136 від 29.02.2016 на суму 10 789,88 грн., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, без зауважень по об`єму, якості та строкам виконання робіт.

Наведені акти приймаються судом в якості належних, допустимих та достовірних доказів (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Згідно п. 4.1. Договору, оплата здійснюється по фактичних витратах на підставі встановлених рахунків та актів виконаних робіт.

Як встановлено судом з урахуванням п. 4.1 Договору, сторонами чітко не визначено обов`язку замовника (відповідача) що строку оплати, наданих виконавцем послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ГПК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та відступіть погашення з боку відповідача заборгованості за надані позивачем згідно Договору послуги, на час звернення з відповідним позовом до суду, у відповідача наявна заборгованість з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором закупівлі автотранспортних послуг № ДГ-00038 від 06.01.2016 в загальній сумі 19 379,87 грн. (основний борг), що свідчить про порушене право позивача з боку відповідача.

Відповідно до 5.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по Договору сторони несуть передбачену договором юридичну відповідальність, а в разі не встановлення договірної відповідальності -згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.4. Договору, спори, що виникають з договору, а також внесення змін і доповнень до нього, його розірвання вирішується за узгодженням сторін, а в разі його недосягнення-у судовому порядку.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Висновки суду.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства Сумської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Укрнафтохіммонтаж" про стягнення 19 379,87 грн. підлягають задоволенню повістю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовної заяві позивач виклав орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з 1 921,00 грн. судового збору.

Відповідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені приписи частини 1 статті 129 ГПК України та задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236-238, 241, 252, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повістю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Укрнафтохіммонтаж" (02099, м.Київ, вул. Бориспільська, буд. 2; ідентифікаційний код 39453036) ) на користь Комунального автотранспортного підприємства Сумської обласної ради (40030, Сумська обл., м. Суми, вул. Лебединська, буд. 5; ідентифікаційний код 05399679) 19 379,87 грн. (дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят дев`ять гривень 87 коп.) основного боргу та 1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.05.2019.

Суддя Гумега О.В.