Рішення

від 15.05.2019 по справі 922/1113/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1113/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ГСМ", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Шубське", с. Шуби

про стягнення 13438,11 грн.

за участю представників:

позивача - Гуру О.В. (дов. № б/н від 17.12.18р.)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Агро-ГСМ", 15.04.2019 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "ФГ "Шубське" коштів у розмірі 13438,11 грн., які складаються з 11633,11 грн. інфляційного збільшення боргу за період з жовтня 2018 р. до березня 2019 р. та 1805,00 грн. - 3 % річних за період з 09 грудня 2018 р. по 10.04.2019, нарахованих на основний борг у розмірі 180000,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставлено товару за договором поставки № АГ-1/СХ, укладеним між сторонами 10.05.2016 р. та встановленого рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.19 р. по справі № 922/3423/18; при цьому наголошує, що нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України були здійснені за період прострочення, який не був заявлений в межах справи № 922/3423/18. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі № 922/1113/19, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про судове засідання, проведення якого призначено на 15.05.2019 р. об 11:30.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2019 р. Підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 15.05.2019 р. свого представника не направив, при цьому був належним чином повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, про дату, час та місце судового засідання, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та надання відзиву на позов.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Таким чином, враховуючи те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10 травня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ГСМ (позивач) та фермерським господарством "ШУБСЬКЕ", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю фермерським господарством "ШУБСЬКЕ" (відповідач) було укладено договір поставки № АГ-1/СХ, відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується передавати у встановлені договором строки товарно-матеріальні цінності, визначені п. 1.2. цього договору у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-ГСМ", вважаючи порушеними свої права у правовідносинах, які виникли на підставі договору поставки № АГ-1/СХ від 10.05.2016 р. в частині оплати за поставлений товар, у грудні 2018 р. звертався до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення з боржника - товариства з обмеженою відповідальністю фермерським господарством "ШУБСЬКЕ" суми основної заборгованості у розмірі 180000,00 грн. та нарахованих згідно ст. 625 ЦК України, інфляційних втрати у розмірі 15257,25 грн. за період з грудня 2017 по жовтень 2018 та 3% річні у розмірі 5489,00 грн. за період з 02.12.2017 р. по 08.12.2018 р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.19 р. по справі №922/3423/18 задоволено позов ТОВ "АГРО-ГСМ" до ТОВ "ФГ "Шубське" та стягнуто з останнього на користь ТОВ АГРО-ГСМ 180000,00 грн. основного боргу, 15257,25 грн. інфляційних втрат, 5489,00 грн. - 3 % річних та 3011,19 грн. судового збору.

Як на підставу позову в даній справі позивач посилається на те, що заборгованість, яка виникла у відповідача на підставі договору поставки № АГ-1/СХ від 10.05.2016 р. та стягнута згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.19 р. по справі №922/3423/18 у розмірі 180000,00 грн. основного боргу, повністю була сплачена відповідачем лише 10.04.2019. Враховуючи наявні грошові зобов`язання позивачем з посилання на ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання ним грошового зобов`язання включно до моменту виконання зобов`язання, тобто за період прострочення, який не був заявлений в межах справи № 922/3423/18 (з 09.12.2018 року) по дату фактичної сплати (до 10.04.2019 року).

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 180000,0 0 грн. має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Матеріалами справи підтверджено, що сума основного боргу в розмірі 180000,00 грн. за Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.19 р. по справі № 922/3423/18 була погашена відповідачем 10.04.19 р., що підтверджується копією банківської виписки та копією платіжного доручення № 542 від 10.04.2019 р..

Згідно з приписами п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Як зазначено в статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача:

- 3% річних у розмірі 1805,00 грн., нарахованих за період з 09.12.2018 р. по 10.04.2019 р. на суму 180000,00 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 11633,11 грн., обраховані за період з жовтня 2018 по 31.03.2019 на суму 180000,00 грн.

Судом було досліджено матеріали господарської справи № 922/3423/18, зокрема розрахунки нарахування інфляційних та річних, та встановлено, що в даній справі позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні, які нараховані за період наступний за періодом вказаний у рішенні суду у справі № 922/3423/18, крім нарахованих інфляційних збитків за жовтень 2018 року, оскільки цей місяці був заявлений у справи № 922/3423/18.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків, без врахування індексу інфляції за жовтня 2018 року, суд встановив, що позивачем обрано період до нарахування 3% річних та інфляційних правильно, нарахування проведено арифметично вірно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 1805,00 грн. 3% річних (за період з 09.12.2018 р. по 10.04.2019 р.) та 8429,80 грн. інфляційних втрат (за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 р.), нарахованих у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань за договором поставки № АГ-1/СХ від 10.05.2016.

Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтував в суді правомірність заявлених ним до відповідача вимог, в той час як відповідач не скористався своїм правом на надання своїх пояснень щодо предмету спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином, заявлені відповідно до чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню без врахування індексу інфляції за жовтень 2018 р..

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із сплатою судового збору у мінімальному розмірі, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному об`ємі у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "ШУБСЬКЕ" (62122, Харківська обл., Богодухівський район, с. Шуби, вул. Центральна, 20; ідент. код 34073367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГСМ" (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 13, оф. 510; ідент. код 39157669) 8429,80 грн. інфляційних втрат, 1805,00 грн. - 3% річних та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "17" травня 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков