Рішення

від 15.05.2019 по справі 926/2094/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

15 травня 2019 року Справа № 926/2094/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. за участю секретаря судового засідання Попової К.Г., розглянувши справу №926/2094/18

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (58001, м.Чернівці, вул.Л.Кобилиці, 21-А)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод (59052, Чернівецька область, Сторожинецький район с.Великий Кучурів)

Про стягнення заборгованості за договором оренди державного майна № 532 від 21.03.2016 року в сумі 9186,29 грн, з яких: пені - 7914,47 грн, інфляційних втрат - 593,34 грн, 3% річних - 678,48 грн

За участю представників:

Від позивача: Чорней С.В. - голов.спеціаліст сектору прав. забезпечення (дов. від 22.01.2019р.)

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області 04.12.2018 року з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод про стягнення заборгованості за договором оренди державного майна № 532 від 21.03.2016 року в сумі 9186,29 грн, з яких: пені - 7914,47 грн, інфляційних втрат - 593,34 грн, 3% річних - 678,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем зобов`язання за умовами договору оренди нерухомого майна від 21.03.2016 року №532 у частині сплати орендної плати за користування майном належним чином не виконано. У зв`язку із чим, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7914,47 грн, 3% річних в сумі 678,48 грн та інфляційних втрат в сумі 593,34 грн за період з 17.05.2018 року по 31.10.2018 року.

При цьому, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2017 року по справі №926/2689/16 вказаний договір оренди було розірвано, а відповідачем орендоване майно повернуто 07.05.2018 року. З урахуванням факту звільнення орендованого державного майна рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2018 року по справі №926/878/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області 47110,97 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, 4094,39 грн. пені за період з 20.10.2017 року по 16.05.2018 року, 384,51 грн. 3% річних за період з 20.10.2017 року по 07.05.2018 року та 13151,72 грн. неустойки за період з 25.04.2018 року по 07.05.2018 року.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/2094/18 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 26.12.2018 року.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили судового рішення по справі №926/878/18.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року провадження у справі поновлено, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд справи по суті на 02.05.2019 року.

У зв`язку з нез`явленням представників сторін ухвалою суду від 02.05.2019 року розгляд справи було відкладено на 15.05.2019 року.

Суд зробив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод (59052, Чернівецька обл., Сторожинецький район, село Великий Кучурів). Про інші адреси місцезнаходження відповідача суду не відомо.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, причини не з`явлення суду не повідомив, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: (59052, Чернівецька обл., Сторожинецький район, село Великий Кучурів).

За таких обставин суд, керуючись ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, констатує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Однак, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та направлення свого представника у судове засідання не скористався.

Приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання будь-якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

21.03.2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №532 (далі - договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування будівлю складу (літ. А) (реєстровий номер 34519322.6.ЖЦБХЧЦ004), загальною площею 372,2 кв. м, розміщену за адресою м. Чернівці, вул. Зарожанська,5-Б (далі - будівля), що перебуває на балансі Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів (згідно наказу Державного агентства водних ресурсів України №24 від 23.01.2018 року, Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів перейменовано у Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет), вартість майна визначена згідно з висновком про вартість на 31.12.2015 року і становить 1037006,00 грн (п. 1.1. договору).

Майно передається в оренду з метою розміщення складу (зберігання великотоннажної техніки) (п. 1.2 договору).

Фактична передача будівлі в оренду відповідачеві підтверджується актом приймання-передачі від 21.03.2016 року.

Згідно із п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, і становить без ПДВ на базовий місяць розрахунку (грудень 2015 р.) - 12962,58 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата за перший місяць оренди березень 2016 року дорівнює орендній платі за базовий місяць (п.3.3 договору).

Сторони у п.3.4 договору визначили, що у разі користування будівлею протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

За умовами п.3.5 договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні (50% до 50%) не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

У відповідності до п.3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення будівлі за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Крім того, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем протягом 3-х робочих днів балансоутримувачеві за актом приймання-передавання (п. 2.4 договору).

Також за приписами розділу 5 договору відповідач зобов`язаний:

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету та балансоутримувачеві незалежно від результатів своєї господарської діяльності (п. 5.3 договору);

- у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані (п. 5.10 договору);

- в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені за весь період оренди по день фактичного повернення майна балансоутримувачу по акту приймання-передавання (п. 5.15 договору).

Договір строком на 2 роки 364 дні, що діє з 21 березня 2016 року по 19 березня 2019 року включно (п. 10.1 договору).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2017 року у справі №926/68/17 за позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, про стягнення 5578,66 грн. заборгованості з орендної плати - позов задоволено з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнуто з відповідача завод на користь позивача 5048,38 грн пені та 530,28 грн 3% річних, які нараховані за період з 23.08.2016 року по 31.05.2017 року.

Надалі рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.11.2017 року у справі №926/2749/17 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, про стягнення боргу в сумі 37024,58 грн - позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Старожадівський цегельний завод на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області 12702,57 грн проіндексованого основного боргу (за червень-вересень 2017 року), 775,59 грн пені (за період з 16.07.2017 року по 19.10.2017 року) та 93,06 грн 3% річних (за період з 16.07.2017 року по 19.10.2017 року). В частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 13120,00 грн провадження у справі припинено, у решті вимог у позові відмовлено.

Крім того, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2016 року у справі №926/2689/16 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, про розірвання договору оренди і стягнення заборгованості з орендної плати - позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у сумі 19524,44 грн (за період травень-липень 2016 року), 664,57 грн пені (з 30.04.2016 року по 22.08.2016 року) та 62,83 грн 3% річних (з 30.04.2016 року по 22.08.2016 року). Цим же рішенням розірвано договір оренди № 532 від 21.03.2016 року нерухомого майна, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області та товариством з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод, зобов`язано ТОВ Старожадівський цегельний завод в 10-ти денний термін після набрання рішенням законної сили звільнити та передати будівлю складу (літ. А) (реєстровий номер 34519322.6.ЖЦБХЧЦ004), загальною площею 372,2 кв. м, розміщену за адресую м. Чернівці, вул. Зарожанська, 5-Б, балансоутримувачу Дністровсько-Прутському басейновому управлінню водних ресурсів за актом приймання-передавання.

У подальшому дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року.

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 року у справі №926/2689/16 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року та рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2016 року у справі №926/2689/16 в частині дострокового розірвання договору оренди та зобов`язання звільнити та передати будівлю складу балансоутримувачу за актом приймання-передавання, в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області в іншому складі суддів. В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року та рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2016 року у справі №926/2689/16 - залишено без змін.

За наслідками нового розгляду справи №926/2689/16 рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2017 року позов в частині дострокового розірвання договору оренди та зобов`язання звільнити та передати будівлю складу балансоутримувачу за актом приймання-передавання задоволено, розірвано договір оренди № 532 від 21.03.2016 року нерухомого майна, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області та товариством з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод , зобов`язано ТОВ Старожадівський цегельний завод в 10 денний термін після набрання рішення законної сили звільнити та передати будівлю складу (літ. А) (реєстраційний номер 34519322.6ЖЦБХЧЦ004), загальною площею 372,2 кв. м., розміщену за адресую: м. Чернівці, вул. Зарожанська, 5-Б, балансоутримувачу Дністровсько-Прутському басейновому управлінню водних ресурсів за актом приймання передачі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2017 року у справі № 926/2689/16.

Водночас 07.05.2018 року державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби м. Чернівці ГТУ юстиції в Чернівецькій області при примусовому виконанні наказу №926/2689/16, виданого 19.01.2018 року Господарським судом Чернівецької області встановлено та складено акт про те, що за адресую: м. Чернівці, вул. Зарожанська, 5 Б, будівля звільнена, надано доступ до приміщення.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2018 року у справі №926/878/18 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, 3% річних та неустойки за договором оренди державного майна у сумі 60623,57 грн - позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області несплачену заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в сумі 47110,97 грн (за період з 01.10.2017 року по 24.04.2018 року), пеню в сумі 4094,39 грн (за період з 20.10.2017 року по 16.05.2018 року), 3% річних в сумі 384,51 грн (за період з 20.10.2017 року по 07.05.2018 року) та неустойки в сумі 13151,72 грн. (за період з 25.04.2018 року по 07.05.2018 року).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 залишено без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2018 року у справі №926/878/18.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 926/878/18 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 13.02.2019 № 10-08-00551 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 року та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2018 року.

Вказане рішення суду у справі №926/878/18 відповідачем не виконано, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

З огляду на те, що відповідач продовжує ухилятись від сплати заборгованості по орендній платі, стягнутої на підставі рішення від 03.07.2018 року у справі №926/878/18 позивач у даній справі №926/2094/18 просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7914,47 грн за період з 17.05.2018 року по 31.10.2018 року, інфляційні втрати в сумі 593,34 грн та 3% річних в сумі 678,48 грн за аналогічний період.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України)

Частиною 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна унормовано, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 3.7 договору за несвоєчасну сплату орендної плати передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідач не сплатив позивачу суму заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2017 року по 24.04.2018 року, то останній вправі вимагати від боржника сплати пені у порядку та розмірах, передбачених договором та цивільним законодавством.

Проте, перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд вважає його помилковим з огляду на таке.

Так, із розрахунку пені слідує, що він проведений із суми заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 47110,97 грн.

Однак, при підрахунку пені за період з 17.05.2018 року по 15.06.2018 року позивач керувався сумою 47718,98 грн, а з 16.06.2018 по 31.10.2018 - сумою 49445,22 грн, тобто здійснив індексацію суми, визначеної рішенням від 03.07.2018 року, на індекс інфляції.

У зв`язку з цим суд зазначає, що рішенням від 03.07.2018 року у справі № 926/878/18 установлено, що за період з 01.10.2017 року по 24.04.2018 року відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу 50692,66 грн. орендної плати (50% від загальної суми оренди за цей період), у тому числі у 2017 році за жовтень - 7229,20 грн, листопад - 7294,26 грн, грудень - 7367,21 грн та у 2018 році за січень - 7477,72 грн, лютий - 7545,02 грн, березень - 7628,01 грн, з 1 по 24 квітня - 6151,24 грн (пропорційно дням користування п.3.4 договору оренди). Натомість відповідач за період з 01.10.2017 року по 24.04.2018 року сплатив позивачу лише 4611,48 грн. (3000,00 грн. + 1211,48 грн. + 400,00 грн.). Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за період з 01.10.2017 року по 24.04.2018 року складає 46081,18 грн. (50692,66 грн - 4611,48 грн).

Частиною 4 ст.75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у своїх позовних вимогах у даній справі здійснював нарахування пені на проіндексовану на індекс інфляції суму заборгованості по зобов`язаннях з сплати орендної плати за жовтень 2017 року - квітень 2018 року.

Однак, за своєю правовою природою пеня як різновид неустойки, є наслідком невиконання боржником грошового зобов`язання (ст.ст.611, 624 ЦК України, Закон України Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань ). Пеня, відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу інфляційні нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відтак обов`язок боржника сплатити кредитору передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні втрати не є грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 509 ЦК України, тому пеня не може нараховуватися на ту частину заборгованості, яка являє собою подорожчання основної заборгованості на індекс інфляції.

Про зазначені недоліки розрахунку пені позивачу вже було наголошено у рамках справи №926/878/18, проте останній проігнорував такі вказівки суду та продовжує надавати помилкові розрахунки.

За таких обставин судом самостійно зроблено розрахунок пені за період з 17.05.2018 року по 31.10.2018 року, відповідно до якого з відповідача на користь позивача за невиконання зобов`язань по сплаті орендної плати на суму 46081,18 грн, яка встановлена рішення суду від 03.07.2018 року, підлягає стягненню 7420,96 грн, тому в стягнення пені розмірі 493,51 грн слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 678,48 грн та інфляційні втрати в сумі 593,34 грн за період з 17.05.2018 року по 31.10.2018 року.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд також визнає їх помилковими з огляду на те, що інфляційні втрати та 3% річних не нараховуються на ту частину заборгованості, яка являє собою подорожчання основної заборгованості на індекс інфляції.

Таким чином, відповідно до проведених судом розрахунків за період з 17.05.2018 року по 31.10.2018 року сума 3% річних складає 636,30 грн, а інфляційних втрат - 1339,52 грн.

Водночас, оскільки суд не має права з власної ініціативи вийти за межі позовних вимог, то з відповідача на користь відповідача належить стягнути 593,34 грн інфляційних втрат та 636,30 грн 3% річних, а в решті стягнення 3% річних (42,18 грн) слід відмовити.

На підставі встановлених у цій справі обставин суд дійшов висновку, що відповідач свої грошові зобов`язання по сплаті орендної плати за період з 01.10.2017 року по 24.04.2018 року належним чином не виконав, доказів протилежного суду не надав, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4228,06 грн пені, 593,34 грн інфляційних втрат і 636,30 грн 3% річних за період з 17.05.2018 по 31.10.2018 є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

У решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 222, 232, 233, 236-238, 240-241, 248, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод про стягнення заборгованості за договором оренди державного майна № 532 від 21.03.2016 року в сумі 9186,29 грн, з яких: пені - 7914,47 грн, інфляційних втрат - 593,34 грн, 3% річних - 678,48 грн задовольнити частково .

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод (59052, Чернівецька область, Сторожинецький район с.Великий Кучурів, код 39879947) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (58001, м.Чернівці, вул.Л.Кобилиці, 21-А, код 21432643, в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: Сторожинецьке УК / Сторожинецький район / 22080200; код отримувача 37835756; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; р/р 31119093024227) 7420,96 грн пені, 593,34 грн інфляційних втрат та 636,30 грн 3% річних.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Старожадівський цегельний завод (59052, Чернівецька область, Сторожинецький район с.Великий Кучурів, код 39879947) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (58001, м.Чернівці, вул.Л.Кобилиці, 21-А, код 21432643, за наступними реквізитами: одержувач Регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області код 21432643, банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/р 35214055008539) 1659,28 грн відшкодування судового збору.

4.У частині стягнення пені в сумі 493,51 грн та 3% річних в розмірі 42,18 грн - відмовити.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2019 року

Суддя Гушилик С.М.