Постанова
від 14.05.2019 по справі 904/1224/18
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1224/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Білоус В.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Овчарук О.О.,

відповідача - Волощук П.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.

від 13.02.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"

про стягнення заборгованості.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 березня 2018 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 100 931 333,53 грн основного боргу, 3 437 195,64 грн пені, 340 124,85 грн 3% річних.

2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13-118-ВТВ від 04.01.2013 щодо оплати отриманого природного газу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем вжито всіх заходів, спрямованих на проведення повних та своєчасних розрахунків за договором купівлі-продажу природного газу № 13-118-ВТВ від 04.01.2013. Тому за відсутністю вини відповідача щодо можливості проведення своєчасних розрахунків перед позивачем за вказаним договором, відповідач не може нести відповідальність.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановлені судом першої інстанції обставини, які слугували для звільнення відповідача від відповідальності за господарське правопорушення, не є надзвичайними і невідворотніми. Тому, наведені відповідачем та судом першої інстанції обставини не можуть бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від господарсько-правової відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 28 лютого 2019 року відповідач подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. 04 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (надалі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13-118-ВТВ (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

10. Відповідно пункту 1.2 Договору газ, що продається, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця.

11. Згідно з пунктом 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди №11 від 05.02.2015) Продавець передає Покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 газ в обсязі до 47693,928 тис. куб. м, у тому числі: у 2013 році - 8 366,225 тис. куб. м; у 2014 році - 16 634,619 тис. куб. м; у 2015 році - до 22 693,084 тис. куб. м.

12. Відповідно до пункту 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу.

13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/29184/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2016, внесено зміни до Договору та викладено в новій редакції пункт 6.1 статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків", а саме: "Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між продавцем і покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем на пізніше 31.12.2017.".

14. Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством.

15. Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

16. Додатковими угодами до Договору неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо ціни на газ, строку дії Договору тощо.

17. Додатковою угодою №10 від 22.12.2014 до пункту 11 Договору були внесені зміни, згідно яких Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

18. На виконання умов Договору позивач протягом січня 2013 року ? грудня 2015 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 307271752,60 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними представниками сторін.

19. Відповідач зобов`язання щодо оплати вартості поставленого природного газу виконав частково - у сумі 206 340 419,07 грн. Відповідачем не оплачено природний газ на загальну суму 100 931 333,53 грн, з яких: 946 491,49 грн за червень 2015 року; 5845787,14 грн за липень 2015 року; 5 751 675,48 грн за серпень 2015 року; 11 515 755,55 грн за вересень 2015 року; 42140 529,73 грн за листопад 2015 року; 34 731 094,14 грн за грудень 2015 року.

20. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 у справі №826/15132/15, яка набрала законної сили, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Вінницягаз", Публічного акціонерного товариства "Волиньгаз", Публічного акціонерного товариства "Гадячгаз", Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз", Публічного акціонерного товариства "Закарпатгаз", Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз", Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", Публічного акціонерного товариства "Київоблгаз", Публічного акціонерного товариства "Кіровоградгаз", Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", Публічного акціонерного товариства "Львівгаз", Публічного акціонерного товариства "Луганськгаз", Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз", Публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз", Публічного акціонерного товариства "Одесагаз", Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", Публічного акціонерного товариства "Рівнегаз", Публічного акціонерного товариства "Сумигаз", Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз", Публічного акціонерного товариства "Уманьгаз", Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз", Публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз", Публічного акціонерного товариства "Черкасигаз", Публічного акціонерного товариства "Чернівцігаз", Публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз" задоволено повністю. Скасовано додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення, зокрема, для Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік. Зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах, зокрема, Публічному акціонерному товариству "Дніпрогаз" на підставі Методики визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264 та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595.

21. Протягом 2015-2017 років відповідач неодноразово звертався до Національної комісії регулювання електроенергетики України із листами та заявами від 23.02.2015 №1058/4П-1, від 05.08.2015 №6093/4П-1, від 19.09.2016 №8224/4П-1, від 15.05.2017 №Dg04.2-СЛ-3933-0517, від 04.08.2017 №Dg04.2-СЛ-6785-0817 щодо перегляду тарифу на транспортування природного газу газорозподільними трубопроводами, в яких вказував на необхідність врахування обсягів виробничо-технологічних витрат, розрахованих згідно з відповідними методиками.

22. В подальшому відповідач звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявами про встановлення економічно обґрунтованого тарифу та надавав розрахунок тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік (листи від 08.12.2017 №Dg04.2-СЛ-12188-1217, від 14.03.2018 №Dg04.2-СЛ-3257-0318, від 26.04.2018 №Dg04.2-СЛ-4554-0418).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. Відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, статтю 218 Господарського кодексу України, статтю 614 Цивільного кодексу України, статтю 236 Господарського процесуального кодексу України.

24. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції проігноровано такі аргументи відповідача:

- можливість відповідача розрахуватись за природний газ для потреб виробничо-технологічних витрат перед позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру виробничо-технологічних витрат, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової;

- протягом 2014 - 2015 років при формуванні та затверджені гранично допустимого розміру виробничо-технологічних витрат та тарифу на розподіл природного газу Міністерством палива та енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не було враховано обсяги витрат газу на покриття виробничо-технологічних витрат;

- дії/бездіяльність третіх осіб - органів державної влади призвели до часткової неможливості оплати відповідачем того обсягу природного газу, який не було враховано при встановленні тарифів на розподіл природного газу;

- за умови дотримання Міністерством палива та енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вимог законодавчих та підзаконних нормативних актів, тариф на розподіл природного газу для відповідача повинен був врахувати більший обсяг природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат, який би повністю охоплював величину природного газу придбаного за Договором і дозволив би уникнути настання обставин непереборної сили.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

25. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

26. Господарський кодекс України

Стаття 193 частина 1

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 218

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

27. Цивільний кодекс України

Стаття 509 частина 1

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 частина 1

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 частина 1

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 546 частина 1

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 частина 1

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Стаття 610

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 612 частина 1

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 614 частина 1

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Стаття 617

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 625 частина 2

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 628 частина 1

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 655

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 712 частини 1, 2

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

29. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

30. Суд зазначає, що враховуючи приписи статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 529, 530 Цивільного кодексу України, кожна сторона договору повинна виконувати свої зобов`язання за відповідним договором належним чином та у передбачені таким договором строки. У разі невиконання чи неналежного виконання стороною своїх обов`язків, передбачених відповідним договором, така сторона договору може нести певну відповідальність, зокрема, сплата пені, штрафу тощо.

31. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі, відповідач неналежно виконував умови Договору, а саме, не здійснив у повному обсязі оплату отриманого від позивача за Договором товару (природного газу).

32. З огляду на зазначене, Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем господарського зобов`язання.

33. Суд відхиляє аргументи відповідача, викладені у касаційній скарзі про відсутність вини відповідача щодо належного виконання зобов`язань за Договором, з огляду на таке.

34. Частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

35. Як визначено у частині 1 статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

36. При цьому у пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

37. У частині 2 статті 218 Господарського кодексу України також міститься визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин.

38. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити, або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

39. Таким чином, непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак зазначені відповідачем під час розгляду справи обставини, а саме, дії/бездіяльність третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання відповідачем своїх зобов`язань, визначених пунктом 6.1 Договору по оплаті придбаного протягом 2014-2015 років природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, не мають ознак надзвичайності і невідворотності.

40. Такі обставини не відповідають розумінню непереборної сили, визначеної в статті 617 Цивільного кодексу України, оскільки протягом дії Договору відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі й шляхом укладання додаткових угод щодо ціни на природний газ і при цьому був обізнаний щодо встановлених тарифів.

41. Таким чином, зазначені відповідачем обставини не є підставою для звільнення його як від виконання основного зобов`язання щодо оплати природного газу, так і від відповідальності за його невиконання.

42. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 11.04.2018 у справі № 904/4470/16.

43. З огляду на викладене, Суд відхиляє аргументи відповідача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 218 Господарського кодексу України, статті 614 Цивільного кодексу України.

44. Також Суд відхиляє аргументи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, воно прийнято на підставі встановлення всіх обставин справи в їх сукупності за наслідками всебічного, повного, об`єктивного дослідження наявних у справі доказів.

45. При цьому з огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

46. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

48. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

49. Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 904/1224/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді В. Білоус

Л. Стратієнко

Дата ухвалення рішення14.05.2019
Оприлюднено20.05.2019

Судовий реєстр по справі —904/1224/18

Ухвала від 06.02.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бондарєв Едуард Миколайович

Ухвала від 06.02.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бондарєв Едуард Миколайович

Ухвала від 06.02.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бондарєв Едуард Миколайович

Ухвала від 26.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бондарєв Едуард Миколайович

Ухвала від 26.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бондарєв Едуард Миколайович

Ухвала від 26.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бондарєв Едуард Миколайович

Постанова від 06.12.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 15.11.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 02.11.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 24.10.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні