Рішення

від 11.04.2019 по справі 160/253/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Справа № 160/253/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного правдження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Строй Інвест до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Строй Інвест (далі - ТОВ Строй Інвест , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2018 року №0027641418.

Ухвалою від 14.01.2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обгрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки ТОВ Строй Інвест визначає розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виходячи з розміру податку, який встановлюється рішенням Дніпродзержинської міської ради на момент подання декларації. У тому разі, коли протягом року, міська рада своїм рішенням змінює розмір податку на нерухоме майно, товариству про це невідомо і воно сплачує податок у розмірі, що визначений у декларації. За період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачувався ТОВ Строй Інвест належним чином і в повному обсязі.

05.03.2019 року представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що у власності позивача перебуває нерухоме майно, що підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від землеьної ділянки. Згідно з рішеннями Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки справлявся у розмірі 0,25% у 2015 та 2016 роках, 0,3% у 2016 та 2017 роках. Проведеною перевіркою встановлено, що загальна сума недоотриманих місцевим бюджетом коштів по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, становить 258241,27 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за юридичною особою ТОВ Строй Інвест зареєстровано наступний об`єкт нерухомого майна: ремонтно-будівельна база, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17512071, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 3А.

Працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п.78.1.2, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ Строй Інвест (код ЄДРПОУ 31181322) з питань повноти нарахування орендної плати за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ Строй Інвест на підставі укладеного з Дніпродзержинською міською радою договору оренди землі, та повноти нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.09.2018 року №49446/04-36-14-18/31181322.

Висновком акту перевірки встановлено, зокрема, порушення п.п.266.1.1 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 50215,89 грн., у томі числі: 2015 рік - 34856,16 грн., 2016 рік - 2655,89 грн., 2017 рік - 12703,84 грн.

На підставі акту перевірки від 03.09.2018 року №49446/04-36-14-18/31181322 відповідачем сформовано та напарвлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 року №0027641418, яким ТОВ Строй Інвест збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 19199,66 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 15359,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3839,93 грн.

Непогоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України, рішенням якої від 19.12.2018 року №41009/6/99-99-11-06-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Судом встановлено, що ТОВ Строй Інвест в період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року задекларовано податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальній сумі 208025,38 грн. за податковими деклараціями за 2015 рік №9018627195 від 19.02.2015 року, за 2016 рік №9020358919 від 19.02.2016 року, за 2017 рік №9024087587 від 20.02.2017 року, та уточнюючою декларацією №9067944821 від 18.04.2017 року.

Підставою для донарахування податкового зобов`язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням стало неврахування позивачем рішень місцевої ради про встановлення розміру ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів Законом України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII було запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки та плата за землю.

Вказаним Законом № 71-VIII запроваджено низку правових норм, що врегулювали питання справляння місцевих податків.

Згідно із п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України, в редакції Закону № 71-VIII, місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Зі змісту наведених законодавчих норм вбачається, що встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Одночасно пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Наведеною нормою передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. При цьому, норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим).

Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. Такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради.

Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

Виходячи з неможливості збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом, не можна визначати плановим періодом 2015 рік, саме в тому ж 2015 році, 2016 рік плановим в 2016 році, 2017 рік плановим в 2017 році.

Плановим відповідно до норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України є період після того, в якому приймається відповідне рішення ради.

Отже, рішення місцевих рад щодо затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості на 2015 рік та встановлення ставок податку, прийняте у 2015 році, могло встановлювати плановим лише 2016 рік, прийняте у 2016 році - плановим лише 2017 рік, прийняте у 2017 році - плановим лише 2018 рік.

Таким чином, з урахуванням норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення місцевої ради стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняте в 2015 році, не може бути застосовані в 2015 році. Такі рішення могли передбачати плановим лише 2016 рік, і саме з цього періоду ставки цього податку могли вважатися встановленим місцевою радою.

При цьому, факт прийняття Верховною Радою України і набрання чинності Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , а так само обов`язковість для місцевих рад впровадження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не може заперечувати необхідність встановлення цього податку саме рішенням місцевих рад, оскільки встановлення місцевих податків є виключною компетенцією саме місцевих рад, як це визначено п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, Прикінцевими положеннями Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи рекомендовано місцевим радам встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік у 2015 році. Проте така рекомендація не може розглядатися як скасування чинної норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, яка імперативно врегульовує порядок опублікування і застосування рішення місцевої ради про встановлення місцевого податку.

Разом із тим, Податковим кодексом України встановлено спеціальні правові наслідки невиконання місцевою радою свого обов`язку щодо встановлення тих місцевих податків, запровадження яких є обов`язковим.

Згідно з пп. 12.3.5 п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Отже, рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків приймається до початку наступного бюджетного періоду і набирає чинності з наступного бюджетного періоду. При цьому відповідно до п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України. Тому за умови дії пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення місцевої ради щодо встановлення місцевого податку не може набрати чинності в тому самому бюджетному періоді, в якому воно прийняте. В свою чергу, з урахуванням п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України юридичний факт встановлення місцевого податку місцевою радою відповідним рішенням має передувати його справлянню.

При цьому, з урахуванням змісту норм Податкового кодексу України Верховна Рада України не є уповноваженою на встановлення місцевих податків, оскільки відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України Верховна Рада України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Судом встановлено, що рішенням Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 27.02.2015 року №1229-60/VІ про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в місті на 2015 рік, встановлено, що розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інші будівлі справляється у розмірі 0,25 відсотка.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 29.01.2016 року №69-04/VІІ про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в місті на 2016 рік, встановлено, що розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інші будівлі справляється у розмірі 0,25 відсотка.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 30.09.2016 року №358-10/VІІ про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в місті на 2016 рік, встановлено, що розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інші будівлі справляється у розмірі 0,3 відсотка.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 24.02.2017 року №632-14/VІІ про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в місті на 2017 рік, встановлено, що розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інші будівлі справляється у розмірі 0,3 відсотка.

У спірних правовідносинах ставки податку, визначені у рішенні ради на 2015 рік, не можуть застосовуватись у 2015 році, на 2016 рік - не можуть застосовуватись у 2016 році, на 2017 рік - не можуть застосовуватись у 2017 році, а нормами Податкового кодексу України мінімальна ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, безпосередньо не визначена.

За таких обставин контролюючий орган, прийнявши рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік за ставками, які не підлягали застосуванню в 2015 році, за 2016 рік за ставками, які не підлягали застосуванню в 2016 році та за 2017 рік за ставками, які не підлягали застосуванню в 2017 році, діяв протиправно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 року №0027641418 було винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст. 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Строй Інвест (49027, м. Дніпро, вул. Архітектора Дольника, 10, код ЄДРПОУ 31181322) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 09.10.2018 року №0027641418, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Строй Інвест збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 19199,66 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 15359,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3839,93 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Строй Інвест (49027, м. Дніпро, вул. Архітектора Дольника, 10, код ЄДРПОУ 31181322) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) суму судових витрат в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона