Рішення

від 06.05.2019 по справі 240/921/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м.Житомир справа № 240/921/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача Горбовського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 2 січня 2019 року NЖИ 1/ЖТ4250/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 3 685 770 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведено інспекційне відвідування, в ході якого встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" вимог КЗпП України в частині допуску до роботи 33 працівників без укладення трудових договорів. За результатами проведеного інспекційного відвідування управлінням складено акт та постанову. Позивач зазначає, що жодних порушень трудового законодавства він не допускав, оскільки трудові відносини між ним та вказаними особами оформлені належним чином, підміна трудових відносин цивільно-правовими не мала місце. Стверджує, що рішення відповідача про накладення штрафу на підприємство є безпідставним та таким, що порушує його права.

Ухвалою судді від 11.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача в судових засіданнях позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 08.04.2019. По змісту відзиву вказано, що управління категорично не погоджується з доводами позивача щодо відсутності факту порушення ним вимог статті 24 КЗпП України. Результати інспекційного відвідування оформлені актом інспекційного відвідування від 05.12.2018 № ЖТ 4250/28/АВ яким встановлено, що позивачем в особі директора Толочко ОСОБА_3 було допущено до роботи 33 громадянина без оформлення трудових відносин (т.3 а.с.63-65).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту акту інспекційного відвідування від 05.12.2018 встановлено, що інспектор праці ОСОБА_4 05.12.2018 провів інспекційне відвідування відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснено у присутності директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" Толочко ОСОБА_3 . Під час здійснення у межах повноважень інспекційного відвідування встановлено, що товариством в особі директора Толочко ОСОБА_3 було допущено до роботи 33 громадян без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Натомість між товариством і громадянами укладено договори на виконання робіт, які мають ознаки трудових договорів.

Ознаками трудового договору зазначено договори виконання робіт, які містять загальні неконкретні відомості про виконувану роботу, такі як, приготування арматурних заготовок для каркасів, правка та різка арматури, вивозка готових арматурних каркасів до формувального цеху, складування готових виробів, змащування форм та закладка арматурних каркасів, формування форм та встановлення закладних деталей, загрузка форм в пропарювальні камери. Також у вищезазначених договорах про виконання роботи відсутній об`єм робіт, які виконавець зобов`язаний виконувати. Відповідно до п.1.2 вищезазначених договорів, виконавець підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Згідно п.2.1 вищезазначених договорів, за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду у вигляді заробітної плати, згідно табелю обліку використаного робочого часу. П.6.1. даних договорів передбачено, що виконавець зобов`язується виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "ТД Шляхзалізобетон". Правопорушення є триваючим станом на - 05.12.2018, оскільки в ході інспекційного відвідування керівництвом ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" усунено вищезазначене порушення шляхом направлення повідомлення до Коростенської ОДПІ повідомлення про прийняття 32 працівників на роботу та видання наказів про їх прийняття (а.с.77-88 т.2).

Акт підписаний директором товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" ОСОБА_1 . По змісту зауважено, що з актом перевірки не згодна. (а.с.87 т.2).

Приписом від 05.12.2018 інспектор праці ОСОБА_4 вказав до 14.12.2018 вжити невідкладних заходів по усуненню порушень ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України щодо укладення трудових договорів з найманими працівниками (а.с.89-90 т.2).

Протоколом про адміністративне правопорушення №ЖТ4250/28/АВ/П/ПТ від 05.12.2018 інспектором праці директора ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" притягнуто до адміністративної відповідальності за допуск до роботи 33 громадян без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням (а.с.91-95 т.2).

11.12.2018 ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" направило на адресу управління заперечення на акт перевірки від 05.12.2018. Зі змісту яких встановлено, що відповідно до п.1.2 вищезазначених договорів, виконавець підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку; відповідно до п. 2.1 вищезазначених договорів, за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду у вигляді заробітної плати, згідно табелю обліку використаного робочого часу; відповідно до п.6.1 даних договорів передбачено, що виконавець зобов`язується виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Повідомлено, що всі виплати та відрахування до Державного бюджету виплачувалися з додержанням мінімального розміру заробітної плати та сплачувалися в повному обсязі відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017. На законодавчому рівні не затверджено типової форми письмового трудового договору для загального випадку, кожна організація може розробити форму трудового договору самостійно. Стверджує, що підприємством не порушено вимоги трудового законодавства (а.с.96 т.2).

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 1/ЖТ4250/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 02.01.2019 начальник Управління Держпраці у Житомирській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове соціальне страхування вирішив накласти штраф на ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" (а.с.97-98 т.2).

Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1. Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.2 ст.21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як встановлено з матеріалів справи, інспектором праці Гусаківським Ю.М. в присутності директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" ОСОБА_1 проведено інспекційне відвідування.

Актом перевірки від 05.12.2018 зафіксовано порушення товариством законодавства про працю, що полягає у допуску до роботи 33 працівників ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ) без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Вказано, що між товариством і громадянами укладено договори на виконання робіт, які мають ознаки трудових договорів (а.с.77-88 т.2).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) передбачено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі-Порядок №509).

Так, пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

02.01.2019 за результатами розгляду матеріалів управлінням винесено постанову про накладення штрафу №ЖИ1/ЖТ4250/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" накладено штраф у розмірі 3 685 770 грн (а.с.97-98 т.2).

Відповідач стверджує, що станом на 05.12.2018 правопорушення є триваючим, оскільки в ході інспекційного відвідування керівництвом ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" усунено вищезазначене порушення шляхом направлення до Коростенської ОДПІ повідомлення про прийняття працівників на роботу та видано наказ про прийняття 33 працівників на роботу.

Водночас позивач підтверджує прийняття на роботу 32 працівників 05.12.2018 наказом №36-к, про, що було направлено повідомлення до ДФС України (а.с.183-190, т.2).

Такі дії директор підприємства пояснює тим, що за результатами перевірки інспектором праці Гусаківським Ю.М. зроблено висновки про невідповідність попереднього прийняття вказаних осіб на роботу нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим позивачем прийнято рішення про переоформлення працівників за встановленою процедурою.

Представник позивача стверджує про відсутність порушень законодавства про працю, висновки інспектора в акті перевірки є хибними. В обґрунтування правомірності догорів зазначає, що твердження інспектора щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору є необґрунтованими, оскільки з усіма працівниками товариство має трудові відносини.

На підтвердження характеру відносин з найманими працівниками до матеріалів справи надано договори про виконання робіт №110/10/18-ЦПХ, №111/10/18-ЦПХ №9109/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 р (а.с.106-108 т.2), №112/10/18-ЦПХ, №120/10/18-ЦПХ, №121/10/18-ЦПХ (а.с.112-114 т.2), №125/10/18-ЦПХ, №124/10/18-ЦПХ, №122/10/18-ЦПХ від 01.10.2018, №146/11/18-ЦПХ від 16.11.2018 (а.с.119-122 т.2), №8/01/17-ЦПХ, №12/01/17-ЦПХ, №10/01/17-ЦПХ від 17.01.2017, №127/10/18-ЦПХ, №128/10/18-ЦПХ, №126/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 (а.с.125-130 т.2), №52/04/18-ЦПХ, №51/04/18-ЦПХ, №48/04/18-ЦПХ, №47/04/18-ЦПХ, №50/04/18-ЦПХ, №46/04/18-ЦПХ, №49/04/18-ЦПХ від 13.04.2018, 115/10/18-ЦПХ, №116/10/18-ЦПХ, №75/07/18-ЦПХ, №117/10/18-ЦПХ, №123/10/18-ЦПХ, 114/10/18-ЦПХ, 113/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 (а.с.133-146 т.2), №51/05/18-ЦПХ від 02.05.2018, №107/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 (а.с.149-150 т.2), №61/06/18-ЦПХ від 05.06.2018, №108/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 (а.с.153-154 т.2), №63/06/18-ЦПХ від 12.06.2018, №136/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 (а.с.157-158 т.2), №98/08/18-ЦПХ від 13.08.2018, №133/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 (а.с.161-162 т.2), №93/07/18-ЦПХ від 16.07.2018, №130/10/18 від 01.10.2018 (а.с.165-166 т.2), №135/10/18-ЦПХ, №134/10/18-ЦПХ від 01.10.2018, №141/11/18-ЦПХ, №140/11/18 від 02.11.2018 (а.с.169-172 т.2), №129/10/18-ЦПХ, №131/10/18-ЦПХ, №132/10/18-ЦПХ, №119/10/18-ЦПХ від 01.10.2018 (а.с.175-178 т.2), №145/11/18-ЦПХ від 09.11.2018 (а.с.180 т.2).

Суд наголошує, що позивач наявність трудового характеру у відносинах за вказаними договорами як між працівником та роботодавцем не заперечує.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Зі змісту вказаних договорів встановлено, що виконавці робіт мають виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, за виконані роботи отримають винагороду у вигляді заробітної плати згідно табелю обліку використаного робочого часу.

Факт прийняття осіб на роботу підтверджується повідомленнями про прийняття товариством на роботу:

- 30.09.2016 ОСОБА_12 , ОСОБА_32 , ОСОБА_16 , (а.с.100-101 т.2);

- 21.10.2016 ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , ОСОБА_11 ( а.с.109 т.2);

- 16.01.2017 ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_36 (а.с. 115 т.2);

- 17.01.2017 ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 (а.с.123 т.2);

- 13.04.2018 ОСОБА_10 , ОСОБА_38 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_13 (а.с.131 т.2);

- 02.05.2018 ОСОБА_19 (а.с.147 т.2);

- 05.06.2018 ОСОБА_14 (а.с.151 т.2);

- 12.06.2018 ОСОБА_20 (а.с.155 т.2);

- 10.08.2018 ОСОБА_6 (а.с.159 т.2);

- 16.07.2018 ОСОБА_17 (а.с.163 т.2);

- 01.10.2018 ОСОБА_33 , ОСОБА_34 (а.с.167 т.2);

- 01.10.2018 ОСОБА_31 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 (а.с.173 т.2);

- 19.11.2018 ОСОБА_37 (а.с.181 т.2).

Подання вказаних повідомлень до ДФС України підтверджується квитанціями від 03.10.2016, 24.10.2016, 16.01.2017, 18.01.2017, 13.04.2018, 02.05.2018, 06.06.2018, 13.06.2018, 13.08.2018, 19.07.2018, 02.10.2018, 01.10.2018, 20.11.2018 (а.с.101, 110, 116, 124, 132, 148, 152, 156, 160, 164, 168, 174, 182 т.2).

Факт укладення саме трудової угоди між підприємством і вказаними працівниками підтверджується копіями наказів позивача про прийняття осіб на роботу від 30.09.2016 №10, від 21.10.2016 №14, від 16.01.2017 №3-К (а.с.102-105, 111, 117-118 т.2).

На підтвердження трудових відносин надано копії трудових книжок працівників з відповідними записами про прийняття на роботу:

- БТ-І№0764142 Мошковського ОСОБА_39 Йосиповича (а.с.122-124 т.3);

- БТ-ІІ №3035390 ОСОБА_6 (а.с.125-126 т.3);

- БТ-І №1067512 Васяк ОСОБА_40 (а.с.127-128 т.3);

- ОСОБА_8 (а.с.129-130 т.3);

- ОСОБА_10 (а.с.132-134 т.3);

- ОСОБА_11 (а.с.135-136 т.3);

- БТ-І № 1052102 Ковтонюк ОСОБА_41 (а.с.137-138 т.3);

- БТ-І№0278834 Тарасенка ОСОБА_42 (а.с.139-141 т.3);

- УКР №0594779 ОСОБА_14 (а.с.142-143 т.3);

- БТ-І №3302796 Пустовой ОСОБА_43 Івановича (а.с.144-145 т.3);

- ВА №223587 ОСОБА_16 (а.с.146-147 т.3);

- БТ-ІІ №4259937 ОСОБА_17 (а.с.148-149 т.3);

- СА №223475 ОСОБА_20 (а.с.152-153 т.3);

- БТ-І №6558131 Сергієнко ОСОБА_44 (а.с.155-156 т.3);

- БТ-ІІ № 3837901 ОСОБА_23 (а.с.157-158 т.3);

- БТ-ІІ №7295864 ОСОБА_24 (а.с.159 -160 т.3);

- БТ-ІІ №4745495 ОСОБА_45 (а.с.161-162 т.3);

- АС №183479 ОСОБА_26 (а.с.163-164 т.3);

- БТ-І №2533666 Торгонія ОСОБА_46 (а.с.165-166);

- ШД №258908 ОСОБА_28 (а.с.167-168 т.3);

- АХ №458691 ОСОБА_29 (а.с.169-170 т.3);

- БТ-І №6558191 ОСОБА_30 (а.с.171-172 т.3);

- ОСОБА_31 (а.с.173-174 т.3);

- БТ-І №8195491 Прокопова ОСОБА_47 (а.с.175-176 т.3);

- ЄЗ №684684 ОСОБА_35 (а.с.182-183 т.3);

- БТ-І №32922143 Примака Юрія Олександровича (а.с.184-185).

Станом на момент розгляду справи в суді звільнено: ОСОБА_9 наказом від 28.02.2019 №12-К (а.с.131 т.3), ОСОБА_18 наказом від 29.12.2018 №42-к (а.с.150 т.3), ОСОБА_19 наказом від 29.03.2019 №26-К (а.с.151 т.3).

Факт роботи вказаних працівників у товаристві з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" підтверджується отриманням ними заробітної плати та сплатою всіх податків підприємством, про що свідчать квитанції про доставку звіту про нараховану заробітну плату, звіти про нараховані суми заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, відомостями про трудові відносини, відомостями про нарахування заробітної плати, та платіжними дорученнями про сплату податків:

- за серпень 2018 року (а.с.191-203 т.2);

- за вересень 2018 року (а.с.204-223 т.2);

- за жовтень 2018 року (а.с.224-243 т.2);

- за листопад 2018 року (а.с.244-249 т.2; а.с.1-12 т.3);

- за грудень 2018 року (а.с.13-45 т.3).

Крім того, на підтвердження факту сплати працівникам заробітної плати та відповідних податків позивачем до матеріалів справи надано акти звірки між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" та ГУ ДФС в Житомирській області від 15.04.2019 за 2017, 2018, 2019 роки (а.с.77-79 т.3), довідку про середню заробітну плату працівника підприємства (а.с.80 т.3), годинні тарифні ставки робітників та місячні тарифні ставки охорони (а.с.81-94 т.3), журнали обліку робочого часу (а.с.103-114 т.3).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт наявності на момент перевірки саме трудових відносин між позивачем та вказаними 33 працівниками, як між роботодавцем і працівником, а тому у інспектора були відсутні підстави стверджувати про наявність факту використання підприємством найманої праці без оформлення працівників станом на 05.12.2018.

Аналіз встановлених обставин справи дозволяє зробити висновок, що за результатами проведеної інспекції позивачем спочатку було звільнено 32 працівника та повторно прийнято на підставі наказу від 05.12.2018 №36-к, про, що направлено повідомлення до ДФС України (а.с.183-190 т.2).

Матеріали справи свідчать, що вказані особи саме працювали на підприємстві, дотримувались правил внутрішнього трудового розпорядку, за виконану роботу отримували заробітну плату, що мала регулярний характер. Всі передбачені законодавством податки підприємством сплачені в бюджет.

В свою чергу, відповідачем не доведено факту відсутності трудових відносин між підприємством та 33 працівниками та не спростовано факту сплати позивачем єдиного соціального внеску та інших податків за оформлених працівників.

Слід зауважити, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Так, норми статті 78 КАС України визначають підстави звільнення від доказування, серед яких вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що постановою Житомирського апеляційного суду від 05.04.2019 у справі про адміністративне правопорушення № 279/5769/18 встановлено, що головний державний інспектор Управління Держпраці у Житомирській області Гусаківський Ю.М. апеляційному суду пояснив, що під час перевірки підприємства ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" ним досліджувались лише самі трудові та цивільні договори, укладені з робітниками адміністрацією підприємства. І оскільки казані договори мали ознаки як трудових так і цивільно-правових на надання послуг, він з огляду на формальні підстави, дійшов висновку, що на підприємстві фактично трудові договори не укладалися, а робітники допущені до виконання трудових обов`язків без їх оформлення. Разом з тим, інспектор, ознайомившись з доводами Толочко та її захисника, матеріалами, доданими до апеляційної скарги, зазначив, що при проведенні перевірки та складанні за її результатами відповідних документів, в тому числі і проколу про адміністративне правопорушення, не вимагав від ОСОБА_1 додаткових документів, а зробив висновки дише на підставі наданих договорів, що вважав достатнім для здійснення висновку про вчинення правопорушення. В ході апеляційного розгляду провадження він вважає, що занадто формально підійшов до перевірки і можливо безпідставно не дослідив інші документи на підтвердження укладання адміністрацією підприємства з робітниками відповідних договірних відносин, в тому числі і трудових.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, даний протокол, акт, припис про усунення порушень, складений однією і тією ж самою особою - інспектором праці Гусаківським Ю.М. без долучення до протоколу будь-яких документів на підтвердження його повноважень на проведення такої перевірки. В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення ОСОБА_1 та інших осіб, в тому числі і робітників, які на думку перевіряючого були фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту), документи на підтвердження фактів порушень, виявлених в ході здійсненої перевірки та зазначених в акті і в протоколі про адміністративне правопорушення та на підтвердження конкретних порушень прав найманих працівників на працю.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 спростувала висновки як інспектора про те, що вона як директор підприємства фактично допустила 33 працівника до роботи без оформлення трудових договорів, що призвело до порушення прав найманих працівників на працю. При цьому головним державним інспектором Управління Держпраців в Житомирській області Гусаківським Ю.М., яким було складно відповідний протокол про адміністративне правопорушення, та на якого у відповідності до положень ч.2 ст.251 КУпАП покладається обов`язок збирання доказів такого правопорушення, достатніх та допустимих доказів обставин, викладених в протоколі, надано не було. Вчинення такого правопорушення ОСОБА_1 спростовується наданими нею копіями наказів про прийняття працівників на роботу, трудових договорів про виконання роботи; договорів про виконання роботи, повідомлення про прийняття на роботу, звітів ТОВ "ТД Шляхзалізобетон" за серпень-грудень 2018 року, тощо. Спростовується факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення і поясненнями, наданими апеляційному суду головним державним інспектором Гусаківський Ю.М., який апеляційному суду пояснив, що під час перевірки підприємства ТОВ "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" ним досліджувались договори, укладені з працівниками, але він підійшов до дослідження вказаних договорів формально, не вдавався в їх суть, не витребовував у керівництва підприємства документів щодо оформлення вказаних працівників, і, як наслідок, дійшов висновку, що на підприємстві укладались догорови на виконання робіт, а не трудові договори, що є порушенням ст. 41 КУпАП. Таким чином, висновки інспектора в акті перевірки не підтверджені наданими доказами, а тому суд дійшов висновку, що під час інспекційного відвідування не було встановлено усіх обставин додержання підприємством законодавства про працю (а.с.95-102 т.3).

Виходячи з викладеного, твердження відповідача про наявність порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" ч.1,3 ст.24 КЗпП є безпідставними, а тому постанова №ЖИ 1/ЖТ4250/28/АВ/П/ТД-ФС від 02.01.2019 про накладення штрафу у розмірі 3 685 770 грн визнається судом протиправною.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Таким чином, відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження висновків акту перевірки та правомірності винесеної постанови №ЖИ 1/ЖТ4250/28/АВ/П/ТД-ФС від 02.01.2019, не вказано обґрунтування наявності певних порушень трудового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон".

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, під час розгляду справи суд встановив відсутність належних доказів, які підтверджують наявність порушень позивачем законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з вказаними 33 працівниками, встановлених актом, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що постанова №ЖИ 1/ЖТ4250/28/АВ/П/ТД-ФС від 02.01.2019 винесена з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн, про, що свідчать платіжні доручення №289 від 22.02.2019 на суму 17289,00 грн та №263 від 01.02.2019 на суму 1921,00 грн (а.с.4-5 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління Держпраці у Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, Житомир, 10008, ЄДРПОУ 39790560) №ЖИ 1/ЖТ4250/28/АВ/П/ТД-ФС від 02.01.2019 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" (вул. Тихона Кралі, 130, Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11508, ЄДРПОУ 38410473) у розмірі 3 685 770 грн.

Стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім шляхзалізобетон" понесені судові витрати в сумі 19210,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 17 травня 2019 року