Рішення

від 12.04.2019 по справі 237/5028/18

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа номер 237/5028/18

Провадження номер 2-о/237/10/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.19 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Приходько В.А.,

з участю секретаря судових засідань Мережко М.Є.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Курахове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вугледарський міський центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин,

ВСТАНОВИВ :

19.10.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту припинення трудових відносин з 02 серпня 2018 року у зв`язку із звільненням з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України .

Вимоги мотивовані тим, що заявниця з 05.08.2005 року працювала у Лікувально-профілактичній установі міський спеціалізований будинок дитини м. Донецьк на посаді молодшої медичної сестри. У зв`язку з проведенням на території м. Донецьк антитерористичної операції вона була вимушена припинити трудові відносини. Вона забрала трудову книжку, проте у встановленому законом порядку не звільнилась.

На теперішній час у заявниці виникла необхідність реєстрації як безробітної в службі зайнятості, для чого їй необхідно встановити факт припинення трудових відносин.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень по справі не має.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

05.08.2005 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду молодшої медичної сестри до Лікувально-профілактичної установи міський спеціалізований будинок дитини м. Донецьк, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 15.08.2005 року на ім`я ОСОБА_1 . (а.с.5).

20.07.2018 року заявниця відправила до Лікувально-профілактичної установи міський спеціалізований будинок дитини м. Донецьк нотаріальну засвідчену заяву про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, що підтверджується заявою засвідченою в Вугледарській держаній нотаріальній конторі, зареєстрованою в реєстрі за № 798, та копією поштового направлення. (а.с. 6-7)

Проте роботодавець жодних дій щодо звільнення заявниці не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації .

Згідно ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно з положеннями ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява позивачки про звільнення за власним бажанням, яка адресована Лікувально-профілактичній установі міський спеціалізований будинок дитини м. Донецьк є законною і обґрунтованою.

Правовий статус внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20 жовтня 2014 р. № 1706 . Відповідно до ст. 1 цього закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими й такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй із прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста й Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 7 Закон України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб №1706-УІІ від 20.10.2014 року внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що трудові відносини між ОСОБА_1 та Лікувально-профілактичною установою міський спеціалізований будинок дитини м. Донецьк фактично припинено з 02.08.2018 року, у зв`язку з чим вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12 , 263 , 264-265 , 280-282 , 315 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вугледарський міський центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин - задовольнити.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 -профілактичною установою міський спеціалізований будинок дитини м. Донецьк, юридична адреса: 83000, вул. Засядько, 10а, м. Донецьк, ЄДРПОУ 25110072 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 02 серпня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.А. Приходько