Рішення

від 07.05.2019 по справі 1340/6029/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/6029/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Мазана О.І.,

представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд Україна до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд Україна (79008, м.Львів, пл.Галицька, буд.7) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0020411411 від 30.11.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі висновків акта документальної невиїзної перевірки від 09.11.2018 року №2671/13-01-14-11/40354188, які не ґрунтуються на положеннях та нормах податкового та митного законодавства, оскільки відсутні порушення з боку товариства при використанні товарів, які були ввезені у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче провадження.

03.01.2019 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник вказує на правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позаяк відповідач під час винесення рішення діяв в межах визначених повноважень.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити, з підстав, що викладені у позовній заяві. Представник також у засіданні суду акцентує увагу на тому, що товар, який було ввезено на територію України в режимі тимчасового ввезення, використовувався за цільовим призначенням, а саме: будівельна техніка для ремонту доріг.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обґрунтування, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, представник наголосила, що позивач здійснював нецільове використання товару, адже передав будівельну техніку в суборенду третім особам.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ТзОВ Дрог-Буд Україна зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючих органах з 18.03.2016 року. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 42.11 - Будівництво доріг і автострад.

У період з 23.10.2018 року по 26.10.2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.10.2018 року №6019, посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ Дрог-Буд Україна дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнень від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим тимчасового ввезення за митними деклараціями: №UА209200/2018/4220 від 17.04.2018 року, №UA209200/2018/4221 від 17.04.2018 року, №UА209200/2018/5202 від 02.05.2018 року, №UA209200/2018/7720 від 19.06.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

-ст.ст.9, 13 Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), ч.7 ст.106 глави 18, ч.1 ст.112 глави 18 Митного кодексу України, підп. в п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190, п.206.7, п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 896310,57 грн., в т.ч. за митними деклараціями №UА209200/2018/4220 - 77740,10 грн., №UA209200/2018/4221 - 518267,26 грн., №UА209200/2018/5202 - 149870,02 грн., №UA209200/2018/7720 - 150433,19 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ТзОВ Дрог-Буд Україна було подано відповідачу заперечення від 22.11.2018 року за №242 до акта перевірки.

Контролюючий орган листом від 29.11.2018 року №41627/10/13-01-14-11-15 повідомив позивача про залишення заперечень без задоволення.

За результатами перевірки перевіряючими складено акт від 09.11.2018 року №2671/13-01-14-11/40354188.

30.11.2018 року відповідачем на підставі акта перевірки від 09.11.2018 року №2671/13-01-14-11/40354188, прийнято податкове повідомлення-рішення №0020411411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання .

Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України, Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Судом встановлено, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.11.2018 року №0020411411 слугували висновки контролюючого органу про нецільове використання позивачем товарів, які були ввезені у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування, а саме - передачею у користування іншій юридичній особі (ТзОВ Вест Дрог ) будівельної техніки: прокатного катка марки НАММ (2008, серійний №Н1920008, тип DV90VO), дорожнього асфальтоукладчика Vogele S-1900-3і (серійний №08190211, 2013), столу асфальтоукладчика Vogele АВ500-3 TV (серійний №23АВ-0031, 2013), прокатного катка марки НАММ (2007, серійний №Н1810097, тип HD090V).

Даючи оцінку оскарженому податковому повідомленні-рішенні, суд виходить з наступного.

Порядок та умови тимчасового ввезення товарів на митну територію здійснюється відповідно до положень Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), до якої України приєдналася Законом №1661-V від 24.03.2004 року (надалі по тексту - Конвенція).

Відповідно пункту (a) статті 1 Конвенції, тимчасове ввезення означає: митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (утому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби) мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.

Згідно до частини 2 статті 2 Конвенції, не впливаючи на положення Додатка E, режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру.

Як визначено частиною 1 статті 4 Конвенції, якщо в Додатку не передбачено інше, кожна із Договірних Сторін має право обумовлювати тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів) наданням митного документа та гарантії.

Відповідно до частини 1 статті 7 Конвенції, товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, повинні бути вивезені у визначений термін, визнаний достатнім для досягнення мети тимчасового ввезення. Цей термін обумовлюється окремо у кожному Додатку.

Статтею 103 Митного кодексу визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до договорів оренди будівельної техніки, укладених між ТзОВ Дрог-Буд Україна та DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) на митну територію України ввозилась будівельна техніка для ремонту доріг, яку DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) надавалося у тимчасове платне користування (оренду) ТзОВ Дрог-Буд Україна .

Будівельна техніка для ремонту доріг була поміщена в митний режим ІМ31 із застосуванням звільнень від сплати митних платежів (преференція 198) за оскаржуваними митними деклараціями.

За митною декларацією №UA209200/2018/4220 від 17.04.2018 року позивач ввозив - частини до машини для дорожніх робіт -асфальтоукладчика-стіл асфальтоукладчика, сталевий, для формування стяжки асфальту, марки Vogele АВ500-3 TV-1 шт., сер №23АВ-0031, 2013 року випуску; був у користуванні, виробник Vogele; країна виробництва - Німеччина, митною вартістю 511448,11 грн. Сума податків, розрахована для визначення частки податків (мита та податку на додану вартість), що підлягають сплаті при застосуванні умовного часткового звільнення від оподаткування при поміщенні товарів у режим тимчасового ввезення, або частковому зменшенні ставок податків складає: мито - 0 грн., ПДВ - 102 289,62 грн. Кінцева дата зворотного вивезення товарів (графа 31.4, D/J ) - 31.05.2018 року. Сплачено 6% ПДВ в сумі 6 137,38 грн. (із розрахунку 3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску товару у вільний обіг на митній території України за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України, відповідно до частини другої статті 106 МК України). Пунктом 1 договору оренди будівельної-техніки №1 від 11.04.2018 року визначено, що DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) надає ТзОВ Дрог-Буд Україна у тимчасове платне користування (оренду) будівельну техніку для ремонту доріг відповідно до специфікації, строк оренди складає 2 місяці з моменту передачі техніки, поставка будівельної техніки відбувається на умовах DAP (поставка до місця) Мармузовичі (Україна) Інкотермс 2010. Пунктом 2 договору передбачено, що за користування технікою ТзОВ Дрог-Буд Україна сплачує орендну плату в Євро згідно із специфікацією. Згідно п.3.5 договору, DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) не заперечує надання орендарем (ТзОВ Дрог-Буд Україна ) будівельної техніки в суборенду. Строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди. Попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товару за митною декларацією №UA209200/2018/4220 від 17.04.2018 року за письмовими заявами ТзОВ Дрог-Буд Україна продовжувався Львівською митницею ДФС: до 30.06.2018 згідно з заявою від 15,05.2018 № 89/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/006278 від 22.05.2018; до 31.07.2018 згідно з заявою від 21.06.2018 №118/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/008033 від 25.06.2018; до 30.09.2018 згідно з заявою від 20.07.2018№ 137/13-70-77-03/22, оформлена МДтипу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/009647 від 21.07.2018; до 30.11.2018 згідно з заявою від 18.09.2018 № 177/13-70-77-03/22, оформлена МДтипу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/013682 від 23.09.2018 року.

За митною декларацією №UA209200/2018/4221 від 17.04.2018 року позивач ввозив - машини спеціального призначення для дорожніх робіт -дорожній асфальтоукладчик на гусеничному ходу, марки: Vogele S 1900-Зі -1шт. Сер. №:08190211, 2013 року випуску; був у використанні; виробник - Vogel. Країна виробництва-Німеччина., митною вартістю 3409653,11 грн. Сума податків, розрахована для визначення частки податків (мита та податку на додану вартість), що підлягають сплаті при застосуванні умовного часткового звільнення від оподаткування при поміщенні товарів у режим тимчасового ввезення або частковому зменшенні ставок податків складає: мито - 0 грн., ПДВ - 681930,62 грн. Кінцева дата зворотного вивезення товарів (графа 31.4, D/J )- 31.05.2018 року. Сплачено 6% ПДВ в сумі 40915,84 грн. (із розрахунку 3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску товару у вільний обіг на митній території України за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України, відповідно до частини другої статті 106 МК України). Пунктом 1 договору оренди будівельної-техніки №1 від 11.04.2018 року визначено, що DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) надає ТзОВ Дрог-Буд Україна у тимчасове платне користування (оренду) будівельну техніку для ремонту доріг відповідно до специфікації, строк оренди складає 2 місяці з моменту передачі техніки, поставка будівельної техніки відбувається на умовах DAP (поставка до місця) Мармузовичі (Україна) Інкотермс 2010. Згідно п.2 договору, за користування технікою ТзОВ Дрог-Буд Україна сплачує орендну плату в Євро, згідно із специфікацією. Відповідно до п.3.5 договору, DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) не заперечує надання орендарем (ТзОВ Дрог-Буд Україна ) будівельної техніки в суборенду. Строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди. Попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товару за митною декларацією №UA209200/2018/4221 від 17.04.2018 року за письмовими заявами ТзОВ Дрог-Буд Україна продовжувався Львівською митницею ДФС: до 30.06.2018 року згідно з заявою від 15.05.2018 року№89/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/006277 від 22.05.2018 року; до 31.07.2018 року згідно з заявою від 21,06.2018 року №118/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/008031 від 25.06.2018 року; до 30.09.2018 року згідно з заявою від 20.07.2018 року №137/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/009646 від 21.07.2018 року; до 30.11.2018 року згідно з заявою від 18.09.2018 №177/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/013681 від 23.09.2018 року.

За митною декларацією №UA209200/2018/5202 від 02.05.2018 року позивач ввозив - прокатний каток вібраційний, являє собою самохідну дорожно-будівельну машину, призначений для прокату гарячого асфальту при ремонті дорожнього покриття, марки HAMM, 2007 року випуску, серійний номер: НІ810097, тип: HD O90V. Країна виробництва-Німеччина, митною вартістю 948544,41 грн. Сума податків, розрахована для визначення частки податків (мита та податку на додану вартість), що підлягають сплаті при застосуванні умовного часткового звільнення від оподаткування при поміщенні товарів у режим тимчасового ввезення, або частковому зменшенні ставок податків складає: мито - 0 грн., ПДВ - 189708,88 грн. Кінцева дата зворотного вивезення товарів (графа 31.4, D/J ) - 30.06.2018 року. Сплачено 6% ПДВ в сумі 11 382,53 грн. (із розрахунку 3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску товару у вільний обіг на митній території України за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України, відповідно до частини другої статті 106 МКУ). Згідно п.1 договору оренди будівельної-техніки №2 від 30.04.2018 року, DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) надає ТзОВ Дрог-Буд Україна у тимчасове платне користування (оренду) будівельну техніку для ремонту доріг, відповідно до специфікації, строк оренди складає 2 місяці з моменту передачі техніки, поставка будівельної техніки відбувається на умовах DAP (поставка до місця) Мармузовичі (Україна) Інкотермс 2010.

Пунктом 2 договору визначено, що за користування технікою ТзОВ Дрог-Буд Україна сплачує орендну плату в Євро, згідно із специфікацією. В силу п.3.5 договору визначено, що DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) не заперечує надання орендарем (ТзОВ Дрог-Буд Україна ) будівельної техніки в суборенду. Строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди. Попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товару за митною декларацією №UA209200/2018/5202 від 02.05.2018 року за письмовими заявами ТзОВ Дрог-Буд Україна продовжувався Львівською митницею ДФС: до 31.08.2018 року згідно з заявою від 21.06.2018 року №117/18-70-72-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/007999 від 25.06.2018 року; до 31.10.2018 року згідно з заявою від 17.08.2018 року №155/18-70-72-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/011486 від 20.08.2018 року; до 30.11.2018 року згідно з заявою від 17.10.2018 року №198/18-70-72-03/22, оформлена МД типу ІM31 ДМ №UA209200/2018/015763 від 23.10.2018 року.

За митною декларацією №UA209200/2018/7720 від 19.06.2018 року позивач ввозив - дорожній самохідний, вібраційний каток, призначений для прокату гарячого асфальту при ремонті дорожнього покриття, марки НАММ, 2008 року випуску, серійний номер Н1920008, тип DV 90 VO, виробництва фірми: HAMM AG, країна виробництва Німеччина, митною вартістю 917275,59 грн. Сума податків, розрахована для визначення частки податків (мита та податку на додану вартість), що підлягають сплаті при застосуванні умовного часткового звільнення від оподаткування при поміщенні товарів у режим тимчасового ввезення, або частковому зменшенні ставок податків складає: мито - 0 грн., ПДВ - 183455,12 грн. Кінцева дата зворотного вивезення товарів (графа 31.4, D/J ) - 31.07.2018 року. Сплачено 6% ПДВ в сумі 11007,31грн. (із розрахунку 3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску товару у вільний обіг на митній території України за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України, відповідно до частини другої статті 106 МК України). Згідно із пунктом 1 договору оренди будівельної-техніки №3 від 15.06.2018 року, DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) надає ТзОВ Дрог-Буд Україна у тимчасове платне користування (оренду) будівельну техніку для ремонту доріг відповідно до специфікації, строк оренди складає 2 місяці з моменту передачі техніки, поставка будівельної техніки відбувається на умовах DAP (поставка до місця) Мармузовичі (Україна) Інкотермс 2010. Пунктом 2 Договору визначено, що за користування технікою ТзОВ Дрог-Буд Україна сплачує орендну плату в Євро, згідно із специфікацією. Відповідно до п.3.5 договору, DROG-BUD SP.Z O.O. (Польща) не заперечує надання орендарем (ТзОВ Дрог-Буд Україна ) будівельної техніки в суборенду. Строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди. Попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товару за митною декларацією №UA209200/2018/7720 від 19.06.2018 року за письмовими заявами ТзОВ Дрог-Буд Україна продовжувався Львівською митницею ДФС: до 30.09.2018 року згідно з заявою від 20.07.2018 20.07.2018 року №138/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/009652 від 21.07.2018 року; до 30.11.2018 року згідно з заявою від 18.09.2018 року №178/13-70-77-03/22, оформлена МД типу ІМ31 ДМ №UA209200/2018/013678 від 22.09.2018 року.

Матеріалами справи стверджується, що отримана ТзОВ Дрог-Буд Україна будівельна техніка по договорах оренди з DROG- BUD SP. Z О. О. (Польща) була передана в суборенду ТзОВ Вест Дрог (ЄДРПОУ 41226144), відповідно до договорів суборенди будівельної техніки від 16.06.2018 року №16062018, №16062018/1 та №16062018/2. В суборенду дана будівельна техніка була передана, згідно актів приймання-передачі техніки.

У подальшому строк дії дозволів Львівською митницею ДФС позивачу було продовжено до 31.01.2019 року, свідченням чого є заяви від 17.12.2018 року з відповідними відмітками відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.104 МК України, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення:

2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозя ї вся, у строки, встановлені органом доходів і зборів;

3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

4) сплатити митні платежі відповідно достатні 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Тож, судом досліджено, що на виконання вищевказаних вимог МК України ТзОВ Дрог-Буд Україна було подано відповідні заяви щодо надання дозволу на тимчасове ввезення товарів з додаванням відповідних документів на ввезений товар, з підтвердженням цільового використання орендованого товару як для ремонту доріг та були надані відповідні зобов`язання щодо своєчасного вивезення орендованого товару за межі митної території України.

Статтею 106 Митного кодексу України визначено товари, що можуть помішуватися у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Частиною 1 ст.106 МК України передбачено, що у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В. І - В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

Згідно з частинами 2-4 цієї ж статті, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

При цьому, сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений органом доходів і зборів строк дії цього митного режиму. У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів, відповідно до ст.108 цього Кодексу.

На переконання суду, в порядку, передбаченому МК України, ТзОВ Дрог-Буд Україна було своєчасно та у належному розмірі сплачено всі митні платежі, з урахуванням встановлених відповідним органом доходів та зборів відсоткових ставок.

Більше того, отримана позивачем в оренду будівельна техніка (асфальтоукладальник, прокатний каток, дорожній каток, стіл асфальтоукладальника) була тимчасово ввезена на територію України без порушення умов задекларованого митного режиму.

Водночас, позивачем було виконано всі митні формальності, передбачені положеннями Конвенції та відповідними нормами діючого законодавства.

Щодо тверджень відповідача з приводу здійснення позивачем нецільового використання товару, оскільки будівельну техніку було передано в суборенду третім особам, суд відзначає наступне.

Як визначено ч.7 ст.106 МК України, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі, митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням уми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

Відповідно до п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Суд, позитивно оцінюючи позицію позивача, зазначає, що як з`ясовано під час розгляду справи, останнім не було порушено умов, на підставі яких ввезено товари, поміщені у режим тимчасового ввезення, не втрачено цей товар, будівельна техніка використовується згідно її цільовим призначенням по її ввезенню - ремонт доріг, а строки для завершення митного режиму тимчасового ввезення встановлені МК України ще по своїй суті не настали.

Статтею 15 Конвенції регламентовано, що кожна з Договірних Сторін зводить до мінімум) митні формальності, які стосуються пільг, передбачених цією Конвенцією. Усі правила, які стосуються таких формальностей, публікуються в найкоротший термін.

Таке положення Конвенції кореспондується з частиною 3 статті 318 МК України, відповідно до якої митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно статті 17 Концепції, положення цієї Конвенції встановлюють мінімальні пільги, що надаються. Вони не створюють перешкод для застосування більших пільг, що надаються або будуть надаватись Договірними Сторонами односторонніми положеннями чи на підставі двосторонніх або багатосторонніх угод.

При цьому, відповідно до ст.19 Конвенції, положення цієї Конвенції не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і грунтуються на міркуваннях неекономічного характеру, таких як міркування моралі чи піклування про громадський порядок, міркування громадської безпеки, гігієни чи здоров`я населення, або міркування ветеринарного чи фітосанітарного порядку, пов`язані із захистом диких видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання (знищення), або міркування захисту авторських прав та промислової власності.

Аналізуючи положення Конвенції, суд наголошує, що в ній відсутні обмеження, передбачені частиною 7 статті 106 Митного кодексу України в частині заборони передачі товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у користування іншій особі.

При цьому, Конвенцією допускаються і заборони та обмеження, які випливають з національних законів та нормативних актів й зумовлені міркуваннями неекономічного характеру (моралі), громадський порядок, громадська безпека тощо).

Натомість передача товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами у користування іншій особі, без порушення інших умов митного режиму тимчасового ввезення, не може вважатися порушенням митного законодавства, оскільки суперечить положенням Конвенції та загальноприйнятним засадам міжнародного права.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частинами 1, 2 ст.19 закону України Про міжнародні договори України визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті. що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У відповідності до п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Наведена норма кореспондує п.4 ст.3 Митного кодексу України, в якій вказано, що у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Суд також відзначає, що положеннями Конвенції встановлено, що нею не передбачається обмеження на передачу ввезених товарів іншим особам (в частині товарів ввезених по Додатку Е), а ціллю Конвенції є визначення порядку та умов митного режиму, який дозволяє приймати товари умовно звільнені від ввізного мита і податків, де основною умовою являється те, що вказані товари повинні призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.

Тож, здійснивши за митними деклараціями тимчасове ввезення на територію України товарів, ТзОВ Дрог-Буд Україна подало заяви митному органу, в яких позивач був ознайомлений із статтями 104-112, 481-485 МК України та зобов`язувався до закінчення строку тимчасового ввезення встановленого митним органом, здійснити зворотне вивезення зазначеного товару, або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів законодавством України і надати митному органу передбачені законодавством України документи та відомості, необхідні для проведення контролю й митного оформлення товарів. У вказаних заявах ТзОВ Дрог-Буд Україна не попереджувалось про заборону використання будівельної техніки в межах строку перебування на території України іншими особами.

Відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не наведено доказів, не представлено документів, які б свідчили про нецільове використання позивачем товару, що його було вивезено за митну територію України.

Порядок цільового використання товарів, звільнених від оподаткування, або умов, за яких надається умовне повне або часткове звільнення від оподаткування митом передбачене статтею 282 Митного кодексу, а в даних операціях не вбачається порушення позивачем вимог цієї статті.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а інші його доводи спростовуються матеріалами справи.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 року (справа №813/2435/17).

Відтак, суд підкреслює, що наведені відповідачем аргументи не знайшли свого підтвердження та базуються на необґрунтованих припущеннях. У зв`язку з чим, суд наголошує на необхідності дотримання позиції Європейського Суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , п.43 рішення у справі Кобець проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Тобто, встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

У відповідності до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується також із практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, в п.110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

При цьому, суд також відзначає, що в контексті податкових спорів встановлення обов`язку сплатити податок/позбавлення права отримати податкову вигоду розглядається як позбавлення власності. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Щокін проти України (п.49) Суд вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, і таке втручання за Конвенцією може бути визнано тільки, якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Також і в п.53 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії , п.23 рішення у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії Суд відзначив, що позбавлення власності повинно здійснюватися лише на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що оскаржене податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 30.11.2018 року №0020411411 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд Україна до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0020411411 від 30.11.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд Україна (79008, м.Львів, пл.Галицька, буд.7; код ЄДРПОУ 40354188) судовий збір в сумі 16805 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ять) грн. 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 травня 2019 року.