Рішення

від 15.05.2019 по справі 303/8106/18

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/8106/18

2/303/434/19

ряд. ст. зв.- 54

Рядок ст. з

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Довжанин В.М., при секретарі Фозекош І.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельне підприємство Гофротара - Закарпаття про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільнення працівника, -

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельне підприємство Гофротара - Закарпаття про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільнення працівника.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09 червня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий в Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства Гофротара-Закарпаття на посаду заступника директора по виробництву.

20 серпня 2018 року, Позивач подав Відповідачу заяву про звільнення його за власним бажанням, та просив врахувати в остаточному розрахунку компенсацію за невикористану відпустку та здійснити виплату в строки передбачені чинним законодавством.

31 серпня 2018 року Позивача було звільнено із займаної посади за власним бажанням (ст.38 КЗпП України), що підтверджується відповідними записами у відомостях про роботу трудової книжки позивача та індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, виданою Пенсійним фондом України 14.12.2018 року.

Відповідач як роботодавець був зобов`язаний виплатити працівнику всі належні суми у день звільнення. Однак, у зазначений термін 31 серпня 2018 року, ця вимога була порушена.

Згідно розрахункового листа за серпень 2018 року по ОСОБА_2 , який був наданий ТОВ ВТП Гофротара-Закарпаття позивачу, то борг за підприємством на кінець місяця складає 38670,04 грн.

Відповідно банківської виписки за період з 03.01.2018 року по 14.12.2018 року, починаючи з 31.08.2018 року по 14.12.2018 року заборгованість по заробітній платі виплачено частково, а саме: 03.10.2018 року - 9314,65 грн., 30.10.2018 року - 10000,00 грн. Також згідно банківської виписки за період з 03.12.2018 року по 19.12.2018 року частково виплачено 10000,00 грн. Тому, станом на день звернення до суду, заборгованість по заробітній платі складає 9355,39 грн.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Невиплата заробітної плати грубо порушує вимоги закону та право громадянина на отримання грошової винагороди за виконану роботу.

Згідно статті 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно статті 21 Закону України Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Зазначені положення закріплені також ст.24 Закону України Про оплату праці .

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В день звільнення - 31.08.2018 року, позивач працював, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, оскільки за серпень 2018 року кількість трудових днів складає 31.

В силу положень ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 в справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, установлено, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

14 грудня 2018 року позивач надіслав на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення, заяву, якою просить надати довідку про заробітну плату та розрахункові листи про нараховану та виплачену заробітну плату з вересня 2017 року по серпень 2018 року, а також накази на прийняття та звільнення з роботи. Проте, на день звернення до суду, жодної відповіді отримано не було. Тому позивачем розраховано середньомісячну заробітну плату для розрахунку середнього заробітку за весь період затримки згідно даних довідки ОК-5 виданої Пенсійним фондом України 14.12.2018 року.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Під час проведення розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні використовується формула, за якою обраховано період затримки за календарні дні з використанням даних про середній заробіток позивача за минулі періоди, розмір яких визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.

Абзацом третім пункту 2 Порядку №100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної штати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За правилами п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів [годин], а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки ОК-5 від 14.12.2018 року, заробітна плата за останні два повні місяці роботи червень 2018 року - липень 2018 року становила 19413,35 грн. (червень 2018 р - 9316,00 грн. та липень 2018 р - 10097,35 грн.), а кількість календарних днів за два дані місяці становить 61. Таким чином, середньоденна заробітна плата за два останні календарні місяці роботи становить 318,25 грн. (19413,35 грн./61 дні=318,25 грн.).

Однак, встановити розмір середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні не має можливості, оскільки Відповідачем не проведено остаточного розрахунку. Тому кількість днів затримки буде розрахована починаючи з 01 вересня 2018 року по день постановлення судом рішення.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи становлять 3000,00 грн., які були сплачені Позивачем за професійну правничу допомогу адвоката, згідно укладеного договору Позивача з адвокатом Глагола Г.П. про надання правової допомоги від 21.12.2018 року та акту виконаних робіт станом на 21.12.2018 р. Інших судових витрат на даний час не передбачено. Остаточно визначена сума судових витрат буде подана позивачем до закінчення судових дебатів у справі.

У відповідності до ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

04.04.2019 року від представника позивача Глагола Г.П. надійшло клопотання про уточнення позовних вимог в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 01.09.2018 року по 28.03.2019 року в розмірі 66 514, 25 гривень.

Клопотання мотивоване тим, що 29.03.2019 року відповідачем виплачено позивачу заборгованість по заробітній платі в сумі 4 000, 00 гривень.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, від його представника надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи. Суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 цього Кодексу.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 09 червня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий в Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства Гофротара-Закарпаття на посаду заступника директора по виробництву.

20 серпня 2018 року, Позивач подав Відповідачу заяву про звільнення його за власним бажанням, та просив врахувати в остаточному розрахунку компенсацію за невикористану відпустку та здійснити виплату в строки передбачені чинним законодавством.

31 серпня 2018 року Позивача було звільнено із займаної посади за власним бажанням (ст.38 КЗпП України), що підтверджується відповідними записами у відомостях про роботу трудової книжки позивача та індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, виданою Пенсійним фондом України 14.12.2018 року.

Відповідно банківської виписки за період з 03.01.2018 року по 14.12.2018 року, починаючи з 31.08.2018 року по 14.12.2018 року заборгованість по заробітній платі виплачено частково, а саме: 03.10.2018 року - 9314,65 грн., 30.10.2018 року - 10000,00 грн. Також згідно банківської виписки за період з 03.12.2018 року по 19.12.2018 року частково виплачено 10000,00 грн. Тому, станом на день звернення до суду, заборгованість по заробітній платі складає 9355,39 грн.

04.04.2019 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про уточнення позовних вимог в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 01.09.2018 року по 28.03.2019 року в розмірі 66 514, 25 гривень.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум. що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того, за правилами частини першої статті 117 КЗпП Українку разі невиплати з вини

власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому відсутність фінансування та грошових коштів у підприємства, установи, організації не позбавляє його обов`язку з виплати належних працівникові грошових коштів, та не звільняє від відповідальності за невиконання цього обов`язку.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці судам роз`яснено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або

уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може

визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення,

яким є день фактичного розрахунку.

Крім цього, на підставі ст.141 ЦПК України , з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору у справі в розмірі, встановленому законом України Про судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельне підприємство Гофротара - Закарпаття про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільнення працівника - задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства Гофротара-Закарпаття (код ЄДРПОУ 32513926) на користь ОСОБА_1 (інд. код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку починаючи з 01 вересня 2018 року по 28 березня 2019 року у сумі 66514,25 (шістдесят шість тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 25 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства Гофротара-Закарпаття (код ЄДРПОУ 32513926) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок в дохід держави.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 15.05.2019 року.

Головуючий В.М. Довжанин