Рішення

від 17.05.2019 по справі 640/3231/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 р. № 640/3231/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді - Заічко О.В. розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2019 року передано дану адміністративну справу до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що їй, як уповноваженому представникові її дитини, було протиправно відмовлено у видачі її дитині паспорту громадянина України раніше встановленого зразка , у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена постановою ВРУ № 2503 від 26.06.1992 року.

Справу було прийнято до розгляду Харківським окружним адміністративним судом та відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, він діяв в межах законодавства.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

ОСОБА_3 є юридичним представником її доньки ОСОБА_2 і діє в її інтересах.

ОСОБА_3 звернулась із заявами до відповідача з проханням про оформлення та видачу паспорту у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 .

У відповіді на звернення надано листи від 16.11.2018 року та від 19.01.2019 року про відсутність підстав для вчинення зазначених дій, оскільки наразі паспорт видається у формі ID-картки, що містить безконтактний електронний носій.

Вказане слугувало підставою для звернення до суду.

По суті позову суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі по тексту - Положення № 2503-ХІІ).

Згідно з положеннями п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною ч.1 статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують її особу чи спеціальний статус (далі по тексту - Закон № 5492-VI) до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, віднесено документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).

Суд зазначає, що як положеннями Закону № 5492-VI, нормами постанови КМ України від 25 березня 2015 р. № 302 " Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (надалі - Постанова № 302), так і НОМЕР_1 , передбачено чіткий порядок, суб`єктний склад та перелік документів для оформлення паспорта громадянина України.

Відповідно до пп.1 п.7 Постанови № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку- на підставі заяви - анкети, поданої нею особисто.

Згідно з положеннями пункту 13 Положення № 2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35x45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

За видачу паспорта справляється державне мито (п.14 Постанови № 2503-ХІІ).

Таким чином, даною нормою закріплено не тільки перелік необхідних для оформлення паспорта документів, а й особисте їх подання громадянином, котрий звертається за таким оформленням.

Подання документів представниками особи, яка звертається за отриманням паспорта громадянина України (в тому числі законним представником, яким для ОСОБА_2 є позивач), даною нормою не передбачено.

Згідно з п. 26 Порядку № 302 після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (п.27 Порядку № 302).

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 та позивач, яка діє в її інтересах, не звертались до відповідного територіального підрозділу в порядку, передбаченому Положенням № 2503-XII для оформлення паспорту у формі книжечки, у зв`язку з відмовою в обробці персональних даних та не надавали документів, передбачених п.13 вказаного Положення, а саме: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Доказів протилежного суду не надано.

Натомість, звернення до відповідача з проханням видати паспорт у формі книжечки відображені в заявах позивача довільної форми та не є підставою для видачі паспорту будь -якого зразку, у тому числі, у вигляді книжечки.

Отже, позивачем не було дотримано необхідної процедури, передбаченої законодавством, а тому, відповідні листи відповідача, з якими висловила незгоду позивач, не є рішеннями суб`єктів владних повноважень, у розумінні КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на день звернення позивача у Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області були відсутні правові підстави для видачі доньці позивача паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.

Вищевказані заяви позивача зареєстровані відповідачем, як звернення.

За визначенням ст.3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання- письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про звернення громадян органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Матеріалами справи підтверджено, що в порядку Закону України Про звернення громадян , на звернення позивача їй надано відповіді.

Сама по собі незгода позивача зі змістом цих відповідей не спростовує факту розгляду звернень позивача у встановленому законом порядку, та не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача та задоволення позовних вимог про видачу такого паспорту, навіть у разі наявності у позивача такого права, оскільки заявником не дотримано процедури звернення за паспортом та не надано необхідних для цього документів.

Вказане виключає можливість визначення даної справи як типової, оскільки вона не відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17.

Так, у вказаній зразковій справі позивачка особисто звернулась до органів Державної міграційної служби із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, подавши відповідний пакет документів, однак, їй було відмовлено у видачі паспорту у зв`язку з відсутністю, на думку відповідачів, для цього законодавчих підстав.

При цьому, вирішуючи дану справу по суті, суд зазначає, що в наслідок відсутності належного звернення з заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, доводи щодо наявності у ОСОБА_2 права на отримання такого паспорта, не можуть впливати на вирішення справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Виходячи з аналізу наведених норм, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 особисто за отриманням паспорту в вигляді книжечки, не зверталась, необхідного пакету документів не надала, відповідачем не приймалось рішення за результатами розгляду її звернення, яке могло б бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства у розумінні ст.ст. 2, 5 КАС України.

Листи - відповіді на заяву матері, з якими висловила незгоду позивач, не є рішенням суб`єктів владних повноважень у розумінні КАС України.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем у зв`язку з викладеним вище не реалізовано наданих законом дискреційних повноважень щодо розгляду питання про видачу ОСОБА_2 паспорту громадянина України, в даному випадку відсутній предмет судового захисту та, відповідно, відсутні підстави для зобов`язання Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді книжечки.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (вул. Студентська, буд. 5/6,м. Харків,61024) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 17 травня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.