Рішення

від 08.05.2019 по справі 640/19312/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2019 року №640/19312/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Голубєвої О.О. та представників відповідача Христюк В.Р., Мурги Р.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аптеки Фармасіті до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека Фармасіті (далі - позивач), до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2018 року №0046381409 та №0046371409.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем перевірка позивача проведена упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, при складенні акту податковим органом допущено неповне з`ясування обставин, викладених в акті, у зв`язку з чим безпідставно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.

17.12.2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на адміністративний позов, який прийнято судом.

10.01.2019 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, яку прийнято судом.

24.01.2019 року представником позивача через канцелярію суду подано доповнення на відповідь на відзив, які прийнято судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог законодавства та на підставі виявлених порушень.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, в період з 13.08.2018 року по 17.08.2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ Аптека Фармасіті (код ЄДРПОУ 38272248), на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 26.07.2018 року №11722, за результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 17.08.2018 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 1 Постанови КМУ від 06.06.2013 року №210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою ;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637;

- п. 15 р. 2, п. 27 р. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав 27.08.2018 року заперечення на акт перевірки до Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві скаргу позивача залишено без задоволення, а акт перевірки - без змін, яке на адресу позивача надійшло 11.09.2018 року разом із податковими повідомленнями-рішенням від 07.09.2018 року №0046371409 та №0046381409.

12.09.2018 року позивачем до Державної фіскальної служби України було подано скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС від 04.10.2018 року №32450/6/99-99-11-03-01-25 продовжено розгляд скарги до 16.11.2018 року включно.

16.11.2018 року на адресу позивача надійшло рішення ДФС України від 14.11.2018 року №36997/6-99-99-11-03-01-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення рішення від 07.09.2018 року №0046371409 та №0046381409 безпідставними та необгрунтованими, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Абзац 1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Судом встановлено, до ТОВ Аптека Фармасіті є юридичною особою, яка зареєстрована Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією за ідентифікаційним кодом 39439980, а отже являється суб`єктом господарювання, юридичною особою, яка зобов`язана виконувати обов`язки, покладені на неї законами у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В період з 13.08.2018 року по 17.08.2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку об`єкта господарювання ТОВ Аптека Фармасіті (код ЄДРПОУ 38272248), на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 26.07.2018 року №11722, за результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 17.08.2018 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 1 Постанови КМУ від 06.06.2013 року №210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою ;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637;

- п. 15 р. 2 п. 27 р. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148.

Зокрема, зазначені порушення на думку відповідача полягають в тому, що згідно даних фіскального чека від 23.03.2017 року №1539 сума готівкових коштів на день становить 196324,24 грн., але підприємством не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО від 22.12.2016 №2657011426Р/8) на підставі фіскального звітного чека РРО від 23.03.2017 року №1539, а саме у розділі 2 КОРО відсутній запис за 23.03.2017 року на суму 196324,24 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено неоприбуткування ТОВ Аптеки Фармасіті готівкових коштів у сумі 196324,24 грн.

Крім того, ТОВ Аптеки Фармасіті 04.02.2018 року видано готівкові кошти (на адміністративно-господарські потреби) ОСОБА_1 у розмірі 20000,00 грн. (видатковий касовий ордер від 04.02.2018 року №32). Проте, у видатковому касовому ордері від 04.02.2018 року №32 відсутній підпис одержувача готівкових коштів, натомість виявлено підпис касира ОСОБА_2 замість одержувача. Залишок готівки на кінець робочого дня 04.02.2018 року в касі підприємства становив 174395,50 грн. Загальна сума готівки, яка не підтверджена підписом одержувача, становила 20000,00 грн., ліміт залишку готівки в касі становить 175013,88 грн.

Тобто, перевищення встановленого ліміту готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 04.02.2018 року становило 19381, 62 грн.

Також, 12.02.2018 року видано готівкові кошти (на адміністративно-господарські потреби) ОСОБА_3 у розмірі 17000,00 грн. (видатковий касовий ордер від 12.02.2018 року №40). Проте, у видатковому касовому ордері від 12.02.2018 року №40 відсутній підпис одержувача готівкових коштів, натомість виявлено підпис касира ОСОБА_2 замість одержувача. Залишок коштів на кінець робочого дня 12.02.2018 року в касі підприємства становив 174720,37 грн. Загальна сума готівки, яка не підтверджена підписом одержувача становила 17000,00 грн., ліміт залишку готівки в касі становить 175013,88 грн.

Тобто, перевищення встановлено ліміту готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 12.02.2018 року становило 16706,49 грн.

За результатами фактичної перевірки податковим органом було винесено ППР від 07.09.2018 року №0046371409 та №0046381409.

Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637). Зазначена Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Положення № 637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.3.2. Положення № 637, касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), оформляються згідно з вимогами цього Закону.

У статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми до юридичних осіб усіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Проаналізувавши матеріали справи, надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що не можна вважати суму у розмірі 196324,24 гривень такою, що була не оприбуткована, виходячи з наступного.

Суд зауважує, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Пунктом 3.1 Положення №637 встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Згідно п. 4.2 Положення №637, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Судом встановлено, що позивачем ведеться касова книга, оформлюються прибуткові касові ордери, а на момент перевірки сума у розмірі 196324,24 гривень була оприбуткована позивачем, що підтверджується наступним.

З 22.03.2018 року позивачем було отримано готівкові кошти у сумі 203989,76 грн., з яких 196324,24 грн. по одному РРО, а 7574,52 грн. по другому РРО.

Приймання готівки в касу відповідно до вимог п.3.2 Положення № 637 проводилося в розмірі 203898,75 грн. за прибутковим касовим ордером №375 від 22.03.2017 року (196324,24 грн. - за чеками Службова видача по першому РРО та 7574,52 грн. за Z-звітом по другому РРО, а також згідно звіту анр-програми), та здано на інкасацію за видатковим касовим ордером від 22.03.2017 року 179828,52 грн., що підтверджується копією супровідної відомості від 22.03.2017 року до суми з готівкою №3952, підписаною інкасатором АБ Експрес-Банк .

Також, згідно касової книги ТОВ Аптека Фармасіті за 23.03.2017 року позивачем була оприбуткована торгова виручка в розмірі 162485,98 грн. за прибутковим касовим ордером №380 від 23.03.2017 року, та здано на інкасацію за видатковим касовим ордером від 23.03.2017 року 188298,76 грн., що підтверджується копіює супровідної відомості від 23.03.2017 року до суми з готівкою №3950, підписаною інкасатором АБ Експрес-Банк .

Позивач повідомив, що при внесенні запису в КОРО від 22.12.2016 року №2657011426Р/8 було фактично зроблено механічну помилку, а саме замість дати 23.03.2017 року - дати друкування Z-звіту №1539 було вказано помилково дату 22.03.2017 року , однак відповідачем дана обставина не була взята до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі фіскального завітного чеку 22.03.3017 року був зроблений запис в КОРО при отриманні відповідної суми. В той же час, помилка, допущена при внесенні записів в КОРО від 22.12.2016 року №2657011426Р/8, на яку посилається в обґрунтуванні своїх тверджень позивач, не вплинула на процес оприбуткування грошей, оскільки 22.03.2017 року аптекою була оприбуткована торгова виручка в розмірі 203898,76 грн. за прибутковим касовим ордером №375 від 22.03.2017 року, та здано на інкасацію за видатковим касовим ордером від 22.063.2017 року 179828,52 грн., що підтверджується копією супровідної відомості від 22.03.2017 року до суми з готівкою №3952.

Відповідно до вимог п.4.2 Положення № 637 всі надходження готівки позивача за 23.03.2017 року відображалися у касовій книзі.

Судом встановлено, що позивач надходження готівки в національній валюті відображає у касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів, сума готівки, що оприбутковується і відображується в касовій книзі відповідає сумам, зазначеним у фіскальних чеках.

Таким чином, судом встановлено, що сума у розмірі 196324,24 гривень оприбуткована позивачем та була облікована в його податковому та бухгалтерському обліку.

Більш того, суд зауважує, що проведення суми у розмірі 196324,24 гривень через РРО, зазначення її в фіскальній пам`яті РРО, відображення на роздрукованих фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

За таких умов суд зазначає, що припис п.2.6. Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що пов`язане з дотримання порядку її ведення.

Отже, суд констатує, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 196324,24 гривень у КОРО, при наявності оприбуткування зазначених сум в касовій книзі позивача, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.

З урахуванням викладеного, висновок відповідача про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, не відповідає дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2018 №0046371409 на суму 981621,20 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0046381409 від 07.09.2018 року суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 року № 148 (далі - Положення №148).

Пункт 15 розділу 2 Положення №148 встановлює, що установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Згідно абз. 1 п. 50 Положення №148, установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Відповідно до п. 54 Положення №148, готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства.

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства.

Абзацом 3 п. 58 Положення №148 передбачено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 27 розділу III цього Положення), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Судом встановлено, що наказом №049.2-ліміт від 01.02.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю Аптеки Фармасіті , на виконання п. 50 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, на основі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі аптеки затверджено ліміт каси у сумі 217275,68 грн.

З урахуванням викладеного, твердження відповідача про порушення п. 15 розділу 2 Положення №148 є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення №0046381409 від 07.09.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд звертає увагу на те, що до позивача застосовані фінансові санкції на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 року.

Однак, суд зауважує, що зазначений Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 року встановлює відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порушення суб`єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки, в тому числі встановлює застосування фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у каси.

Суд зазначає, як встановлено вище, позивачем було порушено порядок ведення КОРО.

Суд зауважує, що відповідальність за порушення встановленого порядку використання КОРО встановлена Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Отже, за таке правопорушення застосування Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 року є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов викласти зміст резолютивної частини, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 15806,96 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 15806,96 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77. 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека Фармасіті (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, будинок 6, літ. А; код ЄДРПОУ 38272248) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07 вересня 208 року №0046371409 та №0046381409.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аптеки Фармасіті сплачений ним судовий збір у розмірі 15806,96 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот шість гривень дев`яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко