Постанова

від 14.05.2019 по справі 160/8481/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8481/18 Суддя І інстанції - Горбалінський В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу приватного підприємства Кривбаселіт

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Кривбаселіт до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП Кривбаселіт звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило:

- скасувати повідомлення від 18.06.2018 року № 1388;

- скасувати податкові повідомлення-рішення №0024531408 та 0024541408 від 12.09.2018 року;

- визнати незаконною та неправомірною проведену перевірку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із ТОВ Єврохомус , враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїм контрагентом та третіми особами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП Кривбаселіт подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати в частині відмови у скасуванні податкових повідомлень-рішень та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в в цій часитні. Вказує, що наявність вироку Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі №759/1750/17 (пр. 1-кп/759/237/17) яким встановлена фіктивність діяльності ТОВ Єврохомус не свідчить про нереальність господарських операцій з цим контрагентоми, оскільки в кримінальному провадженні не здійснено аналізу взамовідносин з контрагентами, а тому цей вирок не може бути прийнятий як беззаперечний доказ безтоварності господарських операцій, цим вироком не досліджувалися операції взамовідносини позивача і ТОВ Єврохомус , не перевірявся фактичний рух активів, реальність здійснення господарських операцій та можливість проведення поставок товару чи виконання робіт між вказаними підприємствами. В той же час господарькі операції з вказаним контрагентом налженим чином оформлені, підтверджені первинними документами та відображено в бухгалтерській та податковій звітності відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП Кривбаселіт підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.06.2018 року №3406-п та повідомлення від 18.06.2018 року №1388, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Кривбаселіт (код ЄДРПОУ 37019079) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами даної перевірки складено Акт № 43203/04-36-14-22/37019079 від 03.08.2018 року., яким встановлено наступні порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 37 790 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 37 790 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 41 989 грн., в тому числі за вересень 2016 року у сумі 8 923 грн., за жовтень 2016 року у сумі 6 513 грн. за березень 2017 року у сумі 4 432 грн., за квітень 2017 року у сумі 11 437 грн., за травень 2017 року у сумі 10 684 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення рішення:

- від 12.09.2018 року № 0024541408, про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток на 37 790,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на 9 447,50 грн.,

- від 12.09.2018 року № 0024531408 про збільшення суми грошового зобов`язання по ПДВ на 41 989,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на 10 497,25 грн.

Так у перевіряємий період позивачем було укладено угоди поставки з ТОВ «Єврохоумс» (код ЄДРПОУ 40509935).

Контролюючим органом проведено аналіз баз даних ДФС та встановлено, що на адресу ПП Кривбаселіт даним контрагентом-постачальником виписано та зареєстровано податкові накладні.

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ Єврохоумс (ЄДРПОУ 40509935) зареєстроване Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.05.2016 року №13391020000012793. Свідоцтво платника ПДВ №200269508 від 31.05.2016 року має статус анульоване від 28.11.2017 року. Причина анулювання - ненадання декларацій протягом року. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (звіт за формою 1-ДФ) за 3 квартал 2016 року підприємством не надано. Баланс та декларація з податку на прибуток за 2016 рік даним підприємством не подавались.

Відносно контрагента позивача, а саме ТОВ Єврохоумс (ТОВ Ремонтний центр Перос ) винесено вирок суду, який набрав законної сили.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року по справі №759/1750/17 (пр. 1-кп/759/237/17) встановлено, що з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведення фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_1 , будучи засновником та директором фіктивного підприємства - ТОВ Єврохоумс , забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складання від його імені, як службової особи ТОВ Єврохоумс , фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб`єктам господарської діяльності.

Вирок набрав законної сили 14.03.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з наявності вказаного вироку суду у справі, яким встановлена фіктивність діяльності контрагента позивача ТОВ Єврохоумс (ТОВ Ремонтний центр Перос ) (код ЄДРПОУ 40509935) .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такою позицією суду першої інстанцій, виходячи з наступного.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року по справі №759/1750/17 (пр. 1-кп/759/237/17) встановлено, що з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведення фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_1 , будучи засновником та директором фіктивного підприємства - ТОВ Єврохоумс , забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складання від його імені, як службової особи ТОВ Єврохоумс , фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб`єктам господарської діяльності.

Тобто податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Зазанчені обставини свідчать про те, що що фактично дані бухгалтерського та податкового обліку сформовані позивачем по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом за відсутності реально вчинених господарських операцій та на підставі первинних документів, які не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою.

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин, колегія судів апеляційного суду приходить до висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові та видаткові накладні, рахунки фактури, специфікації, платіжні доручення) по контрагенту ТОВ Єврохомус не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Суд першої інстанції надав належну оцінки занченим обставинам справи , а тому прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Кривбаселіт - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 15 травня 2019 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова