Рішення

від 17.05.2019 по справі 329/398/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/398/19

Провадження № 2-о/329/32/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту народження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з заявою про встановлення факту народження дитини жіночої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України.

Свою заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Донецьк Донецької народної республіки , яке на теперішній час є тимчасово окупованою територією України, народилася його донька ОСОБА_3 . Матір`ю дитини є ОСОБА_4 . Заявник не має можливості зареєструвати факт народження дитини та отримати свідоцтво про народження своєї доньки українського зразка, оскільки документи, що підтверджують такий факт видані нелегітимними органами, які утворені Донецькою Народною Республікою та фактично діють на території м. Донецьк Донецької народної республіки .

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, разом із заявою надав клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав заяву, в якому просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні 18 листопада 2018 року в (на мові оригіналу) «Донецком республиканском центре охраны материнства и детства Министерства здравоохранения Донецкой народной республики» у ОСОБА_4 народилася дівчинка, вагою 3900,0 г, дитина народилася доношеною, при одноплідних пологах, дана вагітність третя, пологи - другі, про що свідчить копія медичного свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 19.11.2018 (на мові оригіналу) «Донецким республиканским центром охраны материнства и детства Министерства здравоохранения Донецкой Народной Республики» .

При реєстрації народження дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 (на мові оригіналу) «Кировским отделом записи актов гражданского состояния г. Донецка Государственной ОСОБА_5 Донецкой Народной Республики» видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , батьком дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк «Донецької Народної Республіки» є ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про державну реєстрацію народження дитини, однак заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації народження, що підтверджується довідкою про відмову у проведенні державної реєстрації народження від 14.05.2019 № 1/43/17.26.05.05-73, оскільки для підтвердження факту народження дитини було пред`явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.49 Цивільного кодексу України актом цивільного стану є народження фізичної особи. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Згідно ч.8 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні державна реєстрації народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження копії такого рішення або будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в день її пред`явлення заявником.

Частиною 1 п. 7 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно ч.1 ст.317 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч.2 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275-р затверджено «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» у тому числі й місто Донецьк.

Щодо прийняття до уваги в якості доказів: копії медичного свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 19.11.2018 (на мові оригіналу) «Донецким республиканским центром охраны материнства и детства Министерства здравоохранения Донецкой Народной Республики» , копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданного 05.12.2018, «Кировским отделом записи актов грожданского состояния г. Донецка ОСОБА_6 Министерства Юстиции Донецкой Народной Республики» , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 3 , 8 , 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою) (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих органами і установами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності, право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі вищевикладеного, керуючись, статтями 259, 263-265, 293, 316-317, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту народження, - задовольнити повністю.

Встановити факт народження дитини жіночої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, Донецька область, Україна, у матері: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, та батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 42565876, провул. Некрасова,2, м. Пологи, Запорізька область.

Суддя А.В. Богослов