Постанова

від 16.05.2019 по справі 804/4956/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №804/4956/15

адміністративне провадження №К/9901/7411/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестперспектива на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року (головуючий суддя Шлай А.В., судді: Іванов С.М., Чабаненко С.В.) у справі №804/4956/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестперспектива до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвестперспектива звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №60-ск від 2 квітня 2015 року, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП 083141890070 від 08.07.2014 р. по об`єкту "Реконструкція нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок" (замовник ТОВ "Будінвестперспектива").

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що перевірка ТОВ Будінвестперспектива призначена без достатніх на те правових підстав, виданням оскаржуваного акту відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, а висновки перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства. У зв`язку з чим вважає, що наказ відповідача №60-ск від 2 квітня 2015 року підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано і прийнято нову про відмову в позові.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 15 жовтня 2013 року ТОВ Будінвестперспектива за договором купівлі-продажу придбало у ТОВ КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ БУДІВНИЦТВА будівлю - об`єкт незавершеного будівництва готовністю 71% за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,7996 га.

9 грудня 2013 року позивачем подано до Департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції у Дніпропетровській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , яку зареєстровано останнім.

27 грудня 2013 року ТОВ Будінвестперспектива подано до відповідача Декларацію про готовність вказаного об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано останнім.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 02.04.2014 встановлено, що директором ТОВ Будінвестперспектива ОСОБА_1 було надано необхідну документацію, яка підтверджує дані наведені у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована 27 грудня 2013 року.

У відповідності до заяви позивача №2667/32 від 4 липня 2014 року до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області ТОВ Будінвестперспектива внесено зміни до декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 9 грудня 2013 року. Декларація, в якій враховано зміни в частині визначення назви будівлі в якості нежитлової, зареєстрована за № ДП 083141890070 від 8 липня 2014 року.

У 2014 pоці позивачем подано змінену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 15 липня 2014 року за №ДП 143141960017. Зміни відбулися в частині визначення найменування закінченого будівництвом об`єкта (нежитлова будівля), дати закінчення будівництва та строку введення об`єкта в експлуатацію.

Після реєстрації декларації відповідачем, у відповідності до приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ТОВ Будінвестперспектива зареєструвало право власності на вищевказаний будинок та 21 липня 2014 року отримало свідоцтво про право власності та витяг про державну реєстрацію прав.

В подальшому позивач реалізував громадянам 34 квартири у вищевказаному будинку. З усіма покупцями укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу та здійснено реєстрацію переходу права власності від підприємства позивача до покупців на квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.03.2015 № 121 та постанови старшого слідчого ОСВ СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 19 лютого 2015 року про призначення перевірки головному державному інспектору Дніпропетровського інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Вергунову О. В. було видано направлення №160 від 20 березня 2015 року для проведення позапланової перевірки, ТОВ Будінвестперспектива (ЄДРПОУ 34497367) за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка вул. Котовського,47-А-1-1.

Директору ТОВ Будінвестперспектива було повідомлено про проведення позапланової перевірки Департаментом 23 березня 2015 року о 11-00 год. та листом Департаменту від 3 березня 2015 року №1004-29/491, направлення листа підтверджується фіскальним чеком Укрпошта ЦП31 від 16 березня 2015 року №5136 номер відправлення 4900025821969, який міститься в матеріалах справи.

24 березня 2015 року за результатами проведення позапланової перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлізаветівка, вул. Котовського, 47-а-1-1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвестперспектива відсутнє.

Крім того, в акті зазначено, що згідно пояснень головного архітектора проекту ОСОБА_3 від 27.03.2015 вхід. № Г-210 вона розробляла тільки ескізний проект. Робочий проект Реконструкція нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок не розробляла, авторський нагляд на зазначеному об`єкті не здійснювала, з наказом ТОВ Будінвестперспектива №20/10 від 20 жовтня 2013 року не ознайомлювалась.

Згідно пояснень інженера технічного нагляду ОСОБА_2 від 27 березня 2015 року вх. №С-211 він не здійснював технічний нагляд на зазначеному об`єкті та виконавчу документацію не підписував.

З огляду на викладені вище обставини, відповідачем в акті перевірки від 24 березня 2015 року зроблено висновок, що в декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 липня 2014 року №ДП 083141890070 та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації 15 липня 2014 року №ДП 143141960017 наведені недостовірні данні щодо осіб відповідальних за здійснення авторського та технічного нагляду, що є порушенням відповідно ч. 1, ст. 11 та ч. 2 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність .

Відповідачем також встановлено, що будівництво об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок виконано без належно розробленого та належно затвердженого проекту, що є порушенням ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.14 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та п. 29 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

2 квітня 2015 року Департаментом, відповідно до ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ № 466 від 13 квітня 2011 р., пояснень інженера технічного нагляду ОСОБА_2 та головного архітектора проекту Гаценко Л.Є. та інш. документів було видано Наказ №60-СК, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 липня 2014 року №ДП 083141890070 по об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок (замовник будівництва ТОВ Будінвестперспектива ).

Також, 2 квітня 2015 року Департаментом, відповідно до ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 р., пояснень інженера технічного нагляду ОСОБА_2 та головного архітектора проекту Гаценко Л.Є. та інш. документів було видано Наказ № 62-СК, яким скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації 15.07.2014 №ДП 143141960017 по об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок (замовник будівництва ТОВ Будінвестперспектива ).

Суд першої інстанції визнав протиправним Наказ №60-СК, мотивуючи своє рішення тим, що 15 липня 2014 року були зареєстровані зміни до декларації, зареєстрованої 27 грудня 2013 року. При цьому вказані декларації не містять розбіжностей щодо осіб відповідальних за здійснення авторського та технічного нагляду, а саме: інженера технічного нагляду ОСОБА_2 та головного архітектора проекту ОСОБА_3 та, відповідно, відсутні зауваження щодо наявності належно затвердженого проекту. Наведені декларації були уточнені позивачем лише в частині назви об`єкта будівництва, дати закінчення будівництва та строку введення об`єкта в експлуатацію, а щодо суті задекларованих даних відносно об`єкта будівництва, то дані декларації ідентичні з уточненими.

Суд дійшов висновку, що сама по собі наявність розбіжностей щодо осіб відповідальних за здійснення авторського та технічного нагляду згідно положень частини 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 14 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого Постановою КМУ № 466 від 13 квітня 2011 року не є підставою для скасування зареєстрованої декларації. А відсутність у позивача належно розробленого та належно затвердженого проекту будівництва об`єкту відповідачем під час судового розгляду не доведена. При цьому позивач зазначив, що вказані документи були вилучені правоохоронними органами в рамках кримінального провадження, оскільки згідно Ухвали Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 13.02.2015 у справі № 200/2501/15-к слідчому ОВС СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Данильченко О.О. надано тимчасовий доступ до документів ТОВ Будінвестперспектива з можливістю їх вилучення, серед яких зазначено проект реконструкції на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд врахував, що віднесення об`єкта реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 до переліку об`єктів незавершеного житлового будівництва, на добудову (будівництво) яких або придбання житла в яких можуть спрямовуватися кошти в рамках реалізації програм будівництва (придбання) доступного житла було погоджено відповідачем.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача підстав для призначення і проведення позапланової перевірки ТОВ Будінвестперспектива , у зв`язку з чим доводи позивача в цій частині визнав безпідставними.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про правомірність проведеної перевірки, натомість дійшов висновку про помилковість висновків суду про наявність підстав для скасування спірного Наказу №60-СК. Судове рішення вмотивоване тим, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт можливо лише, якщо буде встановлено наявність у декларації недостовірних даних або розбіжностей, які дають підставу вважати об`єкт самочинним будівництвом. В декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 липня 2014 року №ДП 083141890070 та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 15 липня 2014 року № ДП 143141960017 наведені недостовірні данні щодо осіб відповідальних за здійснення авторського та технічного нагляду, що є порушенням ч. 1 ст. 11 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність". Обставини, які слугували підставами для скасування декларації, доводить самочинність будівництва.

Посилаючись на те, що вказані обставини встановлені при розгляді адміністративного позову ТОВ Будінвестперспектива до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу №62-ск від 2 квітня 2015 року, у задоволенні якого відмовлено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року (справа № 804/4954/15), апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ Будінвестперспектива подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування реєстрації Декларації про початок будівельних робіт від 8 липня 2014 року є правильними, проте не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що процедура перевірки відповідала закону. Як зазначає скаржник, його було повідомлено про проведення перевірки 23 березня 2015 року, натомість згідно Акту її проведено наступного дня. Крім того, у направленні на перевірку відсутній перелік питань перевірки, що свідчить про його недійсність, а разом з актом перевірки не складено протоколу з приписом про порушення вимог законодавства, що є порушенням пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N553.

При цьому, на думку скаржника, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, оскільки саме цим судом було найбільш об`єктивно і повно досліджені обставини справи і докази, натомість суд апеляційної інстанції скасувавши постанову суду першої інстанції повторив висновки суду у справі №804/4954/15 фактично не розглянувши обставин справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з рішення суду апеляційної інстанції, його висновки ґрунтуються в тому числі на тому, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі №804/4954/15 ТОВ Будінвестперспектива було відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу №62-ск від 2 квітня 2015 pоку. Суд апеляційної інстанції вказав на встановлення судами у справі №804/4954/15 того, що обставини, які слугували підставами для скасування декларації, доводить самочинність будівництва.

Проте, відповідно до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За визначенням слова обставина , воно тлумачиться як явище, подія, факт і т. ін., що пов`язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось. Так само обставинами є сукупність умов, у яких що-небудь відбувається.

Таким чином, в контексті статті 72 КАС України, саме якась подія, факт або явище, сукупність умов, не підлягають доказуванню.

Тобто, у цій справі не підлягали доказуванню факт подачі позивачем Декларації про початок будівельних робіт, факт реєстрації такої декларації та факт її скасування, оскільки такі обставини дійсно були встановлені судовими рішеннями у справі №804/4954/15.

Натомість, висновки судів за результатами розгляду справи на підставі встановлених обставин не є тими обставинами, які не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим не можуть бути покладені в основу судового рішення в іншій справі як безумовна підстава для задоволення / відмови у задоволенні позовних вимог.

Тобто, зазначення судами у справі №804/4954/15 того, що обставини, які слугували підставами для скасування декларації, доводить самочинність будівництва, є висновками судів в іншій справі й щодо іншого предмета спору - Наказу №62-СК, а тому не мають преюдиційного значення при вирішенні цієї справи.

Надаючи правову оцінку доводам скаржника щодо відсутності підстав для проведення перевірки та порушення процедури її проведення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року N3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до частин першої і другої статті 41 Закону №3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011р. (далі - Порядок №553), який згідно п.1, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до п.2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судами встановлено і підтверджено матеріалами справи, що підставою для проведення перевірки була саме вимога правоохоронних органів, проте згідно Постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області підполковника міліції Данильченка О.О. про призначення перевірки від 19 лютого 2015 року (а.с.61), а так само і Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції від 2 березня 2015 року №121 (а.с.60) перевірку було призначено з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при введенні в експлуатацію об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Головному державному інспектору Дніпропетровського інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Вергунову ІО. В. було видано направлення № 160 від 20.03.2015 року для проведення позапланової перевірки, ТОВ Будінвестперспектива (ЄДРПОУ 34497367) за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка вул. Котовського, 47-А-1-1. Строк дії направлення з 23 березня 2015 року по 27 березня 2015 року.

Отже, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що відповідач вийшов за межі призначеної перевірки, оскільки у Постанові про призначення перевірки від 19 лютого 2015 року (а.с.61), а так само і в Наказі Державної архітектурно-будівельної інспекції від 2 березня 2015 року №121 (а.с.60) визначено предмет перевірки - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при введенні в експлуатацію об`єкту нерухомості, натомість згідно спірного Наказу №60-СК, ним скасовано реєстрацію Декларації про початок будівельних робіт.

Отже, Наказ №60-СК прийнятий на підставі обставин та висновків, які перебували за межами предмету призначеної перевірки, а тому підлягає скасуванню, як такий, що не узгоджується з критеріями правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та визначені у статті 2 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).

Більш того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону №3038-VI (в редакції чинній на час реєстрації позивачем декларації про початок будівельних робіт), замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №3038-VI, в редакції чинній на час подання декларації про початок виконання будівельних робіт, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною другою названої норми закріплено, що виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Пунктом 3 частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VІ визначено, що декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Судами встановлено, що будівництво (реконструкція) об`єкта здійснювалась відповідно до зареєстрованої 9 грудня 2013 року Декларації про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаної декларації 8 липня 2014 року внесено зміни в частині визначення назви будівлі в якості нежитлової. Під час здійснення будівництва відповідачем не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав, визначених пунктом 3 частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VІ, для її скасування.

Колегія суддів касаційного суду зауважує, що відповідно до частини другої статті 34 Закону №3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт (в тому числі Декларація про початок будівельних робіт) є чинними до завершення будівництва

Отже, декларація про початок будівельних робіт як акт індивідуальної дії, із завершенням відповідного будівництва, право на здійснення якого нею посвідчувалося, є реалізованою.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що у грудні 2013 року ТОВ Будінвестперспектива подано Декларацію про готовність вказаного об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано відповідачем. У 2014 році позивачем подано змінену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 15 липня 2014 року за №ДП 143141960017. Зміни відбулися в частині визначення найменування закінченого будівництвом об`єкта (нежитлова будівля), дати закінчення будівництва та строку введення об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №3038-VI (в редакції чинній на час реєстрації позивачем декларації про готовність об`єкта до експлуатації) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Частиною п`ятою наведеної норми визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Відповідно до частини дев`ятої цієї ж статті зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що Декларація про початок виконання будівельних робіт, як акт індивідуальної дії, була чинною саме на час здійснення відповідного будівництва та втратила свою чинність після його завершення і прийняття відповідачем об`єкта до експлуатації, у зв`язку з чим така Декларація не могла бути в подальшому скасована контролюючим органом.

Слід зазначити й те, що частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, достатньою підставою для скасування Декларації про початок будівельних робіт є не само по собі наведення недостовірних відомостей взагалі, а лише, якщо такі дані дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом: збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, розбіжність осіб відповідальних за здійснення авторського та технічного нагляду згідно положень частини 2 статті 39-1 Закону №3038-VI не є підставою для скасування зареєстрованої декларації, оскільки не є тими даними, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

За позицією відповідача, висловленою під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, однією із підстав для скасування Декларації про початок будівельних робіт стала відсутність затвердженого проекту.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у спірному Наказі №60-СК не зазначено такої підстави для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт як відсутність проекту, а лише зазначено ст.39-1 Закону №3038-VI та посилання на службову записку та доданих до неї пояснень ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Вказане свідчить про необгрунтованість прийнятого відповідачем Наказу №60-СК, оскільки він не містить конкретної підстави, визначеної законом, для скасування Декларації про початок будівельних робіт, що є підставою для його скасування.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на вказані висновки суду.

Відповідно до ст.352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим в межах вимог і доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестперспектива задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі №804/4956/15 скасувати.

Залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі №804/4956/15.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду