Рішення

від 15.05.2019 по справі 748/999/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/483/19 Єдиний унікальний № 748/999/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2019 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

у складі :

Головуючого - судді Меженнікової С.П.

при секретарі Сидор А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області в особі Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду з вказаним вище позовом просили визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: за ОСОБА_1 - на 1/3 частину домоволодіння в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 1/3 частину домоволодіння як за колишнім членом колгоспного двору, а всього на 2/3 частини; за ОСОБА_2 - на 1/3 частину домоволодіння як за колишнім членом колгоспного двору .Свої вимоги мотивували тим, що вказаний вище будинок відносився до типу господарств «колгоспний двір» і головою колгоспного двору був ОСОБА_3 , а членами колгоспного двору були його дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 . Всю спадщину після померлого ОСОБА_3 прийняла його дружина - ОСОБА_1 , інший спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовився на користь матері - ОСОБА_1 Оскільки правовстановлюючі документи на будинок за життя спадкодавця ОСОБА_4 ОСОБА_3 не видавалися, позивачі не мають можливості належним чином оформити свої права на зазначене домоволодіння, а тому змушені звернутись із позовом до суду.

Учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Представником позивачів - адвокатом Кравченко В.В. через канцелярію суду надано заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначено про підтримання позову ( а.с. 36).

Відповідач - територіальна громада с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області в особі Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, через електронну пошту канцелярії суду надіслала клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги визнає ( а.с. 41 ).

Третя особа - Чернігівська районна державна нотаріальна контора , в судове засідання явку свого представника не забезпечила, свою позицію щодо вирішення даного спору не висловила.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося через неявку учасників справи.

Як слідує з положень ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідачем позов визнається, про що надана письмова заява, суд вважає можливим розглянути справу у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до копії технічного паспорту, домоволодіння АДРЕСА_1 було побудоване у 1947 році ( а.с. 22).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідок № 396 від 05.04.2019, № 117 від 30.01.2019, №401 від 08.04.2019 виданих виконкомом Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на підставі записів в погосподарських книгах, житловий будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_1 обліковувалися за ОСОБА_3 . Дане господарство відносилось до категорії „колгоспний двір» , станом на 15.04.1991 головою даного колгоспного двору був ОСОБА_3 , а членами колгоспного двору були його дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 ( а.с. 23-25).

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР №885-ХІІ був введений в дію Закон України « Про власність» .

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 (із подальшими змінами) Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями, тобто по 1/3 частині кожен.

Згідно записів у копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_3 до спадкового майна належить 1/3 частина вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.

Як вбачається із листа Чернігівської районної державної нотаріальної контори № 1778/01-16 від 08.05.2019, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадщину за законом прийняла його дружина - ОСОБА_1 , позивач по справі. Інший спадкоємець першої черги за законом - ОСОБА_2 від належної йому частини в спадщині після смерті батька відмовився. 15 березня 2019 року на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) ( а.с. 38-40).

Родині відносини спадкодавця ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_2 як батька та сина підверджуються копією свідоцтва про народження останнього Серії НОМЕР_2 , виданого 01 травня 1981 року (а.с. 16). Факт перебування позивача ОСОБА_1 у шлюбних відносинах зі спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 , виданого повторно 03 грудня 2008 року ( а.с. 15).

Отже, після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 стала мати право на 2/3 частини вказаного вище домоволодіння - на 1/3 частину як спадкоємець першої черги за законом та на 1/3 частку, що належала їй, як колишньому члену колгоспного двору, а позивач ОСОБА_2 - на 1/3 частину як колишній член колгоспного двору.

З довідки КП Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації за № 32 від 14.01.2019 вбачається, що право власності на будинок по АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.18).

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

У зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний будинок на ім. я спадкодавця ОСОБА_3 , позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відображено в листі державного нотаріуса Кравченко Т.В. від 15.03.2019 (а.с.17).

Отже, виходячи з наведеного, позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку, а тому їх права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ними права власності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що за позивачкою ОСОБА_1 як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 та як членом колишнього колгоспного двору можливо визнати право власності на 2/3 частини спірного домоволодіння, а за позивачем ОСОБА_2 як за членом колишнього колгоспного двору - на 1/3 частину спірного домоволодіння.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 200, 247, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, п.п. 15.5, п. 15 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) , ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 )до територіальної громади с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області в особі Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04411929, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Пакуль, вул. Жовтнева, буд. 40) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора ( місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 48) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. П. Меженнікова