Ухвала

від 16.05.2019 по справі 759/3870/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1292/19

ун. № 759/3870/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м.Київ

слідчий суддя Святошинського району м.Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю Таманті групп ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019100080000299, відомості проякевнесенідо Єдиногореєструдосудовихрозслідувань 14.01.2019р. про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

27.02.2019 р. до слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва звернувся директор ТОВ «Таманті групп» із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати арешт на майно грошові кошти у розмірі 7290000,00 грн., що знаходиться на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Таманті групп (код ЄДРПОУ 42102096) № НОМЕР_1 відкритому в банківській установі ПАТ «Альфа-Банк» (МФО 300346), який був застосований ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва07.02.2019 р. (пров.№ 1-кс/759/836/19, ун.№ 759/2398/19). Вважає необгрунтованим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна у даному кримінальному провадженні, зокрема невідповідності грошових коштів визначеним критеріям речового доказу визначеними ст.98 КПК України, оскільки вони не є матеріальними об`єктами (предметами), які могли б бути знаряддям вчинення кримніального правопорушення та не можуть зберігати на собі сліди злочину. Вказує, що товариство або її посадові особи не є учасниками даного кримінального провадження.

У судовому засіданні адвокат, який здійснює представництво інтересів заявника підтримує вимоги клопотання та просить його задовольнити.

Слідчий , прокурор які повідомлені про місце та час розгляду клопотання, у судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення особи, яка здійснює представництво інтересів власника арештованого майна, дослідивши матеріали клопотання, доходить висновку про необхідність задоволення клопотання про скасування арешту.

Частиною 1 ст.174 КПК України передбачена можливість скасування арешту майна за клопотанням власника арештованого майна за умови, зокрема, доведеності необгрунтованості накладення арешту.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя виходить із загального правила змагальності сторін у кримінальному провадженні та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, про що закріплено в ст.22 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що Святошинським УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100080000299, відомості проякевнесенідо Єдиногореєструдосудовихрозслідувань 14.01.2019р. про за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва 07.02.2019 р. на речові докази якими є грошові кошти у розмірі 7290000,00 грн., що знаходиться на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Таманті групп (код ЄДРПОУ 42102096) № НОМЕР_1 відкритому в банківській установі ПАТ «Альфа-Банк», було накладено арешт.

Ухвала не мотивована можливістю накладення арешту, однак, ухвала містить посилання на постанову слідчого про про визнання грошових коштів речовим доказом.

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачена можливість накладення арешту на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, однак, слід з`ясувати з якою метою забезпечується кримінальне провадження та чи можливе допущення арешту майна за конкретних обставин.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Дане положення необхідно розглядати не саме по собі, а у контексті з іншими частинами даної статті. Зокрема, частина 2 ст.170 КПК України надає вичерпний перелік випадків, за яких допускається арешт майна, а саме з метою забезпечення:

1.Збереження речових доказів;

2.Спеціальної конфіскації;

3.Конфіскації майна як виду покарання або заходу кримніально-правового характеру щодо юридичної особи;

4.Відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий звернувся до слідчого судді, а слідчий суддя задовольнив клопотання про накладення арешту. Однак, вищезазначена ухвала не містить мети задля якої такий арешт застосований.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт майна з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 Кримінально-процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об`єкти , які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримніального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінальногоправопорушення.

У теорії доказування речові докази характеризуються як «німі свідки», які «не мають можливості» навмисно спотворювати відображені на них сліди вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи із законодавчо визначеного поняття речового доказу, зважаючи на правову кваліфікацію даного кримінального правопорушення та період, у якому виникло інкриміноване кримінальне правопорушення, можна зробити висновок про те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку товариства не відповідають зазначеним вище критеріям речового доказу, оскільки вони не є матеріальними об`єктами, які могли бути знаряддям вчинення крмінального правопорушення та не можуть зберігати на собі сліди такого правопорушення.

Усе вищезазначене дає підстави для висновку про необгрунтованість застосованого ухвалою слідчого судді арешту майна у зв`язку із чим такий арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю Таманті групп ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019100080000299, відомості проякевнесенідо Єдиногореєструдосудовихрозслідувань 14.01.2019р. про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва 07.02.2019 року у кримінальному провадженні №12019100080000299, відомості проякевнесенідо Єдиногореєструдосудовихрозслідувань 14.01.2019р., на грошові кошти у розмірі 7290000,00 грн., що знаходяться на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Таманті групп (код ЄДРПОУ 42102096) № НОМЕР_1 відкритому в банківській установі ПАТ «Альфа-Банк» (МФО 300346).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1