Ухвала

від 08.04.2019 по справі 760/6109/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6109/19

Провадження №1-кс/760/3649/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 вінтересах Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФРАНКІНДАСТРІ» проскасування арештумайна,накладеного ухвалоюслідчого суддіСолом`янського районногосуду м.Києва від15.01.2019р.,в рамкахкримінального провадження№32018100090000045від 27.07.2018р., -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ФРАНКІНДАСТРІ» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт суми ліміту ПДВ в системі адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 42381014) на яку останнє мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що був накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2019 р. у справі №760/1117/19 (провадження№1/кс/760/1345/19 в рамках кримінального провадження №32018100090000045від 27.07.2018р. та скасувати арешт суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 42381014) на яку останнє мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних направити на виконання до Державної фіскальної служби України.

Клопотання обґрунтовує тим, що 15.01.2019 р. слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва було розглянуто клопотання старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві про накладення арешту на мано у кримінальному провадженні №32018100090000045від 27.07.2018р.

Адвокат зазначає, що в обґрунтування клопотання про накладення арешту на майно, зазначене в ухвалі, старший слідчий ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві вказав, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №32018100090000045від 27.07.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ухвалі, як і в клопотанні відсутні будь-які конкретні дані, щодо наявності фактів злочинної діяльності ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» та причетності до вчиненого правопорушення, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, службових осіб Товариства.

Крім цього розгляд клопотання про арешт майна проводився без участі власника майна, тобто без представника «ФРАНК ІНДАСТРІ», що само по собі є порушенням законних прав та інтересів Товариства.

Фактично ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» залишили без можливості доведення в суді своєї не причетності до кримінального правопорушення, що є предметом доказування у кримінальному провадженні №32018100090000045від 27.07.2018р.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві накладено арешт на суму ліміту ПДВ в системі адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 42381014) на яку останнє мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважає, що таке рішення не ґрунтується на вимогах закону та є необґрунтованим і незаконним, таким що порушує права та законні інтереси юридичної особи.

Так суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ», на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених не підпадають під ознаки ст. 98 КПК України, оскільки не є майном Товариства. Підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, не є грошовими коштами або електронними грошима.

Також адвокат зазначає, що відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-19 від 16.07.2012 р. встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення.

За таких умов сума ліміту ПДВ не э активом підприємства, а отже не є майном підприємства, що свідчить про протиправність накладення даного арешту, оскільки відповідно до положень кримінального процесуального законодавства України арешт може бути накладено виключно на майно, тобто на те, що є матеріальними об`єктами.

Разом з тим, застосування арешту лімітів ПДВ суттєво обмежує права ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» та фактично повністю зупиняє господарську діяльність товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних.

Таким чином, господарська діяльність ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» фактично припинена, а отже підприємство наближається до межі стійкої неплатоспроможності.

Так, спростовуючи доводи органа досудового розслідування сторона захисту посилається на те, що такі дії по відношенню до ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» є абсолютно неприпустимими в розрізі сприяння державою (її органами та структурами) розвитку підприємницької діяльності суб`єктів господарювання, оскільки політика держави повинна стимулювати підприємницьку діяльність у нарощуванні випуску продукції та наданні всіляких послуг.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2019 р. у справі №760/1117/19 (провадження №1-кс/760/1345/19) накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) на підприємства, зокрема ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 42381014) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказані суми ПДВ накладено з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансово-господарських операцій, не сплати податків та збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Вирішуючи порушене в межах даного клопотання питання про скасування арешту майна, слідчий суддя, оцінюючи наведені вище обставини, враховує наступне.

У відповідності до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченомуКПК України.

Умови та порядок позбавленняправа на відчуження, розпорядження та/або користування майном визначаються главою17розділуІІ КПК України(ст.ст. 170-174).

За визначенням ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Положеннямист. 174 КПК Українизакріплено механізм захисту законних прав та інтересів осіб, право власності яких обмежено під час кримінального провадження.

Зокрема, згідно ч. 2ст. 174 КПК, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, вказаною нормою процесуального закону, серед іншого визначені правові підстави скасування арешту майна, тобто, тимчасовогопозбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якими є: 1) накладення арешту необґрунтовано; усунення обставин, які обумовлювали потребу в арешті майна.

Виходячи із змісту приписів ч.ч. 3-6ст. 170 КПК, умовами арештумайна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2ст. 170 КПКє наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із представлених доказів.

Разом з цим, підлягає врахуванню, що для прийняття процесуального рішення укримінальному провадженні достатність доказів залежить від певних обставин, які встановлює кримінальний процесуальний закон, а також, від стадії кримінального провадження, завдань кримінального провадження, які реалізуються на його відповідній стадії.

Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

Частиною другоюстатті 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи зазначене, а також виходячи з мети арешту зазначеної в ухвалі слідчого судді від 15.01.2019 р. правовою підставою арешту сум ПДВ є п. 1 ч. 2, ч. 3статті 170 КПК України.

Частиною третьоюст. 170 КПК Українивизначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України- забезпеченнязбереження речових доказів.

Так, згідно ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (з метою забезпеченнязбереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2ст. 173 КПК Українипідлягає вираховуванню, в тому числі, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, зі змісту вказаних положеньКПКвбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб`єктів - щодо будь-якої фізичної або юридичної особи. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого припущенняпро що речі, документи, інше майно: 1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, 4) набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною п`ятоюст. 170 КПК Українивизначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України- забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, згідно ч. 5ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2ст. 173 КПК Українипідлягає вираховуванню, в тому числі, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, зі змісту вказаних положеньКПКвбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 3 частини другоїстатті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб`єктів - осіб, які набули статус підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого припущенняпро можливість призначення судом щодо вказаних суб`єктів покарання у виді конфіскації майна.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2ст. 173 КПК Українипідлягає вираховуванню, в тому числі, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а також, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Таким чином, зі змісту вказаних положеньКПКвбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 4 частини другоїстатті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб`єктів - підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, в матеріалах клопотання відсутні достатні та підтверджені дані про те, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) - відповідають критеріям, визначенихст. 98 КПК України, тобто: 1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, 4) набуті кримінально протиправним шляхом.

В матеріалах даного клопотання відсутні фактичні дані, які свідчать про те, що посадова особа підприємства ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ»у кримінальному провадженні №32018100090000045від 27.07.2018 року є суб`єктом, щодо якого відповідно до ч. 3 ст. 212 КК україни, може бути застосовано захід забезпечення у виді арешту майна.

Крім того, накладення арешту на майно можливе, лише у разі якщо до особи (юридичної особи) може бути застосовано захід кримінально-правового характеру.

Статтею 96-3 КК Українине передбачено застосовується до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за вчинення уповноваженою особою від її імені та в інтересах юридичної особи злочину, кваліфікація якого передбаченаст. 212 КК України.

Відповідні обставини не наведені і в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2019 р.

Так, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2019 року накладений арешт на суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ, що належать ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ».

Так, у силу п.201.1ст.2001 Податкового кодексу України(далі -ПК) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.2ст.2001 ПКплатникам податку на додану вартість автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Тобто, система електронного адміністрування податку на додану вартість - це база даних Державної фіскальної служби, яка аналізує та проводить аналітичний облік податку на додану вартість по кожному підприємству.

Як передбачено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартістьПостановою КМУ від 16.10.2014 № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на .безоплатній основі та виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству.

З наведеного вбачається, що відкриття електронних рахунків платнику ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється з метою аналізу та автоматичного обліку органами Державної фіскальної служби податку по кожному підприємству на підставі зазначених суб`єктом господарювання сум податку, на які останній має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних, суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, показники, відображені відповідним підприємством у системі електронного адміністрування, є за своєю суттю обліком господарських операцій платника податку, а сума ліміту податку на додану вартість - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку.

Водночас, як зазначено вище, реєстраційний ліміт податку на додану вартість, на який ухвалою слідчого судді від 15.01.2019 накладений арешт, - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку та який міститься у системі електронного адміністрування.

Тобто, реєстраційний ліміт не є майном платника податку, об`єктом матеріального світу, а виступає лише умовним значенням, яке обчислюється за формулою, передбаченою ст. 200.1Податкового кодексу та на яке платник податку лише має право реєструвати податкові накладні.

Викладене дає підстави для висновку, що підприємство не має права власності на суму ліміту податку на додану вартість, оскільки останнє за своє суттю не є грошовими коштами підприємства, що перебувають у його власності та фактичному розпорядженні.

Таким чином, сума ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінніст. 170 КПК, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту.

З огляду на зазначене, за результатами судового розгляду даного клопотання висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту відповідно майна заявника з підстав, визначених п.1 ч. 2, ч. 3статті 170 КПК Українине знаходять свого підтвердження.

Отже, слідчий суддя приходить до переконання, що заявником доведено, що арешт на майно, а саме на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 42381014), накладений ухвалоюслідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2019 р. необґрунтовано, і таке обмеження права власності у даному випадку не є співрозмірнимдо завдань кримінального провадження.

З огляду на вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2019 р. на суми ліміту ПДВ в системі адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «ФРАНК ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 42381014) на яку останнє мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1