ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/503/19 11 год. 30 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Пономаренко М.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Бондар І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній республіки Крим та м. Севастополі, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.02.2019 року № 00471405.
Ухвалою від 19.03.2019 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 16.04.2019 року о 09:30 год.
16.04.2019 року протокольною ухвалою розгляд справи відкладений на 16.05.2019 року о 10:00 год. у зв`язку із неявкою позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши, що 14.02.2019 року податковим органом проведено фактичну перевірку платника податків ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої встановлене порушення норм з регулювання обігу готівки, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки за 21.11.2017 року у розмірі 545,70 грн. та 29.11.2018 року у розмірі 586,05 грн. (фактично оприбуткування здійснене ФОП 22.11.2017 року та 30.11.2018 року, відповідно). 27.02.2019 року за результатами перевірки складене податкове повідомлення-рішення № 00471405, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 5658,75 грн. Позивач не погоджується із встановленими відповідачем порушеннями та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, які надійшли до каси РРО у відповідних КОРО не відповідають дійсності. Так, 21.11.2017 року та 29.11.2018 року у позивача не було можливості здійснити друк звітних чеків та оприбуткування готівкових коштів у день фактичного їх надходження через вихід з ладу реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується відповідними доказами. Із наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі висновків акту фактичної перевірки від 14.02.2019 року №0045/21/22/РРО/2425820327, яким зафіксовані порушення п. 2.6. ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року № 637 / п. 11 розділу II Постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 року № 148, а саме: позивачем не своєчасно оприбуткована готівка за 21.11.2017 року та 29.11.2018 року на загальну суму 1131,75 грн. Відповідач зазначає, що доводи позивача щодо відсутності можливості своєчасного оприбуткування готівки через несправність РРО, не відповідають дійсності, у зв`язку з тим, що у разі якщо суб`єктом господарювання на період виходу з ладу РРО або знеструмлення господарської одиниці для проведення готівкових розрахунків використовувалась розрахункова книжка, для оприбуткування отриманої готівки, суб`єкт господарювання зобов`язаний здійснити її облік у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункової книжки. Одночасно з цим суб`єкт господарювання зобов`язаний здійснити облік розрахункових квитанцій, заповнивши відповідні графи у розділі III Книги обліку розрахункових операцій. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємства ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ФОП від 07.05.1999 року № 24990170000010108.
14.02.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній республіки Крим та м. Севастополі на підставі наказу від 31.01.2019 року № 193, направлень від 14.02.2019 року №114, №115 проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності - кафетерію за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складений Акт від 14.02.2019 року №0045/21/22/РРО/2425820327, який зафіксоване несвоєчасне оприбуткування готівки за 21.11.2017 року у розмірі 545,70 грн. (фактично оприбуткованого 22.11.2017 року) та за 29.11.2018 року у розмірі 586,05 грн. (фактично оприбутковано 30.11.2018 року) - згідно даних БД ГУ ДФС, КОРО, Z-звіті та почекової інформації.
27.02.2019 року за результатами висновків Акту від 14.02.2019 року №0045/21/22/РРО/2425820327 прийняте податкове повідомлення-рішення № 00471405, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обліку готівки та застосування реєстраторів у розмірі 5658,75 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як передбачено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок визначений у статті 80 ПК України.
У пункті 80.1 статті 80 ПК України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.
Відповідно до п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Так, із матеріалів перевірки слідує, що із електронної бази даних звітів РРО відповідачем встановлено відсутність Z-звітів ФОП ОСОБА_1 за 21.11.2017 року та 29.11.2018 року що може свідчити про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.
Дослідивши Книгу обліку розрахункових операцій, а саме: копії Z-звітів № 0688 за 21.11.2017 року та № 1006 за 29.11.2018 року, суд встановив, що дані звіти роздруковані 22.11.2017 року та 30.11.2018 року, відповідно.
Водночас, у судовому засіданні суд дослідив оригінали Книги обліку розрахункових операцій, Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків КОРО № 3000290663Р/2 за 2017 рік та встановив, що на стор. 60-61 міститься запис за 22.11.2017 року Z-звіт № 0688, службове внесення - 200,00 грн., службова видача - 645,70 грн., загальна сума - 545,70 грн. , а також Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків КОРО 3000290663Р/14 за 2018 рік на стор. 60-61 міститься запис за 30.11.2018 року, Z-звіт № 1006, службове внесення - 100,00 грн., службова видача - 686,05 грн., загальна сума - 586,05 грн.
Заперечуючи проти виявленого порушення, позивач посилається на факт несправності РРО 22.11.2017 року та 30.11.2018 року , що спричинило роздрукування Z-звітів наступного дня після його ремонту.
На підтвердження вказаного позивач посилається на Розділ 4 КОРО. Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкцій, відповідно до якого 22.11.2017 року та 30.11.2018 року внесені записи про ремонт РРО та друкарського пристрою РРО, відповідно. Також позивач надав Акти виконаних робіт № 1061 та № 58 про те, що 22.11.2017 року та відповідно 30.11.2018 року виконані роботи по ремонту РРО.
Надаючи оцінку даній обставині, суд відмічає наступне.
Відповідно до п. 2.6, гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
Виходячи з того, що законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися "оприбуткуванням готівки".
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
За змістом п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам`яті та занесенням її до фіскальної пам`яті РРО.
Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
Отже, зі змісту положень п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та п.п. 2.6 глави 2 Положення № 637 слідує, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до п. 18 ч. 3 Розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Згідно ч. 11 Розділу II Положення, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Відповідно до ст. 5 Закону № 265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Вказаній нормі Закону кореспондують положення пункту 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, яким передбачено, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам`яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z -звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Згідно із ст. 2 Закону № 265/95-ВР, розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
Таким чином, розрахункова книжка застосовується під час здійснення розрахункових операцій у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, у тому числі під час виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії.
Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 920/29050 (далі - Порядок №547), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Пунктом 9 глави 4 розділу II Порядку № 547 передбачено, що у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що якщо суб`єктом господарювання на період виходу з ладу РРО або знеструмлення господарської одиниці для проведення готівкових розрахунків використовувалась розрахункова книжка, для оприбуткування отриманої готівки, суб`єкт господарювання зобов`язаний здійснити її облік у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункової книжки.
Водночас з цим суб`єкт господарювання зобов`язаний здійснити облік розрахункових квитанцій, заповнивши відповідні графи у розділі III Книги обліку розрахункових операцій.
Судом встановлено, що після виходу з ладу РРО 21.11.2017 року та 29.11.2018 року позивач не скористався розрахунковою книжкою, та не заповнив відповідні графи у розділі III КОРО.
Дана обставина не заперечувалася представником позивача у судовому засіданні.
Як зазначено судом вище, записи у розділі 2 КОРО № 3000290663Р/2, №3000290663Р/14 здійснені позивачем 22.11.2017 року та 30.11.2018 року, тобто на наступний день після виходу з ладу РРО, що є порушенням Положення про ведення касових операцій- несвоєчасне оприбуткування готівки в касі.
Беручи до уваги ту обставину, що законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або розрахункових книжок, то здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій у інший день, ніж день одержання готівкових коштів, не може вважатися "своєчасним оприбуткуванням готівки".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2019 року по справі № 821/377/17, адміністративне провадження № К/9901/41608/18.
Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами довів законність прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.02.2019 року № 00471405.
За таких обставин суд відмовляє ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив :
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 травня 2019 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 111010000
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2019 |
Оприлюднено | 20.05.2019 |
Номер документу | 81816335 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Кисильова О.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні