Рішення

від 20.05.2019 по справі 540/418/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/418/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508030/2018/00084 від 04.12.2018 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA20903/2018/000015/2 від 04.12.2018 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено, що 29.11.2018 р. ним до відділу митного оформлення №1 митного посту "Херсон-Центральний" для здійснення митного оформлення автомобіля "Volkswagen Touran", придбаного позивачем за 5100 євро, подана митна декларація № UA508030.2018.007281, в якій митна вартість визначена за ціною договору.

04.12.2018 року Митницею ДФС у Херсонській області, Автономіній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, Митниця ) складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2018/00084. Цією ж датою прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20903/2018/000015/2, внаслідок чого митну вартість транспортного засобу збільшено з 5100 євро до 13600 євро.

Позивач зазначає, що митним органом було протиправно відкориговано митну вартість, так як декларантом були надані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості саме за ціною договору.

Рішення не містить обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, а містить інформацію про те, що відповідач взяв ринкову вартість автомобіля з системи оцінки митної вартості "ScwackeNet".

На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

22.03.2019 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим ухвалою суду від 26.03.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 18.04.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 18.04.2019 року розгляд справи відкладено на 07.05.2019 року.

Ухвалою суду від 08.05.2019 року розгляд справи призначено на 14.05.2019 року.

10.05.2019 року, засобами електронної пошти, від представника позивача по справі надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 14.05.2018 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року в задоволенні клопотання відмовлено через відсутність відповідної технічної можливості.

13.05.2019 та 14.05.2019 року від представників сторін надійшли аналогічні за суттю клопотання про розгляд справи без участі сторін.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи ст.194 КАС України суд вважає, що подання сторонами клопотань про розгляд справи за їх відсутності є підставою для прийняття судом рішення в порядку письмового провадження.

10 квітня 2019 року представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позову та вказав, що визначити заявлену позивачем митну вартість ввезеного авто на підставі наданих документів за ціною договору було неможливо, тому митним органом було відкориговано митну вартість заявленого до розмитнення у декларації №UA508030.2018.007281 авто із застосуванням резервного методу на підставі раніше визнаних митним органом митних вартостях.

13.05.2019 року до суду надійшли додаткові пояснення до адміністративного позову, у яких представник позивача повторно зазначає, що, на його думку, наданим під час митного оформлення договором в повній мірі підтверджено митну вартість ввезеного авто на рівні 5100 євро, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили. Тому, на думку представника позивача, неподання або подання декларантом додатково запитаних документів не створює для нього негативних наслідків, оскільки при митному оформленні були подані документи, які давали змогу органу доходів і зборів достовірно визначити митну вартість.

Також, позивач стверджує, що Митниця у відзиві не наводить будь-якого нормативно-правового обґрунтування впровадження у діяльність митних органів Системи оцінки транспортних засобів "SchwackeNet" при визначенні вартості транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, та який міг бути застосований відповідачем у спірних правовідносинах.

14.05.2019 року відповідачем надано доповнення до відзиву в якому суб`єкт владних повноважень зазначив, що заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки документи, надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не всі відомості та розрахунки підтверджені. Так, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які б містили у якості порівняльної інформації відомості про вартість авто з максимально наближеними характеристиками; не надано банківських платіжних документів, що стосуються товару, та які б містили реквізити для його ідентифікації. Наданий до митного оформлення документ щодо витрат на транспортування та страхування не має документального підтвердження числових значень митної вартості.

Суд, вивчивши доводи позову та інших документів по суті справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 29.11.18 р. до відділу митного оформлення №1 митного посту "Херсон-Центральний" для здійснення митного оформлення автомобіля "Volkswagen Touran", придбаного позивачем за 5100 євро, подана митна декларація № UA508030.2018.007281, в якій митна вартість визначена за ціною договору.

04.12.2018 року Митницею ДФС у Херсонській області складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2018/00084. Цією ж датою прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20903/2018/000015/2, внаслідок чого митну вартість транспортного засобу збільшено з 5100 євро до 13600 євро.

Із вказаним рішенням та карткою відмови від 04.12.2018 р. позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Питання визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів, врегульовано положеннями ст.368 Митного кодексу України.

Так для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів відповідно до статті 54 Митного кодексу України.

Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (п.1 ст.53 Митного кодексу України).

Разом із митною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано відповідачу: митну декларацію №UA508030.2018.007281 від 29.11.2018 року, рахунок-фактура (інвойс) б/н від 22.11.2018 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA20903/2018/675 87 від 23.11.2018 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 02.04.2015 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КН-К1-092/15-00030 від 02.04.2015 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу MA-S-0-325/18-00003 від 21.11.2018 року, документ на підтвердження вартості товару б/н від 29.11.2018 року; висновок ХНДЕКЦ №22/6545/2755 від 29.11.2018 року; довіреність серії ННР 507316 від 13.11.2018 року посвідчена приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Червоненко Н.О., реєстраційний номер 7444; сертифікат виробника від 06.03.2018 року; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.099.59764-18 від 28.11.2018 року.

Як встановлено судом, посадовою особою Митниці здійснено контроль наявності підтверджуючих документах на обґрунтування заявленої митної вартості заявленого до розмитнення в декларації №UA508030.2018.007281 автомобіля "Volkswagen Touran", придбаного ОСОБА_1 в Німеччині. За результатами такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять відомостей щодо ціни, котра була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У відповідності до ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснені митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою.

Відповідно до вимог ст.335 МК України, декларант або уповноважена ним особа надають органу доходів і зборів транспортні (перевізні) документи.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 цієї статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З запиту додаткових документів щодо митної вартості від 29.11.2018 року (а.с.83) вбачається, що відповідачем, повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та які містять реквізити, необхідні для його ідентифікації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Також, в запиті позивача повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Оглядом зазначеного запиту про надання додаткових документів судом встановлено, що на ньому міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення та його письмове зобов`язання від 29.11.2018 року надати запитані відповідачем документи в строк, передбачений Митним Кодексом України.

Окрім зазначеного, на запиті наявна більш пізня відмітка ОСОБА_1 - від 04.12.2018 року про відмову в наданні додаткових документів, оскільки вони відсутні в позивача.

За результатом розгляду додатково наданих документів митний орган в оскарженому рішенні вказав, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Також, декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які б містили у якості порівняльної інформації відомості про вартості авто з максимально наближеними характеристиками; не надано банківських платіжних документів, що стосуються товару, та які б містили реквізити для його ідентифікації. Надана до митного оформлення калькуляція щодо витрат на транспортування та страхування не має документального підтвердження числових значень складових митної вартості.

Суд зазначає, що запропонувавши позивачу надати додаткові документи, митниця сприяла обґрунтувати митну вартість та визначитися щодо застосування методів визначення такої вартості.

Позивач на обґрунтування правомірності визначення митної вартості автомобіля посилається на договір купівлі/рахунок від 22.11.2018 року (а.с.11).

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

За положеннями п.2 ст.53 МК України якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару .

За положеннями ст. 52 МК України відомості про складові митної вартості повинні бути документально підтверджені.

Судом встановлено, що декларантом банківські платіжні документи на підтвердження здійснення оплати за придбаний в Німеччині товар до митного оформлення не надано.

Суд критично оцінює доводи позивача про відсутність в нього інших документів відносно придбаного товару, так як з матеріалів справи встановлено, що придбання позивачем автомобіля здійснено у підприємства Renault AutoCenter GMBH, а не у фізичної особи. Тому підприємство мало виписати покупцю квитанцію про оплату або інший документ на підтвердження отримання готівкових коштів від покупця.

Відповідно до документа без назви, відміток про його реєстрацію, створеного та підписаного самим ОСОБА_1 від 29.11.2018 року транспортні витрати позивача пов`язані з доставкою ввезеного ним автомобіля складають 100 EUR (страховка - 30 євро, доставка - 70 євро), однак, заявлена сума не підтверджена жодним документом (касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, рахунки-інвойси, страхові документи).

Окрім зазначеного, позивачем не пояснено, чому ним на запит відповідача надано інформацію про відсутність в нього будь-яких інших документів про підтвердження митної вартості ввезеного товару, тоді як очевидним є наявність у ОСОБА_1 щонайменше - експортна митна декларації, без якої вивіз товару з митної території Німеччини не відбувся б взагалі.

Наведене унеможливлює визначення митної вартості заявленого позивачем до розмитнення авто за ціною договору.

У зв`язку із цим митним органом було враховано дані системи оцінки транспортних засобів Schwakenet. Так, за даними довідкової інформації, наявної в зазначеній системі від 29.11.2018 р. щодо транспортного засобу позивача, відповідно даних транспортного засобу, зафіксованих актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу до митної декларації №UA508030/2018/007281 (акт було складено в присутності ОСОБА_1 , без зауважень позивача), встановлено, що відомості про ринкову вартість зазначеного транспортного засобу, без урахування ПДВ, на території країни продажу визначені на рівні 13500,00 EUR.

Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи за основу розрахунку значення ринкової вартості Системи SchwackeNet , на рівні 13500 EUR з урахуванням всіх складових, зазначених у митний декларації від 29.11.2018 р. № UA508030/2018/007281 митна вартість оцінюваного товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г (резервний метод) на рівні 13500 EUR.

Суд вважає, що відповідач обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та довів правомірність застосування другорядного методу визначення митної вартості товару, документів за наявності яких можливо було б встановити митну вартість за іншими методами позивачем до митного органу не надано.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіривши спірне рішення на предмет відповідності ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що приймаючи Рішення про коригування митної вартості від 04.12.2018 р. №UA20903/2018/000015/2 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Митним кодексом України.

З урахуванням наведеного суд погоджуються з правовою позицією Митниці щодо неможливості визначення митної вартості за заявленою декларантом ціною на підставі поданих ним документів. За таких обставин позовні вимоги є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 108020200