Постанова

від 20.05.2019 по справі 540/19/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/19/19 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом споживчого товариства "Новоолексіївське сільське споживче товариство" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

03 січня 2019 року СП "Новоолексіївське сільське споживче товариство" звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018 року №004491405 про застосування штрафних санкцій на суму 134 744,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм, які втратили чинність, а тому є протиправним.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. Під час фактичної проведення перевірки позивача встановлено порушення вказані в акті, а саме не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів (торгової виручки) в сумі 26948,90 грн. в книзі обліку розрахункових операцій, чим порушено вимоги пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005 р. за № 40/10320.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року позов СП "Новоолексіївське сільське споживче товариство" задоволено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що порушення зазначені в акті перевірки від 10.08.2018 року №0378/21/22/РРО/30196359 є доведеними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що несвоєчасне оприбуткування готівки позивачем відбулося 03.01.2017 року та 26.05.2017 року, тобто в період коли Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року було чинним, отже позивач мав здійснити повний алгоритм дій передбачений нормами чинного у той період законодавства України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення відповідачем фактичної перевірки СП Новоолексіївське сільське споживче товариство , розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Новоолексіївка, вул. Дружби народів 4, за результатами якої 10.08.2018 складено акт № 0378/21/22/РРО/30196359, зафіксовані порушення:

- п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637, внаслідок чого не забезпечено своєчасне оприбуткування готівкових коштів в РРО № 2110002314, які надійшли до каси (місця проведення розрахунків) у розмірі 309,50 грн. за 26.05.2017 року, які фактично оприбутковано 27.05.2017 року, та готівкові кошти за 03.01.2017 року у розмірі 26639,40 грн., які фактично оприбутковані 04.01.2017 року.

На підставі встановлених порушень 23.08.2018 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 004491405, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 134 744,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено склад податкового правопорушення покладеного в основу спірного податкового повідомлення-рішення та безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі встановлених порушень п. 2.6, гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року, яка на момент перевірки втратила чинність.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правове регулювання оскаржуваних правовідносин здійснюється відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Основоположним для вірного вирішення даного спору є визначення норм законодавства, якими здійснюється регулювання оскаржуваних правовідносин.

Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про необхідність застосування в даному випадку Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, судова колегія вважає помилковими.

З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є порушення своєчасності оприбуткування готівкових коштів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, що відповідно до акту (довідки) фактичної перевірки відбулися 03.01.2017 року та 26.05.2017 року, тобто в період регулювання даних правовідносин Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Мін`юсті України

13 січня 2005 р. за № 40/10320.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Отже, за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Це означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Вірними є доводи апелянта, що позивач мав здійснити повний алгоритм дій у відповідності до норм законодавства, чинного на момент здійснених порушень.

Постанова правління НБУ від 29.12.2017 року № 148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України набрала чинності лише з 05.01.2018 року, а тому саме з цієї дати можуть застосовуються положення пункту 11 розділу 2 даної постанови і їх дія не має зворотної сили.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Також за змістом ст. 2 Закону України №265 книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення №637, в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом першим статті 8 Закону №265/95-ВР встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (надалі - Порядок №547).

Згідно пункту 6 глави 4 розділу 2 Порядку №547 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Відповідно до пункту 8 глави 4 розділу 2 Порядку №547 у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3, 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Відповідно до пункту 11 глави 4 розділу 2 Порядку №547 у розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1 - 5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 - працівник суб`єкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 заповнює працівник суб`єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація.

Згідно ж з п. 9 ст. 3 Закону України №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.2 глави 2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 7.15 глави 7 Положення №637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відтак у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах №810/3811/17 від 17 грудня 2018 року, №813/3701/16 від 05 лютого 2019 року, 810/1123/15 від 26 березня 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено законодавчо встановлений порядок ведення книги ОРО, а саме не здійснено облік руху коштів за період 03.01.2017 року в сумі 26 639,40 грн. через невнесення відповідного запису у спеціально відведених графах книги ОРО (а.с. 79-80,85,138).

04.01.2017 до розділу II КОРО №2110002314Р17, на підставі Z-звіту №01052 від 03.01.2017 року, внесено інформацію про отриману 03.01.2017 готівку в сумі 26 639,40 грн. Таким чином, інформація на підставі фіскального звітного чеку №01052 про готівку, яка фактично отримана 03.01.2017, внесена до КОРО на наступний день, а не в день її фактичного отримання.

Доводи позивача про помилковість запису здійсненого в розділі ІІ КОРО 04.01.2017 року не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, як вірно зазначив апелянт та вбачається з матеріалів справи, позивачем порушено порядок оприбуткування грошових коштів за 26.05.2017 року в сумі 309,50 грн., оскільки готівка, яка надходила, була оприбуткована в КОРО 26.05.2017 року, а Z-звіт №01176 від 27.05.2017 року роздруковано на наступний день після її фактичного надходження до каси, тобто несвоєчасно (а.с 53-54,81).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на не неможливість своєчасного роздрукування фіскального звітного чеку 26.05.2017 року та його роздрукування 27.05.2017 року через переповнену пам`ять РРО, проте на підтвердження своїх доводів не надає витягів з розділу 4 КОРО в якій передбачається фіксування відповідної інформації у випадку виходу РРО з ладу.

Доводи позивача про своєчасність оприбуткування готівки з посиланням на відповідні записи в касовій книзі не підтверджуються матеріалами справи.

Підсумовуючи наведене та враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду, судова колегія приходить до висновку про правомірність нарахування Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позивачеві штрафних санкцій в сумі 134744,50 грн., а відтак і про відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2018 року №004491405.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що він діяв в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, не врахував наведені норми матеріального права, в зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову обслуговуючого споживчого товариства "Новоолексіївське сільське споживче товариство" в повному обсязі.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 24 січня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 317, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року - скасувати.

Прийняти по справі постанову, якою в задоволенні позовних вимог обслуговуючого споживчого товариства "Новоолексіївське сільське споживче товариство" відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко