Ухвала

від 08.05.2019 по справі 757/19769/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19769/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

представника особи, яка подала клопотання - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2018, у кримінальному провадженні № 42018000000002085 від 23.08.2018, на майно, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2018, у кримінальному провадженні № 42018000000002085 від 23.08.2018, на майно, а саме: на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 18.10.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2018 по справі № 757/48253/18-к нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності зареєстровані за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ "СТОЛИЦЯ" (код ЄДРПОУ 32248073), Виробниче ремонтно-будівельне об`єднання молодіжних житлових комплексів "БУДІНТЕР" (код ЄДРПОУ 16477595) та фактично використовується службовими особами Відділення №40 філії "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ філія "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 320649) (код ЄДРПОУ 14360570), вилучених у індивідуальному банківському сейфі розташованому у сховищі, яке відкрито на ім`я: ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також, яким має право користуватись за довіреністю ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: грошові кошти у сумі 36 120 (тридцять шість тисяч сто двадцять) доларів США, банківські чеки - 4 штуки.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 06 грудня 2018 року ОСОБА_4 отримав Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року по справі № 757/51726/18-к, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти у сумі 36 120 (тридцять шість тисяч сто двадцять) доларів США та на банківські чеки 4 штуки.

З моменту накладення арешту минуло вже більше як пів`року, проте ОСОБА_4 не було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, також не вчинялося інших процесуальних дій, відтак вважаємо, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

В ході обшуку вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , в тому числі грошові кошти в сумі 36 120 (тридцять шість тисяч сто двадцять) доларів США.

Вказане вилучене майно перебувало в індивідуальному сейфі № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Індивідуальний сейф № 25А, на момент здійснення обшуку, перебував в законному володінні (користуванні) у ОСОБА_4 на підставі Договору № 20160725000014 від 28 серпня 2018 року.

Так, відповідно до вказаного вище Договору, Банк надав ОСОБА_4 у користування індивідуальний сейф № 25А ключ № 025 по 07 травня 2019 року.

Користуючись даним індивідуальним сейфом, ОСОБА_4 розмістив у ньому майно, яке в результаті обшуку 18 жовтня 2018 року було вилучене співробітниками правоохоронних органів.

Заявник не погоджується з ухвалою слідчого судді, та вказує, що він не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, а тому арешт для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, не може бути накладеним, а тому арешт необхідно скасувати.

ОСОБА_4 зазначає, що майно, яке належить останньому і яке було вилучене під час обшуку 18 жовтня 2018 року, здобуте законним шляхом, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення чи речовими доказами, не має жодного відношення до кримінального провадження № 42018000000002085.

Таким чином, арешт було накладено безпідставно та необґрунтовано, клопотання про арешт майна необґрунтоване, правові підстави для його накладення - відсутні, докази які б вказували на вчинення злочину конкретною особою - відсутні, розмір майнової шкоди не вказано, розумність і співмірність обмеження права власності не дотримано, а тому такий арешт як вважає заявник необхідно скасувати.

В судовому засіданні адвокат просив задовольнити клопотання з викладених в ньому підстав.

Представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Разом з цим, в попередньому судовому засіданні прокурором ОСОБА_11 було зазначено, що клопотання про арешт майна є обґрунтоване та подане в строк. Окрім цього, прокурором була подана заява про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити в задоволені клопотання та надав суду ухвалу Київського апеляційного суду, якою ухвала Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2018 була залишена без змін.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність представника ГПУ, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002085 від 23.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/51726/18-к від 25.10.018 у кримінальному провадженні № 42018000000002085 накладено арешт, на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 18.10.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2018 по справі № 757/48253/18-к нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності зареєстровані за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ "СТОЛИЦЯ" (код ЄДРПОУ 32248073), Виробниче ремонтно-будівельне об`єднання молодіжних житлових комплексів "БУДІНТЕР" (код ЄДРПОУ 16477595) та фактично використовується службовими особами Відділення №40 філії "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ філія "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 320649) (код ЄДРПОУ 14360570), вилучених у індивідуальному банківському сейфі розташованому у сховищі, яке відкрито на ім`я: ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також, яким має право користуватись за довіреністю ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: грошові кошти у сумі 36 120 (тридцять шість тисяч сто двадцять) доларів США, банківські чеки - 4 штуки.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2018 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявника.

Підозра не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які ніби то заподіяні державі.

Стороною обвинувачення не з`явилась в судове засіданні та не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42018000000002085 від 23.08.2018, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2018 у справі №757/51726/18-к, у кримінальному провадженні № 42018000000002085 від 23.08.2018, на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 18.10.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2018 по справі № 757/48253/18-к, які вилученні в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності зареєстровані за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ "СТОЛИЦЯ" (код ЄДРПОУ 32248073), Виробничому ремонтно-будівельному об`єднанню молодіжних житлових комплексів "БУДІНТЕР" (код ЄДРПОУ 16477595) та фактично використовується службовими особами Відділення №40 філії "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ філія"РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 320649) (код ЄДРПОУ 14360570), вилучених у індивідуальному банківському сейфі розташованому у сховищі, яке відкрито на ім`я: ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також, яким має право користуватись за довіреністю ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: грошові кошти у сумі 36 120 (тридцять шість тисяч сто двадцять) доларів США, банківські чеки - 4 штуки.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_12 , Ільєва