Вирок

від 18.04.2019 по справі 761/12041/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12041/19

Провадження №1-кп/761/1826/2019

В И Р О К

іменем України

18 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100100013748, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, республіки Вірменія, громадянина Республіки Вірменія, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, одруженого, без місця реєстрації та постійного місця проживання, проживаючого зі слів: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.185; ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 28 грудня 2018 року приблизно о 12 год. 50 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Nike», який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 30/1, звернув увагу на товар, а саме шапки марки «Nike» у кількості 2 штуки сіро-синього кольору, спортивні штани «Nike» у кількості 2 штуки чорного кольору, які знаходилися на полицях для товару та належать ТОВ «АРНО-СПОРТ» (код ЄДРПОУ 39967493). Побачивши вищевказаний товар, ОСОБА_4 , не маючи реальної змоги його придбати, вирішив таємно, повторно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 28 грудня 2018 року, приблизно о 12 год. 55 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Nike», який розташований за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 30/1, скориставшись неуважністю продавців магазину, а також тим, що за його діями ніхто не спостерігає, почергово взяв з полиці товар, а саме: шапки марки «Nike» у кількості 2 штуки сіро-синього кольору, вартістю 832 грн. 50 коп. (без ПДВ) за одну одиницю, спортивні штани марки «Nike» у кількості 2 штуки, чорного кольору, вартістю 2649 грн. 16 коп. (без ПДВ) за одну одиницю та направився до примірочної. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , знаходячись у примірочній, за допомогою раніше заготовленного предмету, зняв із вищевказаного одягу кліпси та помістив їх до своєї сумки, яка була при ньому. Після цього, ОСОБА_4 разом із викраденим товаром вийшов із приміщення магазину «Nike».

А всього, ОСОБА_4 , таємно, повторно викрав майно ТОВ «АРНО-СПОРТ» (код ЭДРПОУ 39967493), на загальну суму 6963 грн. 32 коп., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим повністю, та дав суду показання, згідно з якими, 28 грудня 2018 року приблизно о 12 год. 50 хв., він дуже змерз, а тому, перебуваючи у приміщенні магазину «Nike», розташований за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 30/1, скориставшись неуважністю продавців магазину, взяв з полиці товар, а саме: шапки марки «Nike» у кількості 2 штуки, сіро-синього кольору, вартістю 832 грн. 50 коп. (без ПДВ) за одну одиницю, спортивні штани марки «Nike» у кількості 2 штуки чорного кольору, вартістю 2649 грн. 16 коп. (без ПДВ) за одну одиницю, та направився до примірочної, де зняв із вищевказаного одягу кліпси, а одяг помістив до своєї сумки. Вийшовши за межі магазину, він невдозві був затриманий оперативними працівниками, з якими був вимушений повернутися до приміщення магазину, де викрадене майно у нього було вилучено. Обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що усвідомлює протиправність своєї поведінки, шкодує про скоєне, вказав, що вчинив дане кримінальне правопорушення через тяжке матеріальне становище.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів у даному кримінальному провадженні по фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, судовим розглядом, який проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статтей 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 Про практику призначення судами кримінального покарання зі змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані які характеризують його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше несудимий,разом ізтим притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності завчинення іншихкорисливих злочинів,вчинення якихйому інкримінуєтьсяраніше зачасом чиму даномукримінальному провадженні,вчинив данекримінальне правопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Україниє злочиномсередньої тяжкості,є особоюсереднього вікута скаржитьсяна наявністьу ньоготяжких захворювань, офіційно не працює, на території України постійного місця проживання не має, є громадянином іншої держави.

В якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, скарги на незадовільний стан здоров`я, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, обираючи із альтернативних покарань передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України, дівйшов висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_4 покарання у виді арешту в межах визначених санкцією, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, визначених у ст. 65 КК України.

Покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі є занадто суворими, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судимий, тяжких наслідків від вчиненого ним кримінального правопорушення не настало, оскільки викрадене ним майно було повернуто власнику, при цьому, у даному випадку суд не може застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування таких покарань як обмеження волі чи позбавлення волі, з випробуванням та іспитовим строком, оскільки ОСОБА_4 не має постійного місця проживання на території України та є громадянином іншої держави, у зв`язку із чим, не зможе перебувати на обліку у відповідному уповноваженому органі з питань пробації, який можливий у відповідному органі пробації за місцем проживання засудженого.

Питання щодо долі речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що судом призначається міра покарання у виді арешту, з метою забезпечення виконання вироку обвинуваченому ОСОБА_4 слід залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 5 (п`ять) місяців.

Строк покарання у виді арешту ОСОБА_4 слід відраховувати з моменту проголошення вироку, зарахувавши йому у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 28 грудня 2018 року по 18 квітня 2019 року, за правилами п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази: DVD-R зберігати в матеріалах кримінального провадження; шапки марки «Nike» у кількості 2 штуки сіро-синього кольору, спортивні штани марки «Nike» у кількості 2 штуки, чорного кольору передати у розпорядження власника ТОВ «АРНО-СПОРТ».

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: