Ухвала
від 28.03.2019 по справі 757/15578/19-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15578/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

26.03.2019 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора другого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні№ 42017000000001932 від 16.06.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у ході досудового розслідування отримано відомості, з яких вбачається, що невстановлені особи через мережу підконтрольних комерційних структур та фізичних осіб протягом 2011-2018 років організували злочинну схему, яка полягає у переведенні у готівкову форму грошових коштів, що одержані незаконним шляхом, всупереч Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», від діяльності електронних казино та букмекерських контор під брендами «1xbet», «Leon», «Фаворит», оскільки відповідно до ст. 2 вказаного Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Як зазначає прокурор, обґрунтовуючи клопотання, громадянин України, який має намір здійснити так зване прогнозування спортивної події та/або здійснити гру в онлайн-казино повинен з використанням персонального комп`ютера, підключеного до Інтернет мережі, зайти на сайт «1xbet», « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або «Фаворит» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , http://leonbets.com.ua/ або ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно) та внести персональні дані для створення власного кабінету. В результаті вказаних дій громадянин отримує відповідний логін та пароль. В подальшому, особа з використанням декількох способів повинна внести кошти на віртуальний рахунок свого персонального кабінету. До найбільш поширених варіантів внесення коштів відносяться: поповнення з використанням власної банківської картки Visa, MasterCard, поповнення з використанням електронних гаманців типу Qiwi, ІНФОРМАЦІЯ_4 , WebMoney та інші, з використанням криптовалюти, з використанням Інтернет-банкінгу, а також з використанням терміналів оплати платежів (всі платіжні термінали на території України фактично підконтрольні або перебувають у власності платіжних система). Після внесення безготівкових/готівкових коштів на віртуальний рахунок власного кабінету, громадянин України має можливість проводити ставки на спортивні події та/або грати в віртуальному казино виключно на сайтах, які вище зазначені. У разі програшу віртуальні грошові кошти списуються з рахунку, а у разі перемоги зараховуються і громадянин має можливість здійснити виведення виграшу на власну банківську картку, електронний гаманець або перевести у криптовалюту (з наступним переведенням їх у національну валюту).

Натомість,відповідно дост.1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральний бізнес діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

Крім того, зазначена стаття Закону відображає зміст поняття «азартна гра». Так, азартною є будь-яка гра, обов`язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

Під час досудового розслідування проведено огляди наступних Інтернет ресурсів: «1xbet», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », якими встановлено, що за допомогою функціонування цих сайтів забезпечується діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино.

У подальшому, згідно матеріалів СБ України, на підставі яких внесено відомості до ЄРДР, конвертування незаконно отриманих коштів відбувається шляхом створення та організації «діяльності» низки суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, реквізити яких використовуються для незаконного переведення коштів, здобутих злочинним шляхом, у готівкову форму шляхом виготовлення податкових та бухгалтерських документів (договори на реалізацію товарів і послуг, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) за безтоварними операціями.

Настання зазначеного вище злочинного наслідку від «функціонування» суб`єктів господарської діяльності, про створення яких вказано вище, стає можливим, у тому числі, й у зв`язку із діяльністю службових осіб низки небанківських фінансових установ, серед яких має місце ТОВ «ІзіСофт» (кодЄДРПОУ 34817577),що через «взаємодію» (господарські відносини, що зафіксовані виключно на папері) із суб`єктами господарювання з ознаками фіктивності, незаконно конвертують у готівку кошти, що мають злочинне походження, чим ухиляються від сплати податків, що входять до системи оподаткування в Україні.

Крім того з`ясовано, що додатковим способом приховування злочинного походження отриманих коштів є умисне неподання службовими особами відповідних небанківських фінансових установ, задіяних у вищеописаній злочинній схемі, до центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу відомостей про фінансові операції, що вчиняються всупереч Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Прокурор вказує, що наведені факти злочинної діяльності збоку невстановлених осіб є елементами злочинної схеми, спрямованої на легалізацію коштів здобутих злочинним шляхом, а також приховування цього факту, що полягає в укладенні низкою небанківських фінансових установ, всупереч Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» договорів про приймання платежів, відповідно до яких вони беруть на себе зобов`язання про приймання платежів за послуги, які надають електронні казино та букмекерські контори під брендами «1xbet», «Leon», «Фаворит» із використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування та/або через каси та приймають багатомільйонні платежі, вчиняючи фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення злочинних дій.

Встановлено,що ТОВ«Ізі Софт»(кодЄДРПОУ 34817577) має розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Вернум Банк» (МФО 380689).

Під час розслідування грошові кошти, що перебувають на вищевказаному рахунку, а також їх рух 15.11.2018 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки у слідства є достатні підстави вважати, що вони здобуті злочинним шляхом.

Прокурор, вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів грошей, виникла необхідність у накладенні арешту арешт на грошові кошти, які знаходяться на вищевказаних банківських рахунках.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 42017000000001932 від 16.06.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209-1 КК України.

Матеріалами клопотання доведено, що грошові кошти які знаходяться на банківських рахунках, на які прокурор просить накласти арешт, мають значення речових доказів в даному кримінальному провадженні та постановою прокурора визнано речовим доказом.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні прокурора, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно ТОВ «ІзіСофт» (кодЄДРПОУ 34817577), а самегрошові коштиу національнійта/абоіноземній валюті,що знаходятьсяна розрахунковомурахунку ТОВ «ІзіСофт» (кодЄДРПОУ 34817577) № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «Вернум Банк» (МФО 380689).

Зобов`язати службових осіб та/або працівників банківської установи негайно, після оголошення ухвали слідчого судді надати працівнику правоохоронного органу довідку про виконання зазначеної ухвали із зазначенням коштів на вищевказаних рахунках при накладенні арешту.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт копію ухвали.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення28.03.2019
Оприлюднено16.02.2023

Судовий реєстр по справі —757/15578/19-к

Ухвала від 28.03.2019

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні