Постанова

від 15.05.2019 по справі 903/591/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Справа № 903/591/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Савченко Г.І. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судового засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.02.19р. у справі №903/591/17 (суддя Кравчук А.М.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Стир-Агро", м.Луцьк

про банкрутство

за участю представників:

апелянта - Гоцко Р.В. - адвокат, посвідчення №6397/10 від 15.02.2018р.;

заявника - Махиніч Н.В. (довіреність №729 від 18.12.2018р.);

арбітражний керуючий Мачульний О.І. - свідоцтво №1019 від 03.07.2013р.;

інші учасники - не з`явилися;

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.08.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство ПСП "Стир-Агро", визнано безспірні грошові вимоги ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до ПСП "Стир-Агро" в сумі 1506007 грн. 12 коп., введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 24.12.2016р., розпорядником майна призначено Мачульного О.І., розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 06.09.2017р.

Ухвалою суду першої інстанції від 01.11.2017р. затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного сільськогосподарського підприємства "Стир-Агро", згідно якого вимоги кредиторів визнані в розмірі:

- ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія" в сумі 19200 грн. 00 коп. - перша черга, в сумі 1506007 грн. 12 коп. - четверта черга, в сумі 766080 грн. 00 коп. - шоста черга;

- ПАТ "Аграрний фонд" в сумі 3200 грн. 00 коп. - перша черга, в сумі 17 847 680 грн. 00 коп. - четверта черга;

- Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в сумі 8095 грн. 65 коп. - третя черга, 58 469 грн. 17 коп. - шоста черга, 3200 грн. 00 коп. - перша черга;

- ТОВ "Спектр-Агро" в сумі 394033 грн. 15 коп. - четверта черга, 377 283 грн. 55 коп. - шоста черга, 3200 грн. 00 коп. - перша черга.

31.01.2018р. господарським судом Волинської області винесено постанову про визнання ПСП "Стир-Агро" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мачульного О.І. Встановлено оплату послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат та відшкодування витрат у відповідності до наданих підтверджуючих документів.

Ухвалою суду від 18.04.2018р. визнано грошові вимоги Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в сумі 3524 грн. 00 коп. - перша черга, 34865 грн. 34 коп. - шоста черга; затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного сільськогосподарського підприємства "Стир-Агро" (м.Луцьк, вул.Лідавська, буд.2, код ЄДРПОУ 32644537), згідно якого вимоги кредиторів визнані в сумі:

- ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія" в сумі 19200 грн. 00 коп. - перша черга, в сумі 1506007 грн. 12 коп. - четверта черга, в сумі 766080 грн. 00 коп. - шоста черга;

- ПАТ "Аграрний фонд" в сумі 3 200 грн. 00 коп. - перша черга, в сумі 17 847 680 грн. 00 коп. - четверта черга;

- Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в сумі 8 095 грн. 65 коп. - третя черга, 93 334 грн. 51 коп. - шоста черга, 6 724 грн. 00 коп. - перша черга;

- ТОВ "Спектр-Агро" в сумі 394 033 грн. 15 коп. - четверта черга, 377 283 грн. 55 коп. - шоста черга, 3 200 грн. 00 коп. - перша черга.

Ухвалою суду від 19.09.2018р. визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Стир-Агро" в сумі 3 524 грн. 00 коп. - перша черга, 335 807 грн. 36 коп. - шоста черга.

14.02.2019р. на адресу суду першої інстанції надійшло, зокрема, клопотання №02-01/05/101 від 13.02.2019р. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, витрат за підсумками ліквідаційної процедури в сумі 97 537 грн. 41 коп. та їх стягнення з кредиторів пропорційно задоволених вимог.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.02. 2019р. у справі №903/591/17, затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича в сумі 93 482 грн. 71 коп. за виконання ним повноважень ліквідатора по справі №903/591/17 за період з 01.02.2018р. по 12.02.2019р., витрат, понесених під час здійснення ліквідаційної процедури Приватного сільськогосподарського підприємства "Стир-Агро" в сумі 4 054 грн. 70 коп. Стягнуто на користь арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича з Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - 497 грн. 44 коп., з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - 10 456 грн. 01 коп., з Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" - 81 502 грн. 26 коп., з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" - 3 530 грн. 85 коп., з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" - 1 550 грн. 84 коп., грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та витрат, понесених під час проведення ліквідаційної процедури Приватного сільськогосподарського підприємства "Стир-Агро".

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№715/19 від 21.03.2019р., т.5, арк.справи 40-44).

В скарзі апелянт зазначає, що 12.02.2019р., взявши до уваги обставини відсутності у Сільськогосподарського підприємства Стир-Агро майнових активів за підсумками ліквідаційної процедури, від продажу яких можливо було б задовольнити вимоги кредиторів, а також необхідність оплати грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора боржника, комітет кредиторів прийняв більшістю голосів рішення про оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича у зв`язку з виконанням повноважень ліквідатора у справі №903/591/17 про банкрутство ПСП Стир-Агро в сумі 97 537, 41 грн. за рахунок ініціюючого кредитора - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Вважає, що господарським судом Волинської області, під час прийняття оскарженої ухвали проігноровано законне та обґрунтоване рішення комітету та надано невірну правову оцінку частині 9 статті 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів) та частині 5 статті 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів).

ПАТ Аграрний фонд звертає увагу, що рішення комітету кредиторів від 12.02.2019р. є чинним, не суперечить законодавству, а тим більше забезпечує оплатність послуг арбітражного керуючого, проте, в порушення статті 86 ГПК України в оскаржуваній ухвалі проігноровані дані факти та помилково зроблено висновок про стягнення з ПАТ Аграрний фонд 81 502, 26 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та витрат, понесених під час проведення ліквідаційної процедури ПСП Стир-Агро .

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 27.02.2019р. у справі №903/591/17 та прийняти нове рішення, яким стягнути оплату грошової винагороди на відшкодування витрат арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича у зв`язку з виконанням повноважень ліквідатора у справі №903/591/17 про банкрутство ПСП Стир-Агро в сумі 97537,41 грн. за рахунок ініціюючого кредитора - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.02.2019р. у справі №903/591/17 та призначено розгляд апеляційної скарги на 15.05.2019р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

22.04.2019р. (вх.№15426/18) на адресу суду від арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.5, арк.справи 102, 103).

У відзиві арбітражний керуючий звертає увагу, що споживачами послуг арбітражного керуючого стали всі кредитори, а не лише ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України як єдиний кредитор, вимоги якого визнані та включені до реєстру вимог кредиторів боржника.

Наголошує, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак, не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (постанова від 30.01.2019р. у справі №910/32824/15).

Зазначає, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №903/591/17 про банкрутство ПСП Стир-Агро на всіх кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам узгоджується із судовою практикою Верховного Суду у постанові від 04.10.2018р. справа №916/1503/17. Крім того, принцип пропорційності є логічним, нормативно обґрунтованим і не призведе до порушення прав та інтересів ініціюючого кредитора - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

На підставі викладеного, арбітражний керуючий просить суд залишити без змін ухвалу господарського суду Волинської області від 27.02.2019р. у справі №903/591/17, а апеляційну скаргу без задоволення.

06.05.2019р. на адресу суду від Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№16467/19).

У відзиві зазначає, що стаття 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції, чинній до 19.01.2013р., передбачала можливість здійснення оплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, серед іншого, за рахунок коштів кредиторів. Діючими нормами спеціального Закону не передбачено стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з кредиторів, а також застосування принципу пропорційності такого стягнення.

Однак, враховуючи те, що ПАТ Аграрний фонд має більшу кількість голосів, ним одноособово прийнято рішення про стягнення грошової винагороди виключно з ПАТ Аграрний фонд . На цьому апелянт наполягає і в апеляційній скарзі. Проте, таку позицію ПАТ Аграрний фонд вважає законодавчо необґрунтованою, оскільки: процедура розпорядження майном боржника та ліквідаційна процедура - не тотожні, у зв`язку з чим застосовувати аналогію з оплати послуг розпоряднику майна нормативно необґрунтовано, жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку ініціюючого кредитора здійснювати оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат; кредитор ПАТ Аграрний фонд , як і всі інші кредитори, був споживачем послуг ліквідатора, і відповідно, як всі кредитори, розраховував на позитивний результат щодо задоволення його кредиторських вимог, а тому позицію ПАТ Аграрний фонд вважає безпідставною та несправедливою.

Звертає увагу, що при цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16 робить висновок про те, що тягар з оплати послуг на користь ліквідатора та відшкодування витрат не лягає на ініціюючого кредитора. Такі витрати та винагорода відшкодовуються кредиторами, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

З огляду на викладене, Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України просить суд залишити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Аграрний фонд без задоволення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.05.2019р. представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 27.02.2019р. у справі №903/591/17 та прийняти нове рішення, яким стягнути оплату грошової винагороди на відшкодування витрат арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича за рахунок ініціюючого кредитора - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Арбітражний керуючий Мачульний Олександр Іванович заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області без змін.

Представник Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" заперечила доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як встановлено ч.1 ст.9 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Арбітражним керуючим Мачульним О.І. нарахована грошова винагорода в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора ПСП "Стир-Агро" в сумі 93482 грн. 71 коп. за період з 01.02.2018р. по 12.02.2019р. та витрати за період здійснення ліквідаційної процедури боржника в сумі 4054грн. 70 коп.

Витрати ліквідатора в сумі 4054грн.70 коп. підтверджені переліком витрат, посадочним документом, квитанціями, фіскальними чеками, довідками нотаріуса (т.4, арк.справи 5-39).

12.02.2019р. на засіданні комітету кредиторів боржника схвалено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, відшкодування за підсумками ліквідаційної процедури грошової винагороди ліквідатора в сумі 93482 грн. 71 коп. та витрати за період здійснення ліквідаційної процедури боржника в сумі 4054 грн. 70 коп.; більшістю голосів вирішено здійснити оплату грошової винагороди ліквідатору за рахунок ініціюючого кредитора ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т.4, арк.справи 201-206).

Згідно звіту ліквідатора станом на 12.02.2019р. у боржника відсутні кошти та майнові активи, від продажу яких можна було б відшкодувати витрати арбітражного керуючого.

Колегія суддів звертає увагу, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16).

Таким чином, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, підлягають оплаті за рахунок кредиторів.

Затверджуючи звіти ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, враховується належне виконання арбітражним керуючим Мачульним О.І. обов`язків, покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відсутністю скарг на дії ліквідатора.

Враховуючи викладене, а також, що визначений розмір основної винагороди відповідає встановленим законом умовам, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про затвердження основної винагороди арбітражного керуючого Мачульного О.І. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора в сумі 93482грн. 71коп. за період з 01.02.2018р. по 12.02.2019р. та витрати за період здійснення ліквідаційної процедури боржника в сумі 4054 грн. 70 коп.

Оплата послуг ліквідатора може бути покладена на всіх виявлених кредиторів у справі про банкрутство, у зв`язку з чим клопотання про стягнення грошової винагороди ліквідатора з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду у справі №17/05/5026/275/2012 від 06.06.2018р.).

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги клопотання комітету кредиторів про стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора з ініціюючого кредитора.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Пронін проти України , Кузнєцов та інші проти Російської Федерації одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії")

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.02.2019р. у справі №903/591/17 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 272, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.02.2019р. у справі №903/591/17 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 20.05.2019р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Коломис В.В.