Рішення

від 20.05.2019 по справі 910/3182/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2019Справа № 910/3182/19 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Приватного підприємства Варіант , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Новус Україна , м. Київ

про стягнення 92 140,01 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Варіант (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Новус Україна (відповідач) сум заборгованості в розмірі 92 140,01 грн у зв`язку з невиконанням останнім своїх зобов`язань за Договором про надання рекламно-інформаційних послуг №Р-110420/1 від 20.04.2011 року.

Ухвалою суду від 22.03.2019 відкрито провадження у справі №910/3182/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103049585318 отримав ухвалу суду від 22.03.2019 про відкриття провадження у справі 25.03.2019.

09.04.2019 року (в межах строку, визначеного судом з урахуванням поштового обігу) відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до вказаного відзиву сторона зазначає, що з огляду на неналежне виконання позивачем зобов`язань за Договором про надання рекламно-інформаційних послуг №Р-110420/1 від 20.04.2011 року відповідач правомірно відмовив позивачу у виконання грошових зобов`язань. Саме з підстав неналежного виконання позивачем зобов`язань за Договором і до пред`явлення ними позову, відповідачем було направлено до позивача вимогу про сплату компенсації та збитків від 25.02.2019 вих.№01, оскільки внаслідок порушення позивачем зобов`язань за Договором щодо їх відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності та сплати всіх збитків, штрафів, компенсацій відповідачу було завдано збитків на загальну суму 192 561,20 грн.

Окрім того, разом з відзивом, відповідачем було подано зустрічний позов про стягнення з ПП Варіант грошових коштів в розмірі 192 561,20 грн.

Ухвалою від 15.04.2019 року зазначену зустрічну позовну заяву ТОВ Новус Україна було повернуто у зв`язку з тим, що згідно Договору №Р-110420/1 про надання рекламно-інформаційних послуг від 20.04.2011 року не є обов`язком ПП Варіант дотримання вимог закону при звучанні творів, як про це зазначає заявник в зустрічній позовній заяві, а тому, відсутня та єдина обставина, на яку посилається ТОВ Новус Україна , для можливого розгляду зустрічної позовної заяви спільно з первісною.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Новус Україна (замовник) та Київською філією Болеро Приватного підприємства Варіант (виконавець) укладений Договір №Р-110420/1 про надання рекламно-інформаційних послуг (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати послуги з організації трансляцій аудіо роликів та музичних творів по всіх об`єктах, наведених у Додатку №1 доданого Договору, здійснювати програмне обслуговування робочого комп`ютера та внутрішньої звукової системи, а також проводити Моніторинг внутрішньої звукової системи.

Відповідно до п. 2.2. Договору, виконавець виконує свої зобов`язання шляхом формування трансляцій аудіо роликів в певній послідовності за допомогою програмного пакету та передачі їх до внутрішньої звукової системи кожного об`єкту у відповідності з медіапланами.

Замовник зобов`язується проводити регулярну оплату по даному Договору у відповідності з розділом 4 даного Договору. (п. 2.3. Договору).

Після фактичного надання послуг за кожен календарний місяць виконавець на протязі 3 робочих діб оформлює з підписом уповноваженої особи та печаткою виконавця два примірники акту прийому-передачі наданих послуг, у якому міститься перелік та кошторис всіх операцій, які були замовлені замовником і виконані виконавцем, і направляє їх замовнику для підписання. Замовник зобов`язаний підписати акт прийому-передачі виконаних робіт та направити виконавцю один примірник акту, або надати виконавцю письмово оформлені мотивовані зауваження до виконаних робіт з документальним їх обґрунтуванням не пізніше 5 робочих днів за датою отримання акту. (п. 4.2. Договору).

За виконання виконавцем послуг згідно з п. 2.2.1. замовник одноразово сплачує виконавцю суму з розрахунку 2 000,00 грн. За виконання виконавцем послуг згідно з п. 2.2.2. замовник сплачує виконавцю один раз в три місяці 450,00 грн за 100 шт музичних композицій. За виконання виконавцем послуг згідно з підпунктами 2.2.4., 2.2.6., 2.2.7., та за кожен розрахунковий період замовник сплачує виконавцю суму, зазначену для кожного об`єкту з Додатку №1 до даного Договору. Замовник зобов`язаний здійснити оплату узгодженої сторонами вартості послуг не пізніше 15-го числа місяця, в якому такі послуги надаються, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця або іншим способом, узгодженим сторонами. (пункти 5.1.-5.4. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2011 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Договір вважається пролонгованим на наступний рік у разі, якщо жодна з сторін не заявить про його розірвання за два календарних місяці до закінчення терміну дії даного Договору. (пункти 11.1.-11.3. та п. 11.6. Договору).

Відповідно до Додатку №9/16 від 30.09.2016 року до Договору сторони узгодили перелік об`єктів для організації аудіотрансляцій згідно Договору. Пунктом 2. вказаного додатку встановлено, що сума коштів, яка підлягає сплаті виконавцю за розрахунковий період з 1 вересня 2016 року по 31 вересня 2016 року становить 30 771,64 грн, в т.ч. ПДВ 5 128,61 грн.

Відповідно до Додатку №10/16 від 31.10.2016 року до Договору сторони узгодили перелік об`єктів для організації аудіотрансляцій згідно Договору. Пунктом 2. вказаного додатку встановлено, що сума коштів, яка підлягає сплаті виконавцю за розрахунковий період з 1 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року становить 33 382,30 грн, в т.ч. ПДВ 5 563,72 грн.

Відповідно до Додатку №11/16 від 30.11.2016 року до Договору сторони узгодили перелік об`єктів для організації аудіотрансляцій згідно Договору. Пунктом 2. вказаного додатку встановлено, що сума коштів, яка підлягає сплаті виконавцю за розрахунковий період з 1 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року становить 19 016,17 грн, в т.ч. ПДВ 3 169,36 грн.

Відповідно до Додатку №12/16 від 31.12.2016 року до Договору сторони узгодили перелік об`єктів для організації аудіотрансляцій згідно Договору. Пунктом 2. вказаного додатку встановлено, що сума коштів, яка підлягає сплаті виконавцю за розрахунковий період з 1 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року становить 8 969,90 грн, в т.ч. ПДВ 1 494,98 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено копію Актів наданих послуг за період з вересня 2016 по грудень 2016 року, а саме:

- №129 від 30.09.2016 на суму 30 771,64 грн з урахуванням ПДВ;

- №138 від 31.10.2016 на суму 33 382,30 грн з урахуванням ПДВ;

- №156 від 30.11.2016 на суму 19 016,17 грн з урахуванням ПДВ;

- №179 від 31.12.2016 на суму 8 969,90 грн з урахуванням ПДВ.

В подальшому сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 2016 року, відповідно до якого кінцевим сальдо (боргом відповідача) є сума в розмірі 92 140,01 грн.

Звертаючись до суду позивачем зазначено, що вказану суму відповідачем не оплачено.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив про правомірну відмову від перерахування позивачу коштів в сумі 92 140,01 грн, посилаючись на те, що позивачем завдано відповідачу збитки за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено, вище, на підставі Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 92 140,01 грн за період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, що підтверджується наявними в справі, підписаними обома сторонами, актами надання послу, а саме:

- №129 від 30.09.2016 на суму 30 771,64 грн з урахуванням ПДВ;

- №138 від 31.10.2016 на суму 33 382,30 грн з урахуванням ПДВ;

- №156 від 30.11.2016 на суму 19 016,17 грн з урахуванням ПДВ;

- №179 від 31.12.2016 на суму 8 969,90 грн з урахуванням ПДВ.

Окрім того, в підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед позивачем сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 2016 року, відповідно до якого кінцевим сальдо (боргом відповідача) є сума в розмірі 92 140,01 грн.

Доказів на підтвердження сплати вказаної суми сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.4. Договору, сторони погодили, що замовник зобов`язаний здійснити оплату узгодженої сторонами вартості послуг не пізніше 15-го числа місяця, в якому такі послуги надаються, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця або іншим способом, узгодженим сторонами.

Таким чином, за актами надання послуг №129 від 30.09.2016, №138 від 31.10.2016, №156 від 30.11.2016 та №179 від 31.12.2016 оплата вартості послуг повинна була бути здійснена відповідачем не пізніше 15-го числа відповідного місяця, в якому підписаний кожний акт.

Отже, згідно встановлених строків, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором на загальну суму в розмірі 92 140,01 грн.

Заперечення відповідача, щодо обґрунтованості відмови останнього сплатити позивачу вказану суму коштів у зв`язку із спричиненням позивачем відповідачу збитків на суму 192 561,20 грн, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

У свою чергу, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2019 року в справі №914/843/18.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем завдано відповідачу збитків на загальну суму в розмірі 192 561,20 грн.

Окрім того, зустрічна позовна заява про стягнення з позивача вказаної суми була повернута відповідачу.

Так, у зустрічній позовній заяві ТОВ Новус Україна було вказано, що підставою її подання до спільного розгляду з первісним було стягнення з останнього сум компенсацій за порушення виключних майнових авторських прав в загальному розмірі 189 000,00 грн (без врахування судового збору) в справах №910/27853/15 та №910/16141/16 в той час, як відповідальною за порушення виключних майнових авторських прав за Договором №Р-110420/1 про надання рекламно-інформаційних послуг від 20.04.2011 року є ПП Варіант .

Наданими до зустрічної позовної заяви доказами Товариством з обмеженою відповідальністю Новус Україна доведено до суду обставини, які вже встановлені в рішенні суду, яке набрало законної сили. Так рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 року №910/27853/15, залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2017 року, встановлено, що ПП Варіант відповідно до Договору №Р-110420/1 про надання рекламно-інформаційних послуг від 20.04.2011 року надає послуги з підбору музичних творів, а дотримання вимог закону при звучанні творів належить до обов`язків ТОВ Новус Україна .

З урахуванням викладеного судом встановлено, що згідно Договору №Р-110420/1 про надання рекламно-інформаційних послуг від 20.04.2011 року не є обов`язком ПП "Варіант" дотримання вимог закону при звучанні творів, як про це зазначає заявник в зустрічній позовній заяві, тобто, відсутня та єдина обставина, на яку посилається ТОВ "Новус Україна", для можливого розгляду зустрічної позовної заяви спільно з первісним.

З огляду на це, встановивши, що подана ТОВ "Новус Україна" зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки позови не взаємопов`язані за Договором №Р-110420/1 про надання рекламно-інформаційних послуг від 20.04.2011 року і спільний розгляд первісної та зустрічної позовних заяв є недоцільним, оскільки вони виникають не з одних правовідносин, зустрічна позовна заява ТОВ Новус Україна була повернута заявнику.

Враховуючи викладене, відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум суду не надано.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості за Договором в розмірі 92 140,01 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими на вказану суму.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини визнані позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн, Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новус Україна (ідентифікаційний код 36003603, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 52) на користь Приватного підприємства Варіант (ідентифікаційний код 32725558, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10, корпус 14, офіс 515) суму основної заборгованості в розмірі 92 140,01 грн (дев`яності дві тисячі сто сорок гривень 01 копійка) та судові витрати в розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривна 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов