Рішення

від 20.05.2019 по справі 910/3006/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2019Справа № 910/3006/19 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу

за позовомФізичної особи-підприємця Різановича Олександра Степановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНВЕСТБУД" простягнення 191 732, 34 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Різанович Олександр Степанович" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНВЕСТБУД" про стягнення 189 834, 00 грн основного боргу, 1 898, 34 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав узяті на себе обов`язки по оплаті наданих послуг, чи порушив умови договору № 16/11 від 29.11.2018 та заявки.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 відкрито провадження по справі та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.03.2019 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З наявних у матері лахах справи фактичних даних вбачається, що ухвалу про відкриття від 18.03.2019 відповідач не отримав.

Господарський суд зазначає, що відповідач також не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.03.2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комінвестбуд" (далі також - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Різановичем Олександром Степановичем (далі також - перевізник) укладено договір № 16/11, відповідно до умов якого виконавець від свого імені, але за дорученням замовника приймає на себе зобов`язання з організації перевезення та експедирування вантажів замовника, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи (далі перевізник), що здійснює безпосередньо перевезення вантажів по території України, а також країн ближнього і далекого зарубіжжя.

При організації міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, сторони керуються положеннями Конвенції "Про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах", Женева, 19 травня 1956 (далі - КДПВ) зі змінами, внесеними Протоколом від 05.07.1978, якщо яка-небудь з країн (місця навантаження вантажу або місця доставки вантажу відповідно до заявки) є учасницею Конвенції, митною Конвенцією "Про договір міжнародного перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП" (далі - Конвенція МДП"), іншими міжнародними Конвенціями, угодами і договорами, ратифікованими Україною. Статутом автомобільного транспорту України, чинним законодавством України, Загальними умовами транспортної експедиції АМЕУ (затверджені правлінням АМЕУ 25.06.98 погоджено з Київською торгово-промисловою палатою (№ 1703-10 від 09.10.98), цим договором та заявками, що визначають умови виконання кожного окремого перевезення (п. 1.2. договору).

Договір укладений сторонами у спрощений спосіб - шляхом обміну електронними листами.

Відповідно до п. 3.2. договору - замовник зобов`язаний надати перевізнику оригінал, факсимільну або електронну копію заявки, із зазначенням всієї необхідної інформації, в т.ч. додаткових вимог не передбачених іншими нормами.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 29.11.2018 сторонами погоджена (підписана) Заявка № 39/11, за маршрутом: м. Саламанка (Іспанія) - м. Харків. На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ст. 4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна CMR №181203-1.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як вказує позивач, що послуга перевезення, за обумовленим в Заявці маршрутом, була виконана належним чином, без зауважень та застережень зі сторони вантажоодержувача та замовника перевезення. Однак відповідач, не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті наданих послуг, чим порушив умови договору та Заявки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір є договором перевезення.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажів.

Частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним у позивача та надані останнім послуги, вони мають бути оплачені у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати наданих згідно Договору послуг, у зв`язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що виконавець взятих на себе зобов`язань за Договором не виконав, вартість наданих послуг не сплатив у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка складає 189 834, 00 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати в розмірі 1 898, 34 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов`язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із доводів позивача, документи, що є підставою для здійснення оплати, 12.12.2018 за домовленістю були направлені на ім`я директора ТОВ "Комінвестбуд" Пирожанського О.А. за експрес-накладною № 59000386173398 поштовим перевізником ТОВ "Нова Пошта". Враховуючи те, що документи направлялися без опису вкладення, їх перелік був відображений в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

З даними сервісу відстеження ТОВ "Нова Пошта", що обліковується в мережі Інтернет, вказані документи були вручені одержувачу 17.12.2018 у відділенні № 242 у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару у строк, визначений умовами Договору, позивачем нараховано до стягнення:

- інфляційні втрати в розмірі 1 898, 34 грн за січень 2019 - з місяця наступного за місяцем формування суми остаточної заборгованості.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок стягуваних сум було проведено позивачем вірно.

Таким чином, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвестбуд" підлягають інфляційні нарахування у розмірі 1 898, 34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи вказане вище, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Різановича Олександра Степановича підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійно правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи:

- копію договору про правничу допомогу від 22.02.2019, відповідно до п. 2.1. встановлено, що за здійснення дій, які визначені у п. 1.1. договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 12 000, 00 грн;

- копію ордеру Серії ТР № 058656;

- копію квитанції до прибуткового касового ордера № 01-03 від 01.03.2019 на суму 12 000,00 грн;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2019 на загальну суму 12 000, 00 грн.

Оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про належне обґрунтування ФОП Різанович О.С. понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 119, 129, 232, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Різановича Олександра Степановича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвестбуд" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, кв. 172; код ЄДРПОУ 39642012) на користь Фізичної особи-підприємця Різановича Олександра Степановича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) суму основного боргу в розмірі 189 834, 00 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 898, 34 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.05. 2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко