Рішення

від 14.05.2019 по справі 910/2917/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2019Справа № 910/2917/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-

дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рапід-Техно

про стягнення 37.694,34 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

07.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву до Товариства з обмеженою відповідальністю Рапід-Техно про стягнення 37.694,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень № 2017/16с від 07.07.2017, позивачем за актом приймання-передачі № 1 від 24.07.2017 передано відповідачу об`єкт оренди, а саме кімнату № 305 загальною площею 50,0 кв. м та частину коридору площею 5,0 кв. м. 31.07.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди та відповідно до акту приймання-передачі № 3 від 01.09.2017 відповідачу передано у користування кімнату № 308 загальною площею 68,5 кв. м та частину коридору площею 6,85 кв. м. Умовами договору встановлено, що розмір орендної плати за один календарний місяць становить 140,00 грн за 1 кв. м та передбачено, що витрати на електричну енергію до орендної плати не входять та відшкодовуються відповідачем виходячи з фактичних витрат, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. Відповідачем повернуто орендовану кімнату № 305, загальною площею 50,0 кв. м позивачу, що підтверджується актом № 2 від 31.08.2017. У зв`язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання за договором оренди, у останнього виникла заборгованість у розмірі 30.928,48 грн. 15.06.2018 позивачем було вручено відповідачу претензію № 01-705 про сплату заборгованості. Враховуючи те, що відповідачем заборгованість за договором оренди не сплачено, позивач звернувся до суду з позовною вимогою стягнути з відповідача 37.694,34 грн, з яких 25.855,01 грн боргу по орендній платі, 5.073,47 грн боргу по комунальним платежам, 4.635,49 грн пені, 1.611,85 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 518,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 відкрито провадження у справі № 910/2917/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.03.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049652392 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4, літ. Б, офіс 16, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.03.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 14.03.2019 (номер відправлення 0103049652392) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 19.04.2019 з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 14.03.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2017 між Публічним акціонерним товариством Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рапід-Техно (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2017/16с (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), далі - об`єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 15/17.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов`язку орендаря внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі та комунальним платежам, у зв`язку з чим позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.1 договору об`єктом оренди відповідно до даного договору є нежитлові приміщення, а саме кімната № 305 загальною площею 50 кв. м. та частина коридору площею 5 кв. м, що розташовані на 3-му поверсі інженерно-лабораторного корпусу (інвентарний номер 3213) орендодавця за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 15/17.

Загальна площа об`єкта оренди складає 55 кв. м (п. 2.2 договору).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 3.1.1 договору орендодавець зобов`язаний протягом 20 (двадцяти) днів з дати підписання даного договору передати об`єкт оренди на підставі акту приймання-передачі на умова, викладених у розділі 6 даного договору.

Відповідно до п. 6.4 договору об`єкт оренди вважається переданим в оренду згідно дати акта приймання-передачі (протягом 20 (двадцяти) днів з моменту підписання договору).

Згідно акту приймання-передачі нежитлових приміщень № 1 від 24.07.2017 позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт оренди - нежитлові приміщення, а саме кімнату № 305 загальною площею 50 кв. м та частину коридору площею 5 кв. м, що розташовані на 3-му поверсі інженерно-лабораторного корпусу (інвентарний номер 3213) за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 15/17.

31.08.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 2.1 договору та визначено, що об`єктом оренди є нежитлове приміщення, а саме кімнату № 308 загальною площею 68,5 кв. м та частина коридору площею 6,85 кв. м, що розташовані на 3-му поверсі інженерно-лабораторного корпусу (інвентарний номер 3213) за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 15/17.

Відповідно до п. 7.9 договору об`єкт вважається повернутим з моменту підписання акта передачі-приймання.

Згідно акту приймання-передачі нежитлових приміщень № 2 від 31.08.2017 відповідач передав, а позивач прийняв об`єкт оренди - нежитлові приміщення, а саме кімнату № 305 загальною площею 50 кв. м та частину коридору площею 5 кв. м, що розташовані на 3-му поверсі інженерно-лабораторного корпусу (інвентарний номер 3213) за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 15/17.

01.09.2017 сторонами складено акт приймання-передачі нежитлових приміщень № 3, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, а саме кімнату № 308 загальною площею 68,5 кв. м та частина коридору площею 6,85 кв. м, що розташовані на 3-му поверсі інженерно-лабораторного корпусу (інвентарний номер 3213) за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 15/17.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п. 4.1 договору орендар з а користування об`єктом оренди вносить орендну плату.

Розмір орендної плати за 1 (один) календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 (один) квадратний метр загальної площі об`єкта оренди 140,00 грн з ПДВ.

Розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного договору згідно з індексом інфляції за даним Держкомстату України (якщо це затверджено Кабміном України).

Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата щомісяця вноситься орендарем у термін до п`ятого числа кожного поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата вноситься відповідно до рахунків, що виставляються орендодавцем. Одержувати рахунок в орендодавця є обов`язком орендаря. Не своєчасне отримання орендарем рахунку у орендодавця не звільняє його від зобов`язання своєчасно сплатити орендну плату орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендній платі та інших платежах і оформляти відповідні акти звірки.

Згідно з п. 4.6 договору не входить до складу орендної плати та відшкодовуються орендарем окремо витрати на електричну енергію.

Вказані витрати щомісяця відшкодовуються орендарем виходячи з фактичних витрат, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання орендарем рахунку від орендодавця.

У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкту оренди за актом приймання-передачі включно (п. 4.10 договору).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3.2.2 договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату на рахунок орендодавця своєчасно, у повному обсязі і відповідно до умов договору.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного внесення платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 25.855,01 грн та заборгованість за комунальними платежами в розмірі 5.073,47 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 25.855,01 грн боргу по орендній платі, 5.073,47 грн боргу з комунальних платежів підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату платежів за договором не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 12.1.4 договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов`язань, зазначених у п. 4.2 та/або п. 4.6 договору, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо сплати платежів.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої становить 4.635,49 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 4.635,49 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1.611,85 грн інфляційних втрат та 518,52 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1.611,85 грн інфляційних втрат та 518,52 грн - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рапід-Техно (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4, літ. Б, код ЄДРПОУ 39762952) на користь Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 01422826) 25.855 (двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 01 коп. боргу по орендній платі, 5.073 (п`ять тисяч сімдесят три) грн 47 коп. боргу з комунальних платежів, 4.635 (чотири тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 49 коп. пені, 1.611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн 85 коп. інфляційних втрат, 518 (п`ятсот вісімнадцять) грн 52 коп. - 3% річних, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова