Рішення

від 20.05.2019 по справі 910/3163/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2019Справа № 910/3163/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група

до Товариства з обмеженою відповідальністю Білайн

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 4 460,88 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Білайн про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 4 460,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №25-5002-16-00009 від 01.11.2016, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3163/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

11.05.2019 представником позивача подано клопотання про заміну неналежного відповідача.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Водночас, ч. 2 ст. 252 ГПК України унормовано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При цьому, ч. 3 ст. 252 ГПК України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відтак, у разі якщо у спрощеному провадженні судове засідання не проводиться, заміна неналежного відповідача можлива лише протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ч. 3 ст. 48 ГПК України унормовано, що після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Водночас, позивачем не наведено будь-яких обґрунтувань щодо порушення строків для подання означеного клопотання.

Відтак, оскільки позивачем подано клопотання про заміну неналежного відповідача поза межами означеного строку, така заява залишається судом без розгляду.

13.05.2019 представником третьої особи подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.03.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою судова повістка .

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залучених до матеріалів справи листів, у яких відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що дані листи суду було повернуто поштою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалою суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.03.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група (далі - страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Еко (страхувальник), укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 25-5002-16-00009, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля Daewoo Lanos , державний номерний знак НОМЕР_1 .

11.10.2017 о 12 год. 20 хв., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав на перехрестя проспекту Маяковського і проспекту Ватутіна на забороняючий рух, червоний сигнал світлофора та скоїв зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04.12.2017 у справі №754/13685/17 встановлено порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з рахунком № КУЗ1700826/0695 від 23.11.2017 виставленим станцією технічного обслуговування ТОВ Дункан Моторс , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 339,99 грн.

Позивач з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту, склав страховий акт № ДККА-58823 від 18.01.2018, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 15 703,99 грн.

На підставі складеного страхового акту ДККА-58823 від 18.01.2018 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група , виконуючи свої зобов`язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 15 703,99 грн. на рахунок СТО ТОВ Дункан Моторс згідно платіжного доручення № 1211 від 19.01.2018 на суму 15 073,99 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mercedes-Benz Sprinter , державний номерний знак НОМЕР_4 , на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа Гарант (далі - третя особа), згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9825960.

Позивач, виплативши страхувальнику за договором майнового страхування, звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа Гарант з Заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № 29281 від 13.04.2018 на суму 15 703,99 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа Гарант у відповідь на вказану вимогу надало Відповідь у якій зазначило, що враховуючи положення ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів , п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні, складає 61,5%, в зв`язку з чим, матеріальний збиток завданий власникові автомобіля марки Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні та франишизи, передбаченої полісом, складає 10 733 грн. та перерахував означену суму позивачу згідно платіжного доручення №ID-110394 від 25.09.2014 на суму 10 733,11 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування , відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.

З урахуванням наведеного, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором майнового страхування, отримало від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter , д.н.з. НОМЕР_4 , яким спричинено ДТП, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Дана позиція закріплена також в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", у відповідності до якого відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином, частина 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"),

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/2589/17 та від 27.04.2018 у справі № 910/9029/17 та в постановах Вищого господарського суду України від 04.04.2017 у справі № 904/8646/16 та від 16.02.2016 у справі № 910/13767/15

Разом з тим, як вбачається з наявної матеріалів справи Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3017285406276537, власником автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_2 зазначено ТОВ Билайн .

Згідно з наявним в матеріалах справи полісом АІ/9825960, страхувальником транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_4 є ТОВ Авантаж 7 (ідентифікаційний код: 33831847).

В свою чергу, до суду позивач звернувся з позовом до ТОВ Білайн (ідентифікаційний код: 32210956).

При цьому, як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у означеному реєстрі також значиться юридична особа ТОВ Билайн з ідентифікаційним кодом: 31243577.

Однак, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_4 станом на дату ДТП належав ТОВ Білайн (ідентифікаційний код 32210956), а ОСОБА_1 є відповідним працівником даної юридичної особи та завдав шкоду під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 20.05.2019.

Суддя О.А. Грєхова