Рішення

від 14.05.2019 по справі 922/1071/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1071/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне транспортне підприємство "Райдо", м. Харків до Приватного підприємства "Кабельенергомонтаж", м. Харків про стягнення коштів 57 000,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне транспортне підприємство "Райдо" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Кабельенергомонтаж" про стягнення суми коштів в розмірі 57 000,00 грн. та сплаченого за подання позовної заяви до суду судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду №12/3010-01 від 30.10.2012, оскільки після перерахування позивачем попередньої оплати у розмірі 57 000,00 грн. на рахунок відповідача, останнім підрядні роботи так і не були виконані, сплачені кошти позивачу не повернуті.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1071/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 14.05.2019 о 10:50 год.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 14.05.2019, керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

Сторони у призначене судове засідання не з`явились, будь-яких документів або заяв по суті спору до матеріалів справи станом на 14.05.2019 не надали.

При цьому, суд зазначає, що сторони були належним чином повідомлені про призначене судове засідання. В матеріалах справи містяться докази вручення позивачу ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 42), проте позивач не скористався своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні.

Щодо нез`явлення відповідача у судове засідання суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.04.2019 направлялась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві: 61166, м. Харків, вул. Шатилівська АДРЕСА_1 , яка співпадає з адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.04.2019 була повернута до суду з відміткою пошти за відсутністю адресата.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30 жовтня 2012 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду № 12/3010-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався виконати роботи по проектуванню, узгодженню проектної документації та монтажу зовнішнього енергопостачання нежитлового приміщення із здачею електрообладнання до експлуатації та укладення договору з АК Харківобленерго на постачання електроенергії за адресою: м. Харків, вул. Халтуріна, 46, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити якісно виконану роботу за Договором в обсягах та в строки, передбачені Договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що відповідач гарантує якісно виконати роботи в повному обсязі в строк 160 робочих днів.

Вартість робіт за Договором відповідно до п. 1.2 складає 83 871,49 грн.

Відповідно до пункту 4.3 Договору замовник здійснює передплату у розмірі 70% від загальної вартості за Договором.

На виконання пункту 4.3 Договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача 30.10.2012 була перерахована передоплата в сумі 57 000,00 грн., що підтверджується випискою за рахунками ПАТ ВТБ Банк від 30.10.2012 та податковою накладною № 9 від 30.10.2012, копії яких надано до матеріалів справи (а.с. 15, 16).

Пунктом 8.1 Договору встановлений строк його дії з моменту підписання до 31.12.2012.

02.07.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою продовжено строк його дії до 31.12.2014 і збільшено вартість робіт за Договором - 103 016,90 грн., остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 46 016,90 грн. замовник здійснює на протязі 120 банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт за Договором (а. с. 14).

Як стверджує позивач, відповідач до теперішнього часу до виконання своїх зобов`язань за договором не приступив.

24.10.2018 позивачем на адресу відповідача був надісланий акт звіряння взаєморозрахунків із зазначенням боргу на користь замовника в сумі передплати за договором (а.с.17), який отримано підрядником 30.10.2018, проте до теперішнього часу акт не підписано відповідачем.

26.12.2018 позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 228 про відмову ТОВ НТТП Райдо від прийняття зобов`язань за договором у зв`язку з тим, що ПП Кабельенергомонтаж не приступило до їх виконання, а позивач втратив до виконання зобов`язання інтерес (а.с. 19). У зазначеному листі позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів в сумі 57 000,00 грн. шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок позивача. Відповіді на лист відповідач не надав.

23.01.2019 позивачем на адресу відповідача направлено лист №4/01/2019 з повторним повідомленням про відмову позивача від прийняття зобов`язань за Договором (а.с. 21,22). У зазначеному листі позивач вказував про припинення дії Договору, відмову від прийняття зобов`язання, до якого втрачений інтерес та вимогу про повернення отриманих як передоплату коштів. Зазначений лист отримано відповідачем 25.01.2019, проте відповіді не надано, кошти на розрахунковий рахунок позивача не перераховані.

В зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою повернути суму передоплати за договором в сумі 57 000,00 грн., оскільки підстава, на якій грошові кошти зберігаються у відповідача 25.01.2019 відпала.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, і в силу ст.174 ГК України, ст.11 ЦК України є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених ним.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору не є терміном дії зобов`язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України та ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Відповідно до ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За приписами ч. 2 ст. 220 ГК України, ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Матеріалами справи доведено, що позивачем неодноразово були направлені листи з відмовою позивача від прийняття зобов`язань за Договором, у зв`язку з тим, що відповідач не приступив до їх виконання, а позивач втратив до виконання зобов`язання інтерес з вимогою про повернення сплачених коштів в сумі 57 000,00 грн. шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок позивача. Проте, відповідач зазначені кошти не повернув.

Отже, позивач відмовився від прийняття простроченого виконання шляхом направлення повідомлення відповідачу, що свідчить про припинення зобов`язання відповідача перед позивачем, а також про те, що підстава, на якій спірні грошові кошти були отримані відповідачем, - відпала внаслідок припинення зобов`язання.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку доказів перерахування позивачу грошових коштів в розмірі 57 000,00 грн. та виконання умов договору не надав, суд дійшов висновку, що норми ст. 1212 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на спірні правовідносини, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача про повернення грошових коштів у розмірі 57 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги у даній справ задоволено у повному обсязі, тому судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі статей 11, 205, 509, 525, 526, 598, 599, 612, 627, 628, 629, 631, 638, 639, 849, 901, 1212 Цивільного кодексу України, статтями 174, 180, 181,193, 202, 220 Господарського кодексу України та керуючись статтями 13, 73-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Кабельенергомонтаж (61166, м. Харків, вул. Шатилівська, 8-А кв. 1, код ЄДРПОУ 35030882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічне транспортне підприємство Райдо (61038, м. Харків, вул. Халтуріна, 46, код ЄДРПОУ 33204498) суму коштів в розмірі 57000 грн. 00 коп., 1 921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "20" травня 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне