Рішення

від 20.05.2019 по справі 923/244/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 року Справа № 923/244/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації , місцезнаходження: 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 14072049

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-сервісний центр Енергія-Плюс , місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Петренко, 18, ідентифікаційний код юридичної особи: 33287972

про стягнення 81380,48 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін

01.04.2019 Державне підприємство Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації (далі - позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-сервісний центр енергія-плюс (далі-відповідач) заборгованість за договорами оренди № 2985-Н та № 2986-Н від 26.10.2006, договором № 17 про відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендареві.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 759, 762, 796 ЦК України, ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті орендних платежів та відшкодуванню витрат, пов`язаних з утриманням орендованих приміщень за період з жовтня 2010 по вересень 2013 року, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у вищевказаній сумі.

Справу, згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019, розподілено судді Остапенко Т.А.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 04.04.2019. Розгляд справи, відповідно до ст. ст. 12, 247 ГПК України, постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін.

У цій же ухвалі позивачу запропоновано надати балансову довідку щодо перебування об`єктів оренди за договорами оренди № 2985-Н від № 2986-Н від 26.10.2006 на балансі Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації .

На виконання ухвали суду від 04.04.2019, позивачем, із доказами надіслання відповідачу, надано довідку № 54/02 від 25.04.2019 про перебування лабораторного корпусу А-2 та лабораторного корпусу В-1 , що розташовані за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6 на балансі Державного підприємства Харківського науково-дослідного інституту комплексної автоматизації (вх. 3919/19 від 02.05.2019).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана позивачем - 11.04.2019.

Ухвала про відкриття провадження, що надсилалася на адресу відповідача повернулася до суду без вручення, із відміткою на конверті від 18.04.2019 про відсутність адресата за вказаною на конверті адресою. Втім, адреса за якою надсилалася ухвала суду про відкриття провадження у справі відповідає місцезнаходженню відповідача, згідно з відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань.

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Днем вручення судового рішення, згідно п.п. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Херсонської області.

02.05.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, підстав для задоволення якого суд не вбачає з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз положень ст. ст. 247, 252 ГПК України, дає підстави дійти висновку, що однією з умов, яка є підставою для розгляду справи спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, є характер спірних правовідносин та предмет доказування, які виключають можливість встановлення обставин справи на підставі доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, та вимагає заслуховування усних пояснень учасників справи.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 81380,48 грн., що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, кількість та обсяг доказів у справі, характер спірних правовідносин, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного з`ясування та встановлення обставин у справі.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України позивачем клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін подається разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Втім, при подачі позову таке клопотання позивачем не заявлялося, а відповідачем відзив на позовну заяву, протягом встановленого судом строку не подавався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, справу відповідно до ч. 2 ст. 178, ч.ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України, розглянуто без повідомлення сторін за наявними в ній доказами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято та підписано без його проголошення 20 травня 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

в с т а н о в и в:

26.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-сервісний центр Енергія-плюс (орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 2985-Н (далі - Договір-1) та Договір оренди № 2986-Н (далі - Договір-2) (а.с. 10-15, 31-36).

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (к. № 1,2,3,5,6,9,10,І) на другому поверсі двоповерхової будівлі лабораторного корпусу Літ А-2 , загальною площею 34,3 кв.м, за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6, що знаходиться на балансі Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації , з метою розміщення офісного приміщення підприємства (балансоутримувач, позивач).

За змістом п. 1.1. Договору-2 сторонами узгоджено передачу орендодавцем у строкове платне користування орендарю окремого індивідуально визначеного майна - нежитлових приміщень ( ? к. № 1, ? к. № 2, к. № 4, ? к. № 5а, к. № 6, АДРЕСА_1 . № 7) на першому поверсі одноповерхової будівлі лабораторного корпусу літ В-1 , загальною площею 67,3 кв.м., за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6, що знаходиться на балансі Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації .

Факт перебування об`єктів оренди за Договором-1, Договором-2 підтверджується балансовою довідкою № 54/02 від 25.04.2019 (а.с. 148).

У розділі 3 Договору-1, Договору-2 сторони визначили порядок розрахунків, пов`язаних із орендою приміщень.

Так, згідно з п. 3.1. Договору-1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції - вересень 2006 - 702,32 грн. (100 % вартості орендної плати).

Орендна плата за Договором-2 за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції - вересень 2006 склала 1527,16 грн. (100 % вартості орендної плати) (п. 3.1. Договору-2).

У п. 3.3. Договору-1, Договору-2 сторонами узгоджено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70 %;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30 %. Згідно з Додатком 2 до Договору-1 (а.с. 17) 30 % - 210,70 грн. Відповідно до Додатку 2 до Договору-2 (а.с.38) 30% - 458,15 грн.

Факт передачі об`єктів оренди у користування відповідачу підтверджується актами приймання-передачі орендованого майна від 26.10.2006 (а.с. 16, 37).

Обидва договори укладено строком на 11 місяців, до 25.09.2007 (п. 10.1 Договору-1, Договору-2).

Строк дії Договору-1, на підставі Додаткової угоди № 3 від 19.09.2007 продовжено по 24.09.2009 (а.с. 23); Додаткової угоди № 4 від 09.09.2008 - до 23.08.2010 (а.с.24); Додаткової угоди № 5 від 18.10.2010 - до 22.07.2011 (а.с. 25); Додаткової угоди № 6 від 06.12.2011 - до 21.06.2012 (а.с. 27).

У Додатковій угоді № 1 від 08.06.2007 до Договору-1 (а.с. 19) сторони внесли зміни у п. 3.1. щодо розміру орендної плати, яка склала за базовий місяць - 1110,09 грн. (30 % - 333,03 грн., згідно з Додатком № 2 до Договору-1 (а.с. 20)).

Додатковою угодою № 2 від 27.11.2007 (а.с. 21) сторони узгодили новий розмір орендної плати, що склала 803,82 грн. (30 % - 241,15 грн., згідно з Додатком № 2 до Договору-1 (а.с. 22)).

Додатковою угодою № 7 від 26.12.2011 (а.с. 29) сторонами внесені зміни до п. 1.1. Договору-1 в частині предмета договору та зазначено, що за Договором-1 передано нежитлові приміщення - к №№ 2,3 та частина приміщень спільного використання №№ 1,5,6,9,10,І) та до п. 3.1. щодо розміру орендної плати, яка склала за базовий місяць - 1141,63 грн. (30 % - 342,49 грн., згідно з Додатком № 2 до Договору-1 (а.с. 30)).

Строк дії Договору-2, на підставі Додаткової угоди № 3 від 19.09.2007 продовжено по 24.09.2009 (а.с. 44); Додаткової угоди № 4 від 09.09.2008 - до 23.08.2010 (а.с.45); Додаткової угоди № 5 від 18.10.2010 - до 22.07.2011 (а.с. 46); Додаткової угоди № 6 від 06.12.2011 - до 21.06.2012 (а.с. 48).

У Додатковій угоді № 1 від 08.06.2007 до Договору-2 (а.с. 39-40) сторони внесли зміни у п. 3.1. щодо розміру орендної плати, яка склала за базовий місяць - 2413,84 грн. (30 % - 724,15 грн., згідно з Додатком № 2 до Договору-2 (а.с. 41)).

Додатковою угодою № 2 від 27.11.2007 (а.с. 42) сторони узгодили новий розмір орендної плати, що склала 1747,87 грн. (30 % - 524,36 грн., згідно з Додатком № 2 до Договору-2 (а.с. 43)).

Згідно зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 7 від 26.12.2011, до п. 3.1. Договору-2, розмір орендної плати з 22.07.2011 склав 2434,60 грн. (30 % - 730,38 грн., згідно з Додатком № 2 до Договору-2 (а.с. 51)).

Наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області № 441 від 25.02.2014 (а.с. 52) вказано про припинення строку дії Договору-2 з 31.10.2013 (а.с. 52).

Об`єкт оренди Договору-1 повернуто з оренди 21.06.2012 на підставі акту приймання-передачі орендованого майна (а.с. 53).

У п. 5.8 Договору-1, -2 сторони визначили обов`язок орендаря у 2-місячний термін з дати підписання Договорів оренди укласти з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, договір на компенсацію плати податку на землю та договори з відповідними комунальними службами та з балансоутримувачем на їх послуги.

На виконання п. 5.8., 26.10.2006 між Державним підприємством Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації та Товариством з обмеженою відповідальністю НСЦ Енергія-плюс укладено договір № 17 про відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендареві (а.с. 55-56) (далі- Договір-3).

Відповідно до п. 2.1 Договору-3 балансоутримувач зобов`язався забезпечувати обслуговування та утримання будівлі, а користувач відшкодовувати понесені, у зв`язку із цим витрати балансоутримувача в розмірах і порядку обумовлених у даному Договорі.

Згідно п. п. 5.1, 5.2. Договору-3 відшкодування витрат на утримання та обслуговування будівлі здійснюється користувачем протягом 10 календарних днів після виставлення балансоутримувачем спеціального рахунку. Відшкодування витрат на утримання та обслуговування будівлі здійснюється користувачем, шляхом перерахування грошових коштів на банківські розрахункові рахунки балансоутримувача або третіх осіб відповідно до реквізитів, наданих балансоутримувачем.

Договір-3 укладено до 26.09.2007, але не довше строку дії договору оренди будівлі.

Строк дії Договору-3, на підставі Додаткової угоди № 1 від 18.12.2007 продовжено по 24.09.2009 (а.с. 57); Додаткової угоди № 2 від 09.09.2009 - по 23.08.2010 (а.с. 58); Додаткової угоди № 3 від 18.10.2010 - по 22.07.2011 (а.с. 59).

На виконання умов Договору 1, -2, - 3, протягом жовтня 2010- вересня 2013 складено акти здачі-прийняття робіт та виставлено відповідні рахунки для оплати (а.с. 61-134). До серпня 2012 року акти без жодних зауважень підписувалися відповідачем. З серпня 2012 року, відмовлявся від підписання актів здачі-прийняття робіт за Договором-1, -2, -3, про що містяться відмітки на відповідних актах.

Відповідач, зобов`язання за Договорами-1, -2, -3, належним чином не виконував, орендні платежі та платежі, пов`язані із користуванням об`єктами оренди вносив лише частково, що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 135-138). У зв`язку із цим, у нього наявна заборгованість у сумі 81380,48 грн., яка пред`явлена позивачем до стягнення.

Надаючи правову кваліфікацію наведеним обставинами, суд виходить із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю природою, Договір-1 та Договір-2 є договорами оренди державного майна, які підпадають під правове регулювання глави 58 ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 5 Глави 30 ГК України, Законом України Про оренду державного та комунального майна . Договір-3 - договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 286 ГК України, ст. ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом положень статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивач зобов`язання за укладеними із відповідачем Договором-1, Договором-2, Договором-3 виконав. Натомість, відповідач взяті на себе за зобов`язання за договорами належним чином не виконав та за користування орендованим майном у повному обсязі не розрахувався, фактичні витрати, пов`язані із утриманням орендованого приміщення у повному обсязі також не сплатив. Доказів на спростування фактів укладення договорів, користування приміщеннями, наявності боргу у заявленій позивачем сумі відповідач не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості договорами оренди № 2985-Н та № 2986-Н від 26.10.2006, договором № 17 про відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендареві у розмірі 81380,48 грн. є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-сервісний центр Енергія-Плюс (місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Петренко, 18, ідентифікаційний код юридичної особи: 33287972) на користь Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 14072049) заборгованість у розмірі 81380,48 грн. , а також судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне судове рішення складено та підписано 20.05.2019 року

Суддя Т.А. Остапенко