Рішення

від 08.05.2019 по справі 924/222/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2019 р. Справа № 924/222/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ

до фізичної особи-підприємця Одінцова Максима Валерійовича м. Хмельницький

про розірвання договору №Д 15688 від 26 вересня 2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ та фізичною особою-підприємцем Одінцовим Максимом Валерійовичем м. Хмельницький

про стягнення 14799,35 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сорокопуд А.О. - адвокат

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 08.05.2019р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ звернулося з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Одінцова Максима Валерійовича м. Хмельницький про розірвання договору №Д 15688 від 26 вересня 2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ та фізичною особою-підприємцем Одінцовим Максимом Валерійовичем м. Хмельницький та про стягнення 14799,35 грн., з яких 9250,00 грн. основного боргу згідно договору про розробку сайту №Д15688 від 26.09.2017р., 3908,85 коп. пені, 352,00 грн. 3% річних, 1288,50 грн. індексу інфляції відповідно до ст. 625 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судові засідання 15.04.2019р., 24.04.2019р. та 08.05.2019р. не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Статтею 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне:

22.09.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Одінцовим Максимом Валерійовичем м. Хмельницький (Виконавець) укладено договір №Д15688.

Згідно п. 2.1 договору, Виконавець бере на себе зобов`язання розробити сайт згідно вимогам технічного завдання Замовника.

Відповідно до п. 2.2 договору, замовник бере на себе зобов`язаний сплатити послуги з розробки сайту.

Згідно п. 5.1 договору, замовник бере на себе зобов`язання зробити передоплату у розмірі п`ятдесяти відсотків (50%) грн.. за даним договором на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п.5.2 договору, вартість робіт (відповідає 100%) згідно з даним договором складає 18500,00 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) без ПДВ, та складається з двох частин: „Передоплата" в розмірі 50% (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень) за розробку сайту; „Післяплата" в розмірі 50% (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень). „Післяплата" виплачується в тому випадку, якщо всі вимоги вказані в даному договорі та Технічному завданні виконанні в повному обсязі на 100%. Можливі додаткові премії та компенсації виконавцю, які перевищують бюджет цього договору, при погодженні сторін. В цьому випадку складається додаткова письмова угода, щодо виплати додаткової премії Виконавцю.

Пунктом 5.3. даного договору передбачено, що якщо Виконавець не виконав роботу в строк до 20.10.2017р. „Післяплата" не виплачується.

Відповідно до п. 5.4 договору, Виконавець зобов`язується не менше ніж один раз на три дні сповіщати Замовника про хід робіт, обговорювати виконанні та планові до виконання роботи у найближчі дні, вносити правки та пропозиції Замовника. У випадку, якщо Виконавець не виходить на зв`язок або не надає достовірну інформацію про хід робіт впродовж п`яти діб, Замовник має право розірвати цей договір та вимагати повернення грошей за цим договором, отриманих Виконавцем від замовника, у повному обсязі.

Згідно п. 7.1.1 договору, Виконавець зобов`язаний своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 7.2.1 договору, Замовник зобов`язаний оплачувати послуги на умовах та в порядку зазначеному в Договорі.

Згідно п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і визнається чинним до моменту закінчення виконання сторонами зобов`язань за даним договором.

Відповідно до р. 11 даного договору, дія договору, може бути достроково припинена в наступних випадках: за взаємною згодою сторін, про що складається додаткова угода до даного договору; у разі систематичного 2 (два) і більше разів невиконання однією зі сторін своїх зобов`язань за договором, що не пов`язані з форс мажорними обставинами; на вимогу Замовника на підставі порушення Договору Виконавцем з поверненням коштів Замовнику. В інших випадках, передбачених законодавством України або даним договором.

Між сторонами укладено додаток №1 до договору №Д15688 від 22.09.2017р. „Про роботу сайту".

До договору про розробку сайту №Д15688 від 26.09.2017р. з додатком №1 до даного договору додано результат перевірки накладання електронного цифрового підпису на сайті АЦСК https://acsk.privatbank.ua.

Договір про розробку сайту №Д15688 від 26.09.2017р. та додаток №1 до даного договору є електронним документом.

Вищезазначені документи підписані з використання цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ „Приватбанк" (свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії А 45, атестат відповідності, виданий Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України від 28.02.2014 року №9885, експертний висновок від 15.08.2014р.) у порядку, передбачену Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Наголошує на тому, що відповідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Згідно ст. 7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами. у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Позивач вчасно та у повному обсязі виконав умови договору, перерахувавши на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 9250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №331 від 26.09.2017р. та випискою з банку від 26.09.2017р.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, а саме не розробив сайт згідно вимог технічного завдання Замовника та не повернув сплачені кошти в сумі 9250,00 грн.

Позивач 21.12.2017р. на адресу відповідача надіслав вимогу №2131 про необхідність повернути грошові кошти в сумі 9250,00 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Крім того, 15.10.2018р. позивач на адресу відповідача надіслав лист - вимогу №2817 про необхідність повернути грошові кошти в сумі 9250,00 грн. та 2941,75 грн. пені, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору №Д 15688 від 26 вересня 2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ та фізичною особою-підприємцем Одінцовим Максимом Валерійовичем м. Хмельницький та про стягнення 14799,35 грн., з яких 9250,00 грн. основного боргу згідно договору про розробку сайту №Д15688 від 26.09.2017р., 3908,85 коп. пені, 352,00 грн. 3% річних, 1288,50 грн. індексу інфляції відповідно до ст. 625 ГПК України.

Дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності судом враховується наступне .

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 26 вересня 2017 року укладено договір №Д15688 про розробку сайту, за умовами яких відповідач взяв на себе зобов`язання розробити сайт згідно вимогам технічного завдання Замовника.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з виконання робіт за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на обов`язок відповідача повернути сплачений позивачем передоплати в розмірі 9250,00 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п. 5.1 Договору, позивачем було сплачено відповідачу попередню оплату у розмірі 50 % вартості робіт на загальну суму 9250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №331 від 26.09.2017р. та випискою з банку від 26.09.2017р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою №2131 від 21.12.2017р., в якому просив у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, повернути грошові кошти у розмірі 9250,00 грн. в повному обсязі впродовж трьох діб з дати отримання листа.

15.10.2018р. позивач звернувся до відповідача з листом №2817, яким повторно вимагав зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, повернути грошові кошти у розмірі 9250,00 грн. та пеню в розмірі 2941,75 грн. до 19.10.2018р., а у випадку не повернення останній звернеться до правоохоронних органів.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт за Договором станом на момент звернення позивачем до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, замовник відмовився від Договору та вимагав повернути йому суму передоплати у розмірі 9250,00 грн.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням того, що судом встановлений факт ненеалежного виконання робіт за Договором, суд приходить до висновку про те, що ФОП Одінцов М.В. зобов`язаний повернути ТОВ „ІНТЕЛЛІ" отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 9250,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Посилений сертифікат відкритого ключа (далі - посилений сертифікат ключа) - сертифікат ключа, який відповідає вимогам цього Закону, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом. Підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа.

До матеріалів справи позивачем надано копію договору від 22.09.2017р. № Д15688 як доказ того, що договір про розробку сайту дійсно був підписаний (скріплений печатками) обома контрагентами шляхом накладення електронних цифрових підписів з посиленим сертифікатом ключа, які прирівнюються до власноручних підписів з підстав, передбачених ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис". Крім того, ЕЦП має буквенно-цифровий вираз, який може бути відображений на документах, підписаних за допомогою ЕЦП для можливості ідентифікації підписувачів. Тому позивачем обставина укладення договору від 22.09.2017р. № Д15688 в судових засіданнях була підтверджена. Відтак, між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про розробку сайту №Д15688 від 22.09.2017р. з додатком №1, який є невід`ємною частиною цього договору, підписано сторонами з накладанням електронного цифрового підпису.

Також до договору про розробку сайту №Д15688 від 22.09.2017р. з додатком №1 додані результат перевірки накладання електронного цифрового підпису на сайті АЦСК https://acsk.privatbank.ua., на вищевказаних документах, підписаних з використанням електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа. Документи підписані з використання цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАГБАНК" (свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії А № 45, атестат відповідності, виданий Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України від 28.02.2014 року № 9885, експертним висновком від 15.08.2014 року) у порядку, передбачену Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати (авансу) у розмірі 9250,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції в сумі 1288,50 грн. та 3% річних в сумі 352,00 грн.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних та нарахувань індексу інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити.

Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 3908,85 грн. на підставі вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , судом зазначається.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною першою ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи, що сторонами не укладено договір та не передбачено застосування штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, а правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання слід вчиняти у письмовій формі, суд прийшов до висновку, що в частині стягнення 3908,85 грн. пені слід відмовити.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ „ІНТЕЛЛІ" є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в сумі 10890,50 грн., з яких 9250,00 грн. основного боргу, 1288,50 грн. втрат від інфляції, 352,00 грн. 3% річних.

Стосовно позовних вимог про розірвання договору №Д15688 від 26.09.2017р. про розробку сайту судом враховується таке.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вимогами ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Частинами 2-3 ст.849 ЦК України передбачено, що якщо: підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в ч. 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і визнається чинним до моменту закінчення виконання сторонами зобов`язань за даним договором.

Відповідно до р. 11 даного договору, дія договору, може бути достроково припинена в наступних випадках: за взаємною згодою сторін, про що складається додаткова угода до даного договору; у разі систематичного 2 (два) і більше разів невиконання однією зі сторін своїх зобов`язань за договором, що не пов`язані з форс мажорними обставинами; на вимогу Замовника на підставі порушення Договору Виконавцем з поверненням коштів Замовнику. В інших випадках, передбачених законодавством України або даним договором.

Вирішуючи спір у частині позовних вимог про розірвання договору №Д15688 від 26.09.17р. про розробку сайту в зв`язку з істотним порушенням умов договору судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 18.09.13 N 6-75цс13, згідно з якою у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Підлягає встановленню не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установленню чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №Д15688 від 26.09.17р., а також те, що допущені ФОР Одінцовим М.В . недоліки у роботі є істотними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору №Д15688 від 26.09.17р. про розробку сайту.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 5250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем було додано копію Договору від 28.01.2019р. № 28-01/19, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №12-02/19 від 12.02.2019р.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5250 грн. є співмірними, враховуючи обсяг наданих послуг та предмет позову, аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнути з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5250 грн.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ до фізичної особи-підприємця Одінцова Максима Валерійовича м. Хмельницький про розірвання договору №Д 15688 від 26 вересня 2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ та фізичною особою-підприємцем Одінцовим Максимом Валерійовичем м. Хмельницький про стягнення 14799,35 грн. задовольнити частково.

Розірвати договір №Д 15688 від 26 вересня 2017 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" м. Київ та фізичною особою-підприємцем Одінцовим Максимом Валерійовичем м. Хмельницький.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Одінцова Максима Валерійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЛІ" (03065, м. Київ, вул. Льва Толстого,63, офіс 19, код 37593697) - 9250,00 грн.(дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 352,00 грн. (триста п`чятдесят дві гривні 00 коп.) 3% річних, 1288,50 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 50 коп.) індексу інфляції, 3334,62 грн. (три тисячі триста тридцять чотири гривні 62 коп.) судового збору, 5250,00 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 коп.) витрат на професійно правничу допомогу адвоката.

В частині стягнення 3908,85 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.05.2019р.

Суддя С. В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03065, м. Київ, вул. Льва Толстого,63, офіс 19) (реком. з повід.)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1 )(реком. з повід.)