Рішення

від 20.05.2019 по справі 903/220/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2019 р. справа № 903/220/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: Попюк М.І. - представник, адвокат (довіреність від 15.05.2019р., посвідчення №21/1517 від 05.07.2018р.)

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль", м. Ужгород

до відповідача: Приватного підприємства "Лімекс Інвест", м. Луцьк

про стягнення 300 000,00 грн.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль" звернулось до господарського суду з позовом від 15.03.2019р. №11/19 про стягнення з Приватного підприємства "Лімекс Інвест" 300 000,00 грн. суми попередньої оплати, здійсненої позивачем на рахунок відповідача згідно платіжних доручень №376 від 01.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №378 від 04.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №380 від 05.09.2017р. на суму 100 000,00 грн.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 26.03.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено її розгляд в судовому засіданні на 24.04.2019р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 09.04.2019р. провадження у справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді Войціховського В.А.

Ухвалою суду від 11.04.2019р. (суддя Шум М.С.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль" від 05.04.2019р. №15/19 про відвід судді Войціховського В.А. у справі № 903/220/19 було відмовлено.

Ухвалою суду від 16.04.2019р. провадження у справі було поновлено, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 24.04.2019р., засвідчено на необхідності вчиненні сторонами дій, визначених резолютивною частиною ухвали Господарського суду Волинської області від 26.03.2019р.

Ухвалою суду від 24.04.2019р. було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 20.05.2019р., продовжено сторонам строк для подання додаткових документів, пояснень, заяв та клопотань до 13.05.2019р.

Присутній в судовому засіданні 20.05.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. При цьому представник позивача заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи копії вимоги ТОВ "Ужконтроль" від 14.02.2018р. про поставку дизельного палива та копії відзиву ПП "Лімекс Інвест" від 23.07.2018р. №719 по справі №903/473/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль", м. Ужгород до відповідача: Приватного підприємства "Лімекс Інвест", м. Луцьк третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Трейд", м. Боярка про стягнення 300 000,00 грн. в якому отримання грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн. ПП "Лімекс Інвест" не заперечується.

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки свого представника в судове засідання суду не повідомив.

Ухвала суду від 24.04.2019р. направлялась відповідачу за юридичною адресою Приватного підприємства "Лімекс Інвест": 43000, м. Луцьк, вул. Шопена, 22, офіс 183, рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення". Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП "Лімекс Інвест" з кодом ЄДРПОУ 33170459 зареєстроване в якості юридичної особи за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Шопена, 22, офіс 183, в стані припинення юридичної особи чи у процесі провадження у справі про банкрутство не перебуває

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду відповідачем та повернення її до суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При цьому судом враховано й ті обставини, що з метою належного, своєчасного повідомлення відповідача про розгляд Господарським судом Волинської області справи за участю ПП "Лімекс Інвест", в якості відповідача, останнє повідомлялось належним чином. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.03.2019р. та повторно направлена судом супровідним листом від 08.04.2019р. №903/220/19/1999/19 ухвала від 26.03.2019р. про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 09.04.2019р. про зупинення провадження у справі, ухвала суду від 11.04.2019р. про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль" про відвід судді Войціховського В.А. та ухвала суду від 16.04.2019р. про поновлення провадження у справі направлялись відповідачу за юридичною адресою Приватного підприємства "Лімекс Інвест": 43000, м. Луцьк, вул. Шопена, 22, офіс 183, рекомендованою кореспонденцією, однак були повернуті без вручення адресату з підстав: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2017 року Приватне підприємство "Лімекс Інвест" на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль" у формі XLS - файлу (пояснення ТОВ "Ужконтроль" від 11.04.2019р. №16/19, довідка ТОВ "Ужконтроль" №17/19 від 10.04.2019р. за підписом директора товариства Дребот І.І.) було здійснено відправлення рахунку №СФ-0000041 від 01.09.2017р. на оплату дизельного палива, яке за домовленістю сторін зобов`язувалось поставити ПП "Лімекс Інвест" товариству - позивачу.

В подальшому платіжними дорученнями №376 від 01.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №378 від 04.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №380 від 05.09.2017р. на суму 100 000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль", м.Ужгород на рахунок Приватного підприємства "Лімекс Інвест", м.Луцьк було перераховано грошові кошти в загальному розмірі 300 000,00 грн. із призначенням платежу: "Оплата згідно рахунку №СФ-0000041 від 01.09.2017р. в т.ч. ПДВ 20% 16666,67".

Окрім платіжних доручень №376 від 01.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №378 від 04.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №380 від 05.09.2017р. на суму 100 000,00 грн. перерахування банківською установою відповідачу коштів із призначенням платежу: "Оплата згідно рахунку №СФ-0000041 від 01.09.2017р. в т.ч. ПДВ 20% 16666,67" підтверджується банківською випискою обслуговуючої кредитної установи про рух коштів на особовому рахунку ТОВ "Ужконтроль" за період з 01.09.2017р. по 05.09.2017р.

Отримання грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн. ПП "Лімекс Інвест" не заперечується, та підтверджується наданим відзивом ПП "Лімекс Інвест" від 23.07.2018р. №719 по справі №903/473/18 на позовну заяву ТОВ "Ужконтроль", де зазначається, що відповідно до досягнутих домовленостей ТОВ "Ужконтроль" зобов`язувалось здійснити оплату за товар на рахунок ПП "Лімекс Інвест", а ПП "Лімекс Інвест", в свою чергу, грошові кошти в сумі 300 000,00 грн. перерахувало ТОВ "Волинь Трейд" (код ЄДРПОУ 40947779) і останній зобов`язувався поставити дизельне пальне. Тобто, в даній господарській операції ПП "Лімекс Інвест" було лише отримувачем грошових коштів, а не постачальником дизельного палива. Як наслідок, відповідач зазначає, що отримавши грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн., ПП "Лімекс Інвест" перерахувало їх на рахунок ТОВ "Волинь Трейд".

Викладена обставина була встановлена Господарським судом Волинської області під час розгляду справи №903/473/18 про що відображено та засвідчено в ухвалі Господарського суду Волинської області від 16.10.2018р. про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль" до Приватного підприємства "Лімекс Інвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Трейд" про стягнення 300 000,00 грн.

Відповідно до ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

14 лютого 2018 року товариством "Ужконтроль" на адресу ПП "Лімекс Інвест" було направлено лист з вимогою про поставку дизельного палива або повернення товариством безпідставно отриманих згідно платіжних доручень №376 від 01.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №378 від 04.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №380 від 05.09.2017р. на суму 100 000,00 грн. коштів в загальному розмірі 300 000,00 грн.

Зазначену вимогу було залишено ПП "Лімекс Інвест" без належного реагування та задоволення.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині повернення суми безпідставно отриманих коштів позивача виступили підставою для звернення ТОВ "Ужконтроль" до суду з позовом про примусове стягнення з ПП "Лімекс Інвест" на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн., як безпідставно отриманих.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приписами 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Судом засвідчується, що 14 лютого 2018 року товариством "Ужконтроль" на адресу ПП "Лімекс Інвест" було направлено лист з вимогою про поставку дизельного палива або повернення товариством безпідставно отриманих коштів в загальному розмірі 300 000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору поставки така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими постачальником без достатньої правової підстави.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особо (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно із ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Виходячи із наданих суду оригіналів платіжних доручень №376 від 01.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №378 від 04.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №380 від 05.09.2017р. на суму 100 000,00 грн. та банківської виписки обслуговуючої кредитної установи про рух коштів на особовому рахунку ТОВ "Ужконтроль" за період з 01.09.2017р. по 05.09.2017р. платником в графі платіжного доручення "Призначення платежу" спрямування коштів в загальній сумі 300 000 грн. було визначено як: "Оплата згідно рахунку №СФ-0000041 від 01.09.2017р. в т.ч. ПДВ 20% 16666,67".

В даному випадку суд вважає, що шляхом виставлення ПП "Лімекс Інвест" рахунку ТОВ "Ужконтроль", перерахування ТОВ "Ужконтроль" ПП "Лімекс Інвест" грошових коштів в сумі 300 000,00 грн. в якості передоплати за дизельне паливо, отримання цих коштів відповідачем, між сторонами було укладено усну угоду щодо поставки товару, у відповідності до умов якої відповідачем було взято на себе зобов`язання щодо поставки позивачу товару, а останнім зобов`язання стосовно прийняття товару (дизельного палива).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати в розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до матеріалів справи платіжних доручень №376 від 01.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №378 від 04.09.2017р. на суму 100 000,00 грн., №380 від 05.09.2017р. на суму 100 000,00 грн.

Факт отримання коштів відповідачем, як це вже було зазначено, засвідчується у відзиві ПП "Лімекс Інвест" від 23.07.2018р. №719 наданого суду в межах розгляду справи №903/473/18 та відображено в ухвалі суду від 16.10.2018р. по справі №903/473/18.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення зобов`язальних відносин ПП "Лімекс Інвест" не виконало поставку дизельного палива.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Станом на день винесення судом рішення, відповідачем - ПП "Лімекс Інвест" не було надано суду жодних доказів в підтвердження здійснення перерахування (повернення) на рахунок товариства-позивача отриманих коштів в сумі 300 000,00 грн., як і не надано суду належних документів в підтвердження перерахування отриманих грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн. на рахунок ТОВ "Ужконтроль".

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару та неповернення суми передоплати, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 300 000,00 грн. попередньої оплати обґрунтована та підлягає задоволенню.

Сума попередньої оплати повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 129 ГПК України в повному об`ємі за рахунок ПП "Лімекс Інвест".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лімекс Інвест" (м. Луцьк, вул. Шопена, 22, офіс 183, код ЄДРПОУ 33170459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль" (м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36Б, код ЄДРПОУ 39111687) 300 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів та 4500,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 21.05.2019р.

Суддя В. А. Войціховський