Рішення

від 21.05.2019 по справі 908/693/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/46/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 Справа № 908/693/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін, справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» , (02660, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13)

до відповідача: Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» , (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84)

про стягнення 20 833, 45 грн.

22.03.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 19.03.2019 (вх.. №740/08-07/19 від 22.03.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» до Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» про стягнення 19172,40 грн. основної заборгованості за Договором купівлі-продажу №17/453юр від 10.10.2017, 1297, 05 грн. інфляційного нарахування та 364, 00 грн. три відсотки річних.

22.03.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/693/19 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/693/19, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 625, 655 Цивільного кодексу України, Договорі купівлі-продажу №17/453юр від 10.10.2017, на підставі яких позивач просить, позов задовольнити та стягнути з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» 20 833, 45 грн. заборгованості, що складається з 19172,40 грн. основної заборгованості, 1297, 05 грн. інфляційного нарахування та 364, 00 грн. три відсотки річних.

16.04.2019 через канцелярію суду господарським судом Запорізької області від відповідача отримано відзив, в якому Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» повідомило, що повністю визнає заявлені до нього вимоги про стягнення 19172,40 грн. основної заборгованості, 1297, 05 грн. інфляційного нарахування та 364, 00 грн. три відсотки річних. Також повідомив, що не погоджується з розміром судових втрат на професійну правничу допомогу з підстав, викладених в клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та додав до відзиву відповідне клопотання.

В клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що заявлені позовні вимоги є безспірними, справа щодо невиконання зобов`язань або неналежного виконання зобов`язань за договором, відноситься до категорії справ невеликої складності. Беручи до уваги те, що зміст позовних вимог, які стосуються саме предмету позову, займає не більше 40% від загального обсягу позовної заяви (всього 5 сторінок), решта позову - обгрунтування витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що зазначені в звіті про наданні послуги № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 року та в акті про надані послуги № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 року 6 годин на підготовку позовної заяви з яких: - 3.5 години, витрачені на підготовку проекту позовної заяви та 2,5 години, витрачені на підготовку самої позовної заяви та додатків до неї - є значно завищеними. Сам процес виготовлення доданих до позовної заяви копій документів, та роздрукування двох безкоштовних витягів з ЄДРПОУ не може займати більше 20 хвилин. Також зазначив, що послуги, зазначені в Звіті про наданні послуги № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 року, в Акті про надані послуги № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 року та в Повідомленні про сплату № 18/4-18/11-1 від 06.11.2018 року фактично не були надані в тому обсязі, в якому декларує Позивач, оскільки в п. 8.4 доданого до позовної заяви Договору про надання правової допомоги № 18/4 від 19 01.2018, визначено, що Договір щодо обов`язку надання послуг діє по 31.12.2018 включно. Згідно пункту 8.5. Договору, Договір щодо обов`язку надання послуг не припиняє свою дію 31.12.2018 і діє протягом кожного наступного 1-го року, якщо Клієнт або Бутик не менш як за 10 днів до запланованої дати спливу дії Договору щодо обов`язку надання послуг ініціює повідомлення щодо продовження дії договору щодо обов`язку надання послуг. Позивачем не додано до позовної заяви повідомлення щодо продовження дії договору. Отже, договір втратив свою силу в частині надання послуг 31.12.2018 року. Також, В п. 2.1. повідомлення про сплату № 18/4-18/11-1 від 06.11.2018 зазначено, що Адвокатське бюро, пропонує клієнту сплатити аванс проте, вказане Повідомлення не є банківським документом, що підтверджує фактичне здійснення оплати за правову допомогу. Крім гою. в самому Повідомленні, в графі ГОДИНИ всі строки містять цифру 0 . На підставі викладеного просив зменшити суму судових витрат, на професійну правничу допомогу та встановити її в розмірі 1000, 00 грн.

23.04.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, я якій останній зокрема зазначив, що відповідач не є стороною і не може впливати на ціну в Договорі № 18/4 від 19.01.2018 року. АБ Юридичний бутик Ярослава Олійника надавало послуги в межах Договору № 18/4 від 19.01.2018 року та на час його дії у 2018. Підписанням Акту про надання послуг № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 року та Звіту № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 АБРАЗИВ-ЦЕНТР підтверджено своєчасне та якісне (з дотриманням законодавства та інтересів АБРАЗИВ-ЦЕНТР надання АБ Юридичний бутик Ярослава Олійника для АБРАЗИВ-ЦЕНТР послуг (правничої допомоги) за Договору № 18/4 від 19.01.2018 року. АБ Юридичний бутик Ярослава Олійника було надано послуги (правничу допомогу) для АБРАЗИВ-ЦЕНТР у тому вигляді і в тій формі, які відповідають інтересам АБРАЗИВ-ЦЕНТР. АБРАЗИВ-ЦЕНТР прийняло надані та зазначені: Актом про надання послуг № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 року, Звітом № 18/4-18/11-1 від 30.11.2018 року послуги (правничу допомогу) та не оспорювало їх. Між: АБРАЗИВ-ЦЕНТР та АБ Юридичний бутик Ярослава Олійника відсутній спір щодо обсягу та вартості наданих послуг (правничої допомоги). Законодавство України не надає ІСКРА можливості встановлювати характер та умови надання послуг за Договором № 18/4 від 19.01.2018 року і забороняє ІСКРА будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, втручання у приватне спілкування адвокатів з АБРАЗИВ-ЦЕНТР та його працівниками, втручання у правову позицію відповідних адвокатів. Наведені відповідачем в Клопотанні від 10.04.2019року міркування: ...що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений Адвокатським Бюро Юридичний бутик Ярослава Олійника , в порушення ч. 4 ст. 126 ГПК України є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. не підтверджено відповідними доказами, є лише припущенням КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» та не можуть бути враховані Господарським судом Запорізької області при розгляді справи № 908/693/19.

Також, 23.04.2019 на адресу суду від позивача надійшло заперечення проти клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу, в якому ТОВ «Абразив-Центр» просив відмовити у задоволенні клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу з підстав викладених у відповіді на відзив.

У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли на адресу суду 11.05.2019, відповідач зазначив, що з отриманих КП НВК ІСКРА додатків до Відповіді на Відзив вбачається, що в якості доказів Позивачем до Відповіді на Відзив додано ксерокопії документів, а саме: платіжного доручення № 956 від 06.11.2018 та виписки від 06.11.2018 - які не є ані оригіналами документів, ані засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів. На копіях зазначених документів відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 відсутня. Таким чином, позивачем не надано належним чином оформлених доказів, які підтверджують понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 21.05.2019.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

10.10.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» (продавець, позивач у справі) та Казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (покупець, відповідач у справі) укладений Договір купівлі - продажу №17/453юр (далі за текстом - Договір).

Згідно з умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, згідно специфікацій (додатки до Договору), а покупець - прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах передбачених Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця 50% попередньої оплати і 50% оплати після отримання товару на складі Покупця протягом 15 банківських днів, оплата може бути здійснена на інших умовах про що додатково зазначається у Специфікаціях.

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна за Товар встановлюється в національній валюті України і вказується у Специфікації.

Відповідно до п. 5.2. Договору загальна вартість Товару, що постачається по дійсному Договору, на момент підписання орієнтовно складає 500000 грн. (п`ятсот тисяч гривень) у т. ч. ПДВ - 83333, 33 грн. (вісімдесят три тисячі триста три гривні тридцять три копійки).

Додатком до договору є специфікація № 1, якою визначено: найменування товару, одиниця виміру, виробник, код товару, кількість товару, ціна, сума, строк поставки, банківських днів, після попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору, що підтверджується видатковими накладними за цей період, а саме:

- видаткова накладна № РН-0003378 від 08.06.2018, на суму 35503,20 грн.;

- видаткова накладна № РН-00*3378 від 04.07.2018, на суму 2841,60 грн.;

а всього на загальну суму 38344, 80 грн., а також довіреностями на отримання цінностей № 1449 від 08.06.2018, №1629 від 03.07.2018.

Вище зазначені видаткові накладні за спірний період підписані уповноваженими особами позивача та відповідача.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору купівлі-продажу №17/453юр від 10.10.2017 доведений відповідними видатковими накладними та довіреностями, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін на вказаних видаткових накладних. (належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Оплату товару за Договором відповідач здійснив частково, в розмірі 16330, 08 грн. решту суми заборгованості за поставлений товар позивачу не перерахував.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору купівлі-продажу №17/453юр від 10.10.2017 зобов`язання та вимоги чинного законодавства.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із п. 10.4. договору, Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 30.09.2019, але в будь-якому разі до повного виконання своїх (в тому числі гарантійних) зобов`язань сторонами.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Таким чином, факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» за поставлений товар за Договором купівлі-продажу №17/453юр від 10.10.2017 у розмірі 19172,40 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1297, 05 грн. інфляційного нарахування, за період з серпня 2018 по лютий 2019 та 364, 00 грн. 3 % річних, за період з 26.07.2018 - 14.03.2019.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний вірно.

Таким чином, стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 3456,72 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційного нарахування, судом встановлено, що розрахунок інфляційного нарахування позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру інфляційного нарахування.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1441,37 грн. інфляційного нарахування, за період з з серпня 2018 по лютий 2019.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 1297, 05 грн. інфляційного нарахування, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 19172,40 грн. основної заборгованості за Договором купівлі-продажу №17/453юр від 10.10.2017, 1297, 05 грн. інфляційного нарахування та 364, 00 грн. три відсотки річних визнав, про що повідомив у відзиві на позовну заяву, яка надійшла на адресу суду 16.04.2019.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем у зв`язку з чим постановляє рішення про повне задоволення позовних вимог.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 6654,55 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №18/4 від 19.01.2018, Акт про надані послуги №18/4-18/11-1 від 30.11.2018, Звіт про надані послуги №18/4-18/11-1 від 30.11.2018, платіжне доручення №956 від 06.11.2018 на суму 6654,55 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 6654,55 грн.

Відповідно до п. 8.4 договору про надання правової допомоги №18/4 від 19.01.2018 Договір щодо обов`язку надання послуг діє по 31.12.2018.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Звіті про надані послуги №18/4-18/11-1 від 30.11.2018, відповідно до якого роботи надавались в 2018 році.

Так, зокрема в звіті визначені такі послуги: - підготовка проекту позовної заяви (06.11.2018), - підготовка позовної заяви та додатків до неї (07.11.2018); - зустріч для підписання довіреності та позову (09.11.2018); - підготовка описів та відправлення позовної заяви (09.11.2018).

Суд враховує, доводи відповідача викладені в клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Так судом встановлено, що дійсно копії доданих до позовної заяви документів завірені керівником підприємства позивача 19.03.2019; опис вкладення у цінний лист датований 19.03.2019, позовну заяву підписано та направлено на адресу відповідача 19.03.2019; в додатках до позовної заяви відсутня будь - яка довіреність підписана керівником підприємства позивача. Всі додані до позовної заяви документи завірені підписом генерального директора ТОВ «Абразив-Центр» 19.03.2019, тобто після закінчення строку дії Договору про надання правової допомоги №18/4 від 19.01.2018

Також, суд приймає до уваги нескладність спору між сторонами (до стягнення заявлено основний борг за договором купівлі-продажу, інфляційні втрати та 3% річних), невеликий обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг) ціну позову (20 833, 45 грн.), враховуючи що дана справа є малозначною справою та розглядалась в порядку письмового провадження без проведення судового засідання, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 6654,55 грн. є не співрозмірним категорії спору, наданому об`єму адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне, клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 1000, 00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на послуги адвоката в розмірі 1000, 00 грн.

Згідно приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 960,50 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 218 від 15.03.2019, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 960,50 грн., що складає 50 відсотків судового збору, покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» до Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» , (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» , (02660, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13, код ЄДРПОУ 30722534) 19172 (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 40 коп. основного боргу, 1297 (одну тисячу двісті дев`яносто сім) грн. 05 коп. інфляційних втрат , 364 (триста шістдесят чотири) грн. 00 коп. 3 % річних, 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. судового збору та 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. витрат на оплату правничої допомоги. Видати наказ.

3.Повернути позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 960,50 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 218 від 15.03.2019, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Повне судове рішення складено « 21» травня 2019р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.