Рішення

від 21.05.2019 по справі 910/3219/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2019Справа № 910/3219/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Груп" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ацтек Буд Плюс" (м. Київ)

про стягнення 36.350,71 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекора Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ацтек Буд Плюс" про стягнення 36.350,71 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано неоплатою відповідачем поставленого позивачем товару за договором поставки № 38391147 від 17.05.16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.19. відкрито провадження у справі № 910/3219/19, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що від відповідача ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто підприємством зв`язку з посиланням на інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).

17.05.16. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № 38391147 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов`язується передавати (поставляти), а Покупець приймати замовлений товар (щебінь, керамзит, відсів, пісок, та інші будівельні матеріали) та здійснювати його оплату. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю вимірювання, загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у рахунках, що є невід`ємною частиною даного Договору. Видаткові накладні підписуються Сторонами, з зазначенням в них кількості Товару, одиниці виміру, ціни за одиницю виміру та загальної ціни Товару, умов і строків поставки та оплати Товару (п. 1.2 Договору).

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 8.1 з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.17., але в будь-якому випадку до повного взаєморозрахунку. Якщо жодна зі сторін за 10 робочих днів до закінчення терміну дії Договору письмово (рекомендованим листом) не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити його дію, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік, при цьому кількість таких продовжень не є обмеженою (п. 8.2 Договору).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Поставка Товару здійснюється на підставі усних чи письмових замовлень Покупця. Поставка Товару Продавцем здійснюється за згодою сторін: на умовах EXW (франко-завод), на умовах FCA (франко-перевізник), (згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року) (пункти 4.1, 4.2 Договору).

Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем в пункті призначення, визначеному Постачальником.

В розділі 5 Договору сторонами погоджено наступне.

Передача Товару здійснюється за товарно-транспортною накладною. До відвантаженого Товару Постачальник додає наступні документи: рахунок - фактуру на відвантажений Товар; видаткову накладну; податкову накладну, оформлену у електронній формі, відповідно до вимог, встановлених Податковим кодексом України; товарно-транспортну накладну. Постачальник гарантує, що якість Товару відповідає вимогам державних стандартів, що діють на території України. Строк поставки кожної партії товару визначається в заявках, але не повинен перевищувати 5 календарних днів після його оплати Покупцем. Покупець зобов`язаний прийняти Товар за кількістю та якістю у відповідності до розділу 2 цього Договору. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент приймання Товару за кількістю та якістю та підписання відповідних документів. Фактом, що підтверджує приймання та передачу продукції є підпис представника Покупця на накладній. Після приймання Товару Покупець втрачає право пред`являти претензії Постачальнику щодо кількості та/або якості Товару.

Позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 232.649,43 грн. за період з 14.05.16. по 03.06.17. на підставі долучених до матеріалів справи видаткових накладних, які підписані сторонами.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки Товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання Товару відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов`язань з передання Товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи видаткові накладні та товарно-транспортні накладні є належним доказом передачі Товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки Товару на суму 232.649,43 грн. в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розрахунки за кожну партію Товару здійснюються на підставі договору Постачальника шляхом 100% оплати не пізніше ніж 3 (три) банківських дні з моменту отримання рахунку. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі, або інший рахунок Постачальника, про що він повинен заздалегідь письмово попередити Покупця пункти 3.1, 3.2 Договору).

Відповідачем в оплату поставленого на суму 232.649,43 грн. в межах Договору Товару було сплачено позивачу 196.298,72 грн., що вбачається з банківських виписок по особовому рахунку позивача.

Неоплаченим залишився Товар за представленими до матеріалів справи видатковими накладними за Договором на суму 36.350,71 грн.

За вказаних обставин, враховуючи умови Договору та встановлені факти та обставини, суд дійшов висновку що строк оплати Товару на суму 36.350,71 грн. настав з моменту його прийняття.

Оскільки відповідачем Товар оплачено не було, позивач направив 17.01.19. Покупцю претензію № 13 від 17.01.19. з вимогою сплатити наявну заборгованості на суму 36.350,71 грн.

Неотримавши відповіді на вказану претензію та грошових коштів в оплату поставленого за Договором Товару на означену суму, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

З огляду на вказане, борг відповідача перед позивачем за поставлений за Договором Товар за представленими до матеріалів справи документами становить 36.350,71 грн., з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 7.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд відзначає наступне.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

До матеріалів справи позивачем не подано жодного доказу понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката, з огляду на що заявлені 7.000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ацтек Буд Плюс" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3; ідентифікаційний код 38391147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Груп" (02095, м. Київ, вул. Урлівська, 1/8, кв. 3; ідентифікаційний код 38834140) 36.350 (тридцять шість тисяч триста п`ятдесят) грн. 71 коп. основного боргу та 1.921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко