Постанова

від 14.08.2006 по справі 20-5/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"14" серпня 2006 р. справа № 20-5/167

за заявою Військового прокурору Євпаторійського гарнізону (97400 АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6); кредитор –Військова частина А 2506 (97491, АР Крим, смт. Новоозерне)  

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест” (99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, 35, кв. 91; 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 44-1)

про визнання боржника банкрутом

Суддя Євдокимов І.В.

Представники :

Прокурор: Вакуленко Д.С., посвідчення № 269 від 06.02.2006;

Кредитор: Мамчак С.М., довіреність № 154/55/1/1255  від 06.06.2006;

Боржник: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, кредитор –Військова частина А 2506 звернувся в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест”.

21 червня 2006 року ухвалою господарського суду міста Севастополя порушено провадження у справі про банкрутство  Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест”.

        Боржник у судове засідання не з'явився, відзив на заяву про визнання його банкрутом не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, вказаною у його статутних документах.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ініціюючого кредитора, прокурора,  суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.   

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає право звернення  прокурора в господарський суд в інтересах  держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім того, поняття  "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В системі Збройних Сил України таким органом виступає Міністерство оборони України.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про оборону України”, ст. 10 Закону України “Про Збройні сили України” і Положення про Міністерство Оборони України, затвердженого Указом Президента України від 21.08.1997 № 888/97, Міністерство оборони України, що здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами України є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Рішенням господарського  суду м. Севастополя від 04.08.2003 по справі № 208/165 позовні вимоги Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Головного квартирно –експлуатаційного управління Міністерства оборони України та військової частини А 3795 (правонаступником є в/ч А 2506) про стягнення з боржника заборгованості  в сумі 58041,42 грн. з розстрочкою виконання рішення задоволені в повному об'ємі, але до наступного часу рішення суду не виконано.   

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.

Згідно з п. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею  1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно зі ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання. Заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання.

Відповідності зі статтею 52  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи   боржника   -   юридичної    особи    відсутні    за    її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів  державної  податкової  служби  згідно  із  законодавством податкових  декларацій,  документів  бухгалтерської  звітності,  а також за  наявності  інших  ознак,  що  свідчать  про  відсутність підприємницької  діяльності  боржника,  заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути  подана  кредитором незалежно  від  розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно з п. 4.7 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"” у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Відповідно до листа начальника ДВС м. Севастополя № 668/6-15 від 13.04.2006 з метою перевірки майнового стану підприємства державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, в результаті встановлено, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, майна, належного опису і арешту не виявлено.

19.04.2006 державним виконавцем ДВС в Ленінському районі м. Севастополя винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві у зв'язку з неможливістю з'ясування місцезнаходження боржника та майна, на яке може бути звернено стягнення, що підтверджується відповідним листом начальника ДВС м. Севастополя від 23.05.2006 № 893/6-15/9, постановою державного виконавця від 19.04.2006.  

На підставі викладеного суд дійшов висновку про правомірність вимог ініціюючого кредитора  про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест” банкрутом у порядку, передбаченому статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

        Військовою частиною А 2506 заявлене клопотання про призначення ліквідатором Військову частину А 2506.

        Беручи до уваги викладене та керуючись статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “Гефест” (99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, 35, кв. 91, код  ЕДРПОУ 20685709) банкрутом.

        2. Відкрити ліквідаційну процедуру.

            Встановити строк ліквідації до 16.10.2006.         

        3. Призначити ліквідатором Товариств з обмеженою відповідальністю “Гефест” (99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, 35, кв. 91, код  ЕДРПОУ 20685709) Військову частину А 2506.

       4. Зобов'язати ліквідатора здійснити заходи, передбачені статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після завершення ліквідаційної процедури в строк до 16.10.2006 надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

5. Зобов'язати ліквідатора надати суду відомості стосовно ненадання боржником звітів протягом року до ДПІ за місцем державної реєстрації боржника.

        5. Ухвалу направити кредитору, боржнику, ліквідатору, Кримському регіональному агентству з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі, (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 81,оф 401, 227).

 Суддя                                                                                                                     І.В. Євдокимов

Розсилка:

1.          Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону (97400 АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35)

2.          Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6);

3.          Військова частина А 2506 (97491, АР Крим, смт. Ново озерне)

4.          Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест” (99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, 35, кв. 91;

5.          Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест” )99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 44-1)

6.          Кримське регіональне агентство з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі  (95034 м. Сімферополь, вул. Київська, 81, оф. 401, 227)

7.          справа

8.          наряд