Рішення

від 21.05.2019 по справі 910/3345/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

21.05.2019Справа № 910/3345/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/3345/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Український папір , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД , м. Київ,

про стягнення 268 829,36 грн.,

без виклику учасників справи ,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Український папір (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД (далі - ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД ) про стягнення заборгованості за договором поставки від 29.11.2018 №029/11 (далі - Договір), а саме: 293 027,20 грн. основного боргу; 13 657,17 грн. пені; 1 006,88 грн. втрат від інфляції та 1 138,11 грн. 3% річних, а всього 308 829,36 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 29.11.2018 Товариством (постачальник) і ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД (покупець) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактури, а покупець зобов`язується прийняти товар і провести оплату на умовах і в порядку визначених Договором;

- позивач виконав зобов`язання за Договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 385 228,80 грн., що підтверджується: видатковою накладною від 14.01.2019 №КІ-00000042, рахунком-фактури від 14.01.2019 №КІ-00000042, товарно-транспортною накладною від 14.01.2019 №КІ-00000042 та довіреністю на приймання товару від 14.01.2019 №667509 на суму 162 201,60 грн.; видатковою накладною від 16.01.2019 №КІ-00000065, рахунком-фактури від 16.01.2019 №КІ-00000080, товарно-транспортною накладною від 16.01.2019 №КІ-00000065 та довіреністю на приймання товару від 16.01.2019 №667561 на суму 101 376 грн.; видатковою накладною від 18.01.2019 №КІ-00000083, рахунком-фактури від 18.01.2019 №КІ-00000113, товарно-транспортною накладною від 18.01.2019 №КІ-00000083 та довіреністю на приймання товару від 17.01.2019 №667584 на суму 121 651,20 грн.;

- ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД частково оплатило поставлений товар Товариством відповідно до видаткової накладної від 14.01.2019 №КІ-00000042, а саме у сумі 92 201,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 01.02.2019 №5224 на суму 62 201,60 грн. та від 13.02.2019 №5469 - 30 000 грн.;

- заборгованість відповідача перед позивачем складає 293 027,20 грн.;

- 11.03.2019 Товариство направило на адресу ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД претензію №1-11032019 щодо погашення заборгованості за Договором, яка залишилася без відповіді;

- позивачем нараховано втрати від інфляції, пеню та 3% річних за порушення строків оплати.

Ухвалою Господарського суду міста від 19.03.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду відкрито провадження у справі № 910/3345/19 та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

10.04.2019 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що відповідач здійснив часткову оплату у сумі 40 000 грн. за Договором, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.03.2019 №6073 на суму 30 000 грн. та від 04.04.2019 №6446 на суму 10 000 грн.; крім того, відповідач зазначає про надмірно великі штрафні санкції, розраховані позивачем.

Позивач 19.04.2019 подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив таке: відповідач після подачі позовної заяви до суду визнав позов у повному обсязі та частково сплатив суму заборгованості за Договором, а саме 40 000 грн.; позивач підтверджує факт часткової оплати відповідачем заборгованості за Договором; таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 18.04.2019 становить 253 027,20 грн.; крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача станом на 18.04.2019: 4 115,57 грн. втрат від інфляції, 21 974,20 грн. пені та 1 831,18 грн. 3 % річних.

Суд, дослідивши вказаний документи дійшов висновку, що позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення боргу та просить суд стягнути 253 027,20 грн., що узгоджується з положеннями пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж до вимог про стягнення втрат від інфляції, пені та 3 % річних, то в цій частині поданий документ не є належним чином оформленою заявою про збільшення позовних вимог та не приймається судом до розгляду, виходячи з такого.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Подана Товариством відповідь на відзив, у якій заявлено про стягнення збільшених позовних вимог в частині пені, 3 % річних і втрат від інфляції є по суті заявою про зміну предмету позову, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення пені, втрати від інфляції та 3 % річних за новий період, що виходить за межі первісно заявленого періоду.

25.04.2019 відповідач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що: позивачем порушено процесуальний порядок зміни розміру позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, відповідь на відзив і заперечення на відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 Товариством (постачальник) і ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД (покупець) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактури, а покупець зобов`язується прийняти товар і провести оплату на умовах і в порядку визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- загальна сума Договору становить суму товару, отриманого за всіма накладними протягом терміну дії Договору (пункт 2.1 Договору);

- постачання товару здійснюється на базисних умовах поставки у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС - 2010, які визначаються за згодою сторін Договору: DDР склад покупця за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1 (пункт 3.3 Договору);

- перехід права власності на товар від постачальника до покупця та перехід ризиків випадкового пошкодження товару відбувається в момент поставки; поставкою товару вважається передача його уповноваженому представнику покупця та оформлення видаткової накладної, яка повинна містити всі обов`язкові реквізити первинного документа (пункт 3.5 Договору);

- покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного постачальником, проводить оплату поставленого товару у розмірі 100 % протягом 14 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.2 Договору);

- за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення; постачальник залишає за собою право не здійснювати наступні поставки товару до моменту повної оплати заборгованості покупцем та не несе відповідальності згідно з пунктом 6.3 Договору (пункт 6.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань; у випадку, якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору, будь-яка сторона не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати Договір, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Михайленком В.І . , який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Красовським Є . М . , який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивач виконав зобов`язання за Договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 385 228,80 грн., що підтверджується: видатковою накладною від 14.01.2019 №КІ-00000042, рахунком-фактури від 14.01.2019 №КІ-00000042, товарно-транспортною накладною від 14.01.2019 №КІ-00000042 та довіреністю на приймання товару від 14.01.2019 №667509 на суму 162 201,60 грн.; видатковою накладною від 16.01.2019 №КІ-00000065, рахунком-фактури від 16.01.2019 №КІ-00000080, товарно-транспортною накладною від 16.01.2019 №КІ-00000065 та довіреністю на приймання товару від 16.01.2019 №667561 на суму 101 376 грн.; видатковою накладною від 18.01.2019 №КІ-00000083, рахунком-фактури від 18.01.2019 №КІ-00000113, товарно-транспортною накладною від 18.01.2019 №КІ-00000083 та довіреністю на приймання товару від 17.01.2019 №667584 на суму 121 651,20 грн.

Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Таким чином, товар вважається поставленим позивачем і отриманим відповідачем без будь-яких зауважень.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД частково оплатило поставлений товар позивачем відповідно до видаткової накладної від 14.01.2019 №КІ-00000042, а саме у сумі 92 201,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 01.02.2019 №5224 у сумі 62 201,60 грн. та від 13.02.2019 №5469 - 30 000 грн.

11.03.2019 позивач звернувся до відповідача з листом від 11.03.2019 №1-11032019, в якому просив ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД повідомити строки та порядок погашення заборгованості за Договором (докази надіслання відповідачу наявні в матеріалах справи).

Проте, станом на 14.03.2019 (дата підписання позовної заяви) позивач відповіді на лист від 11.03.2019 №1-11032019 від відповідача не отримав, і вимоги даного листа залишені відповідачем без виконання.

Таким чином, станом на 14.03.2019 сума заборгованості ТОВ ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД перед Товариством за Договором склала 293 027,20 грн.

Разом з тим, 18.03.2019 та 04.04.2019 відповідач частково сплатив суму заборгованості за поставлений товар, а саме: 18.03.2019 - 30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.03.2019 №6073; 04.04.2019 - 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.04.2019 №6446.

Отже, станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 253 027,20 грн.; доказів протилежного суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача: 13657,17 грн. пені; 1 138,11 грн. 3% річних та 1 006,88 грн. втрат від інфляції.

Позивачем визначені такі періоди нарахування: з 29.01.2019 по 14.03.2019 за видатковою накладною від 14.01.2019 №КІ-00000042 (з урахуванням часткових оплат); з 31.01.2019 по 14.03.2019 за видатковою накладною від 16.01.2019 №КІ-00000065 та з 02.02.2019 по 14.03.2019 за видатковою накладною від 18.01.2019 №КІ-00000083.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення; постачальник залишає за собою право не здійснювати наступні поставки товару до моменту повної оплати заборгованості покупцем та не несе відповідальності згідно пункту 6.3 Договору.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні лише в частині нарахування суми 3 % річних щодо боргу за накладною від 14.01.2019 № КІ-00000042. Так, за розрахунком суду розмір 3 % річних складає 369,86 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає: 1 006,88 грн. втрат від інфляції; 13 657,17 грн. пені та 1 137,10 грн. 3 % річних.

Що ж до заявленого відповідачем клопотання про зменшення пені до 10% від заявленої позивачем суми, то суд дійшов висновку про його відхилення, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із частиною першою статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Сторони добровільно у Договорі визначили розмір пені.

Відповідач прострочив виконання зобов`язань і починаючи з 29.01.2019 не погасив повністю заборгованість.

На лист позивача з вимогою сплатити заборгованість відповідач належним чином не відреагував і відповіді не надав.

Жодного пояснення причин невиконання зобов`язань за Договором відповідач не пояснив.

Також, відповідач не вказав про те, що його майновий стан є таким, що має своїм наслідком зменшення штрафних санкцій.

Оскільки відповідачем не подано документального підтвердження наявності обставин у розумінні частини першої статті 233 ГК України, то підстав для застосування вказаної норми і зменшення пені немає.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Український папір (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; ідентифікаційний код 25394112) до товариства з обмеженою відповідальністю ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД (02090, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 7, офіс 304; ідентифікаційний код 41844761) про стягнення 268 829,36 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД (02090, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 7, офіс 304; ідентифікаційний код 41844761) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Український папір (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; ідентифікаційний код 25394112): 253 027 (двісті п`ятдесят три тисячі двадцять сім) грн. 20 коп. основної заборгованості; 1 138 (одну тисячу сто тридцять вісім) грн. 10 коп. 3% річних; 13 657 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 17 коп. пені; 1 006 (одну тисячу шість) грн. 88 коп. втрат від інфляції та 4 032 (чотири тисячі тридцять дві) грн. 44 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.05.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук