Рішення

від 16.05.2019 по справі 911/757/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2019 р. Справа № 911/757/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп", 36008, Полтавська обл., місто Полтава, Октябрський район, вулиця Автобазівська, будинок 3-Б

до Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври", 08352, Київська обл., Бориспільський район, село Вороньків, вулиця Українська, будинок 127-А

про стягнення 295 197,65 грн. за договором поставки товару №141 від 12.01.2018

суддя Шевчук Н.Г.

секретар судового засідання Матраєва Н.С.

за участю представників:

від позивача: Гиря А.В. (посв. №1503 від 16.01.2016; ордер ПТ №093577 від 01.03.2019);

від відповідача : не з`явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" звернулось до господарського суду з позовом до Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" про стягнення 304 874,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №141 від 12.01.2018 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

24 квітня 2019 року позивач подав заяву (вх. № суду 8297/19) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 195 311,59грн основного боргу, 29 781,23грн пені по кожній накладній окремо за сукупний період з 04.12.2018 по 22.04.2019, 2481,77грн 3% річних по кожній накладній окремо за сукупний період з 04.12.2018 по 22.04.2019, 60 389,70грн штрафу по кожній накладній окремо за сукупний період з 04.12.2018 по 22.04.2019 та 7 233,36грн інфляційних втрат по кожній накладній окремо за сукупний період з грудня 2018 року по березень 2019 року.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Згідно пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову 295 197,65 грн, виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/757/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, письмового відзиву на позов не подав. При цьому, суд відзначає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення щодо ухвали господарського суду про відкриття провадження та витяг з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень стосовно ухвали суду від 02.05.2019 про призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 16.05.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

встановив:

12 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" (Постачальник) та Підприємством релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської лаври" (Покупець) було укладено Договір поставки товару № 141 (далі - Договір).

Розділом 1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати Покупцеві у власність, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити ветеринарні препарати, обладнання та інше, в подальшому - товар (пункт 1.1).

Найменування, асортимент, одиниця вимірювання, кількість та ціна товару зазначаються у видаткових накладних та/або специфікаціях, що становлять невід`ємну частину цього Договору (пункт 1.2).

В видаткових накладних може не зазначатися як підстава відпуску товару даний Договір, але якщо поставка товару відбулася в період його дії - до неї застосовуються умови цього Договору. При отриманні товару відповідні видаткові накладні підлягають підписанню представником Покупця та з обов`язковим проставлянням відтиску печатки з боку Покупця. В разу якщо Покупець надає Довіреність на отримання ТМЦ - відтиск печатки Покупця не є обов`язковим реквізитом видаткової накладної, а тому може бути відсутній (пункт 1.3).

Згідно пункту 2.1. Договору кількість та асортимент товару передбачається в накладних на кожну окрему поставку.

Відповідно до пункту 3.1. товар постачається окремими партіями на підставі заявок Покупця на поставку і видаткових накладних, складених Постачальником на їх основі.

Згідно пункту 4.2. Договору загальна ціна договору складається з суми вартостей всіх поставлених партій товару, зазначених у видаткових накладних.

Грошові кошти, що надходять від Покупця як оплата за отриманий по Договору товар, зараховується Постачальником в рахунок погашення заборгованості Покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої видаткової накладної, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (пункт 4.3. Договору).

Відповідно до пунктів 4.4. та 4.5. Договору поставки передбачено відтермінування платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки товару, форма розрахунків: безготівкова.

Згідно пунктів 5.3.1. та 5.3.2. Договору Покупець взяв на себе зобов`язання приймати та оплатити товар за кількістю, якістю та в розмірах в порядку та терміни встановлені цим Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2018, а в частині зобов`язань за цим Договором, які є невиконаними на зазначену дату, - до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором (пункт 10.1. Договору).

На виконання умов договору в період з 12.01.2018 по 27.12.2018 позивач здійснив на користь відповідача поставки товару згідно підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних на загальну суму 637 477,94 грн (т.1 арк. с. 48-77).

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки №112 взаємних розрахунків станом на 12.02.2019 за Підприємством релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" рахується заборгованість на користь позивача в розмірі 245 311,59 грн (т.1 арк. с. 47).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №13 від 18.02.2019, в якій просив погасити прострочену заборгованість в розмірі 245 311,95 грн (т.1 акр. с. 43-45).

Оскільки вказана заборгованість відповідачем не оплачена, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В процесі розгляду справи 08.04.2019 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 50 000,00грн на користь позивача, яка була зарахована позивачем як часткова оплата за умовами пункту 4.3. Договору поставки товару № 141, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції станом на 08.04.2019 (т. 1 акр. с. 232).

Таким чином позивач зазначає, що відповідач обов`язку по оплаті отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 22.04.2019 загальна сума заборгованості складає 195 311,59 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 7010 від 19.11.2018, сплачена частково та заборгованість по якій складає 2 241, 91 грн;

- № 7011 від 19.11.2018 на суму 49 999,40 грн;

- № 7066 від 23.11.2018 на суму 16 303,66 грн;

- № 7194 від 29.11.2018 на суму 7 224,00 грн;

- № 7301 від 06.12.2018 на суму 15 228,60 грн;

- № 7529 від 20.12.2018 на суму 48 225,42 грн;

- № 7588 від 21.12.2018 на суму 27 548,90 грн;

- № 7589 від 21.12.2018 на суму 22 570,20 грн;

- № 7608 від 24.12.2018 на суму 5 969,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що заборгованість за Договором поставки товару № 141 від 12.01.2018 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази її оплати відсутні, вимоги про стягнення з відповідача 195 311,59 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за Договором позивачем заявлено до стягнення 29 781,23 грн пені, нарахованої по кожній накладній окремо за сукупний період з 04.12.2018 по 22.04.2019 та 60 389,70 грн. - штраф 0,2% нарахований по кожній видатковій накладній окремо за сукупний період з 04.12.2018 по 22.04.2019.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною першою статті 549 Господарського кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за невиконання Покупцем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику, за кожен календарний день прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної протягом відповідного періоду, за кожний день затримки від суми заборгованості, та штраф у розмірі 0,2 % за кожний день затримки оплати Товару від суми заборгованості.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу 0,2% суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги про стягнення з відповідача 29 781,23 грн. пені та 60 389,70 грн. штрафу нарахованих з урахуванням часткових проплат за сукупний період з 04.12.2018 по 22.04.2019, підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного здійснення розрахунків позивач просить стягнути з відповідача 2 481,77 грн. 3% річних та 7 233,36 грн. інфляційних втрат, нарахованих по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням часткових проплат.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що вони виконані арифметично вірно, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 7 233,36 грн. інфляційних втрат за сукупний період з грудня 2018 року по березень 2019 року та 2 481,77 грн. 3% річних за сукупний період з 04.12.2018 по 22.04.2019 нараховані по кожній накладній окремо підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача фактично понесені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу в сумі 35 000,00 грн. підтверджуються договором про надання правової допомоги б/н від 25.02.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" та адвокатом Гиря Анною Володимирівною, актом виконаних робіт від 24.04.2019 на суму 30 000,00 грн та актом від 03.05.2019 на суму 5 000,00 грн, квитанціями №7 від 24.04.2019 та №9 від 03.05.2019, видатковими касовими ордерами, звітами підприємства про використання коштів, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1503 від 13.01.2016.

Відповідно до частини першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 4 427,96 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 35 000,00 грн. відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства релігійної організації "Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври" ( 08352, Київська обл., Бориспільський район, село Вороньків, вулиця Українська, будинок 127-А, код 34162297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" (36008, Полтавська обл., місто Полтава, Октябрський район, вулиця Автобазівська, будинок 3-Б, код 41531935) 295 197 (двісті дев`яносто п`ять тисяч сто дев`яносто сім) грн. 65 коп., яка складається з 195 311,59 грн основного боргу, 29 781,23 грн пені, 2481,77 грн 3% річних, 60 389,70 грн штрафу та 7 233,36 грн інфляційних втрат, а також 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу і 4 427 (чотири тисячі чотириста двадцять сім) грн. 96 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до статей 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано:21.05.2019