Рішення

від 14.05.2019 по справі 924/354/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2019 р. Справа № 924/354/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Суми

до Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" смт. Сатанів Городоцький район, Хмельницька область

про стягнення 50 000грн.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 19.04.19р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14.05.19р. В судовому засіданні 14.05.19р. оголошувалась перерва до 16год. 00хв. Представник позивача після оголошеної перерви в судове засідання не з`явився.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 50 000грн. заборгованості відповідно до договору надання санаторно - курортних послуг № 15. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 24.10.2011р. між Дочірнім підприємством "Оздоровчий комплекс "Поділля" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Дочірнім підприємством "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був укладений договір надання санаторно-курортних послуг №15. Згідно з п. 1.1 Договору, Сторона 1 надає Стороні 2 санаторно-курортні послуги, а саме: санаторно-курортне лікування на загальну вартість 50 000 грн.

Повідомляє, що на виконання п. 1.1 Договору, Позивач здійснив перерахування коштів в сумі 50 000грн. згідно з рахунками - фактурами №СФ - 0000200 від 21.10.11р. та №СФ - 0000239 від 01.12.11р., що також підтверджується випискою з банку. Відповідно до п. 7.1 Договору, даний Договір набирає сили з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання. Зауважує, що впродовж існування договірних відносин Позивач не направляв на оздоровлення своїх працівників, що призвело до того, що послуги зі сторони Відповідача так і не були надані.

Тому, повідомляє позивач, враховуючи той факт, що необхідність в отриманні послуг зі сторони Замовника відпала, Позивачем було направлено на адресу Відповідача листа № 06/1507 від 17.12.2018 р. в якому Підприємство повідомляло відповідача про розірвання договору та просило повернути невикористані кошти в сумі 50 000,00 грн. шляхом зарахування їх на вказаний в листі банківський рахунок.

На думку позивача вказані дії повністю відповідають п. 7.2 та 7.4 Договору, згідно з якими Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Сторони 2 за умови письмового повідомлення про це Сторони 1 за 10 днів до дати розірвання Договору. У разі дострокового розірвання Договору всі сплачені за неотримані санаторно-курортні послуги кошти підлягають терміновому поверненню Стороні 2. Однак, незважаючи на вимогу Позивача, отримавши зазначеного листа, Відповідач так і не повернув витребуваних коштів та не надав жодної аргументації своїх дій. Тому позивач звернувся із даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.19р. позовні виомги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки від 22.04.19р.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи 24.10.11р. між ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Сторона 1) та ДП "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Сторона 2) укладено договір № 15, відповідно до п.1 якого Сторона 1 надає Стороні 2 санаторно-курортні послуги, а саме: санаторно-курортне лікування десяти осіб на загальну вартість 50000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ 8333,33грн. Видача путівок Стороною 1 Стороні 2 здійснюється після повної (100%) оплати їхньої вартості, при наявності фінансових документів (доручення).

Згідно п.2 договору Сторона 1 зобов`язана надати Стороні 2 усю необхідну інформацію про санаторно-курортний заклад в т.ч. про вартість путівок та умови надання санаторно-курортних послуг, передбачених п. 1.1 цього Договору, забезпечити виконання надання санаторно-курортних послуг передбачених п.1.1 цього Договору та проінформувати (можливо в усній формі) Сторону 2 про можливість отримання додаткових послуг за окрему платню.

Сторона 2 зобов`язана своєчасно оплатити вартість путівок відповідно до встановленого рахунка та умов даного Договору. За 30 днів до лікування надати заявку на осіб, які будуть проходити санаторно - курортне лікування за направленням.

Згідно п.п.7.1 п.7 договору, даний Договір набирає сили з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання.

Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Сторони 2 за умови письмового повідомлення про це Сторони 1 за 10 днів до дати розірвання Договору. Договір може бути достроково розірваний у випадку взаємної домовленості Сторін; невиконання Сторонами умов даного Договору; порушення однією із Сторін чинного законодавства; ліквідації юридичної особи.

У разі дострокового розірвання Договору всі сплачені за неотриманні санаторно - курортні послуги кошти підлягають терміновому поверненню Стороні 2. Договір вважається достроково розірваним після виконання Сторонами фінансових зобов`язань один перед одним, що підтверджується відповідними фінансовими документами та у разі необхідності, додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Позивачем на підставі рахунків - фактур №СФ - 0000200 від 21.10.11р. та №СФ - 0000239 від 01.12.11р. перераховано відповідачу 50 000грн. На підтвердження перерахунку коштів позивачем також надано банківські виписки від 25.10.11р. та від 01.12.11р.

17.12.2018р. відповідачу направлено повідомлення №06/1507 про розірвання договору № 15 від 24.10.11р. та повернення сплачених коштів.

Відповідачем станом на дату винесення рішення кошти у розмірі 50 000грн. перераховані за договором № 15 від 24.10.11р. ДП "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України не повернуті.

Норми права застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасникам справи та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. п. 1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Як встановлено матеріалами справи між сторонами укладено договір відповідно до п.1 якого відповідач надає позивачу санаторно-курортні послуги, а саме: санаторно-курортне лікування на загальну вартість 50 000 грн. Видача путівок відповідачем замовнику здійснюється після повної (100%) оплати їхньої вартості, при наявності фінансових документів (доручення).

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем на виконання умов договору на підставі рахунків - фактур №СФ - 0000200 від 21.10.11р. та №СФ - 0000239 від 01.12.11р. перераховано відповідачу 50 000грн. Факт перерахування коштів підтверджується також банківськими виписками від 25.10.11р. та від 01.12.11р.

В подальшому у зв`язку із минуванням потреби у отриманні послуг із санаторнно - курортного лікування, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору № 15 від 24.10.11р. та повернення сплачених коштів.

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судом береться до уваги п.7 договору яким сторони передбачили, що Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Сторони 2 за умови письмового повідомлення про це Сторони 1 за 10 днів до дати розірвання Договору.

У разі дострокового розірвання Договору всі сплачені за неотриманні санаторно - курортні послуги кошти підлягають терміновому поверненню Стороні 2. Договір вважається достроково розірваним після виконання Сторонами фінансових зобов`язань один перед одним, що підтверджується відповідними фінансовими документами та у разі необхідності, додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Станом на дату винесення рішення відповідачем кошти не повернуті, факт наявної заборгованості не спростовано.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховується, що згідно ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Суми до Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" смт. Сатанів Городоцький район, Хмельницька область про стягнення 50 000грн. задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Курортна, 44, смт. Сатанів, Городоцький район, код ЄДРПОУ 34891341) на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Суми, вул. Роменська, 79/2, код ЄДРПОУ 319310024) кошти у розмірі 50 000грн. (п`ятдесят тисяч гривень) та 1921грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Видати наказ.

Згідно з ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.05.19р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2), 3 - відповідачу (32034, Хмельницька область, Городоцький р-н, смт. Сатанів, вул. Курортна, 44). Всім з повідомленням про вручення.