Рішення

від 07.05.2019 по справі 240/833/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/833/19

категорія 111030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача Камінського А.Ф., представника відповідача Домарацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 0000091202 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на 4509801 грн. (в тому числі за серпень 2018 року в сумі 2537231 грн., за вересень 2018 року 1972570 грн.) та про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2254901 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем при складанні акту перевірки та формуванні висновків щодо правомірності кредиту за вказаними операціями не були враховані особливості договірних умов щодо зарахування авансових платежів в рахунок останніх поставок (а не перших), та на виконання вимог податкового законодавства; умовами договору не передбачалось зарахування авансів в рахунок перших відгрузок, а навпаки, п. 5.3 Договору визначено, що покупець здійснює 100% оплату за кожну завантажену в транспорт покупця партію Товару не пізніше наступного банківського дня з дати виставлення продавцем рахунка-фактури; всі подальші надходження товарів протягом липня 2018 року за перевіркою були помилково кваліфіковані "другою подією" без права на податковий кредит.

Ухвалою від 13.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов (т.2 а.с.68-75), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що постачальником ТОВ "Акріс Агро" податкові накладні виписувались не на першу подію, а тому позивачем віднесено до податкового кредиту неправомірно виписані податкові накладні, в результаті чого завищено податковий кредит і, відповідно, сума бюджетного відшкодування; господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, і його наявність свідчить лише про намір виконати дії в майбутньому, а не про фактичне виконання; господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Позивач подав відповідь на відзив (т.2 а.с.80-83), в якому вказує, що відповідачем проігноровано встановлений договорами між позивачем та ТОВ "Акріс Агро" порядок оплати поставлених товарів і неправомірно застосовано правило зарахування перших за часом оплат в рахунок перших за часом поставок, але жоден з договорів не передбачає таких умов; виписані та внесені постачальником до ЄРПН податкові накладні являються для позивача, як отримувача товару, підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту .

В судовому засіданні:

- представники позивача позов підтримали;

- представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши досліджені по справі докази суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно висновків акту від 18.12.2018 № 1493/06-30-12-02-26/33178070 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (код ЄДРПОУ 33178070) з питань правомірності нарахування від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за вересень та жовтень 2018 року" (т.1 а.с.19-34), перевіркою встановлено, що ТОВ "ДАСТ":

- на порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) віднесено до податкового кредиту неправомірно виписані податкові накладні, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 4509801 грн. (за липень 2018 на суму ПДВ 2537231 грн., за серпень 2018 - 1972570 грн.);

- на порушення п. 200.1, п. 200.4 "б" ст. 200 ПКУ завищено бюджетне відшкодування в розмірі 4509801 грн. (заявленого в декларації з ПДВ за серпень 2018 на суму 2537231 грн., за вересень 2018 - 1972570 грн.).

Як вбачається з вказаного акту ТОВ "Акріс Агро" неправомірно, не на першу подію, виписувались податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит в липні та серпні 2018 року.

На підставі від 18.12.2018 № 1493/06-30-12-02-26/33178070 перевірки Головним управлінням ДФС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 0000091202 (т.1 а.с.14), яким встановлено завищення ТОВ "ДАСТ" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 4509801 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2254901 грн.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним. звернувся з позовом до суду.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.198.2 ст.198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 ПКУ).

Як вбачається з п.201.7 ст.201 ПКУ, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Між ТОВ "Акріс Агро" (Продавець) та ТОВ "ДАСТ" (Покупець) були укладені договори поставки:

- № 1506/18-АА від 15.06.2018 (т.1 а.с.35-36) та додаткова угода до нього від 15.06.2018 (т.1 а.с.37);

- № 2007/18 від 20.07.2018 (т.1 а.с.38-39) та додаткові угоди до нього від 20.07.2018 (т.1 а.с.40,41);

- № 0808/18 від 08.08.2018 (т.1 а.с.42-43) та додаткова угода до нього від 08.08.2018 (т.1 а.с.44).

Умовами вказаних договорів, з урахуванням додаткових умов, передбачено, що:

- Покупець здійснює попередню оплату за товар у встановлених розмірах до певної дати (п.5.2);

- Покупець здійснює 100% оплату за кожну завантажену в транспорт Покупця партію товара (без урахування платежу по п. 5.2 Договору) не пізніше наступного банківського дня з дати виставлення Продавцем рахунка-фактури (п. 5.3);

- оплата за останню партію товару здійснюється Покупцем з урахуванням отриманої Продавцем попередньої оплати, вказаної у п. 5.2. Договору; поставка товару в рахунок попередньої оплати згідно п. 5.2 Договору здійснюється в останню чергу та за цінами по курсу долара США на дату отримання попередньої оплати (п. 5.4).

Тобто за договорами попередня оплата була здійснена для врахування при розрахунку за поставку останньої партії товару, а тому першою подією для віднесення сум податку до податкового кредиту є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів, а для інших поставок, крім останньої, - дата отримання товару.

Пунктом 198.6 ст.198 ПКУ встановлено:

"Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

...

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту."

Відповідач не заперечує, що продавцем були виписані податкові накладні на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата за п. 5.2 вищевказаних договорів, а також виписувались податкові накладні на відвантажений товар, крім останньої партії товару, як і те, що на підставі складених ТОВ "Акріс Агро" податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем була нарахувана сума податку, що відносяться до податкового кредиту, за липень 2018 в сумі ПДВ 2537231 грн., за серпень 2018 - 1972570 грн.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 ПКУ).

Підпунктом "б" п.200.4 ст.200 ПКУ передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач не доказав, як то передбачено ч.2 ст.77 КАС України, що позивач в порушення вимог ПКУ відніс до податкового кредиту в липні, серпні 2018 року 4509801 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Акріс Агро", заявив вказану суму до бюджетного відшкодування в деклараціях з ПДВ за серпень, вересень 2018 року і, відповідно, що спірне рішення є правомірним, а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що перевірка, на підставі акту якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 0000091202, проводилась з питань правомірності нарахування від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за вересень та жовтень 2018 року, а згідно її висновків та спірним рішенням встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, крім іншого, у декларації з ПДВ за серпень 2018 року, яка не була предметом перевірки.

Посилання відповідача як на правомірність свого рішення на те, що господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, і його наявність свідчить лише про намір виконати дії в майбутньому, а не про фактичне виконання; господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, то суд їх до уваги не приймає, враховуючи, що рух активів та капіталу позивача відбувався внаслідок здійснення господарських операцій, за якими виникло у позивача право на бюджетне відшкодування в сумі 4509801 грн., на виконання саме господарських договорів, що підтверджується первинними документами.

Оскільки позов задоволено повністю, суд, відповідно до ст. 139 КАС України, стягує на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (вул. Крошенська, 51, кв. 59, м. Житомир, 10031, код 33178070) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 39459195) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 21.01.2019 № 0000091202.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" судові витрати в сумі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 20 травня 2018 року